Ухвала суду № 65961650, 11.04.2017, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2954/16-к

Провадження №1-кс/307/5/17

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

11 квітня 2017 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Розман М.М., при секретарі Цех Г.М., з участю прокурора Петечук А.А., підозрюваного ОСОБА_1,його захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання т.в.о заступника начальника відділу - начальника СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 286 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

Т.в.о заступника начальника відділу - начальника СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНПв Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070160000384 від 24 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Вказує на те, 23 березня 2016 року, близько 21 години, ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем марки «SEAT INCA» д.н.з. АО 0633АІ, рухаючись по автодорозі сполученням Мукачеве-Рогатин-Львів в с. Нижня Апша по вул. Борканюка в напрямку с. Грушово Тячівського району, Закарпатської області, грубо порушуючи вимоги пунктів 1.2; 1.5; 11.2; 11.3; та 1.10 ( в частині тлумачення поняття «перешкода для руху» ) Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

- п.1.10 «перешкода для руху» нерухомий обєкт у межах смуги руху транспортного засобу або обєкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу;

-п.1.2 В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів.

-п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху таінших осіб неповинні створювати небезпеку чиперешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків.

-п.11.2 На дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, обїзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

-п.11.3 На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та обїзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, маючи технічну можливість попередити зіткнення з попутним автомобілем марки «Богдан 211010» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 шляхом гальмування, застосував невиправданий маневр виїзду на зустрічну смугу руху, по якій в цей момент рухався зустрічний автомобіль НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, у результаті чого водій автомобіля марки «ВАЗ 2107» ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої травми живота з розривом селезінки та внутрішньочеревною кровотечею, осколочного перелому кульшового суглобу з вивихом лівого стегна, травматичного видалення 6-ти зубів нижньої щелепи, забійно-рваної рани нижньої губи, садин лівого ліктьового суглобу та лівої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 255 від 11 квітня 2016 року відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як являються небезпечними для життя потерпілого в момент їх спричинення, пасажир автомобіля марки «ВАЗ 2107» ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого внутрісуглобного багатоуламкового перелому нижньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням відламків, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 350 від 13 травня 2016 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, тобто є підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до даної норми закону карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років.

Окрім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування , незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, а також, знаходячись на волі, він може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Орган досудового слідства вказує, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом ст. інспектора-чергового чергової частини Тячівського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_9, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, висновком судово-медичної експертизи № 255 від 11.04.2016, висновком судово-медичної експертизи №350 від 13.05.2016, висновком судово-трасологічної експертизи №10/92 від 04.05.2016, висновком судово-трасологічної експертизи №10/146, висновком судово автотехнічної експертизи №116/08 від 17.08.2016, а також іншими матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування.

Згідно довідки №1580 від 28.09.2016 виданою Бедевлянською сільської ради ОСОБА_1 відсутній по місцю проживання, та було встановлено, що ОСОБА_1 переховується від органу досудового розслідування.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 переховується від органів досудового розслідування, та те, що він на даний час за місцем проживання відсутній, вчинки якого свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід в виді тримання під вартою строком до 60 діб.

Прокурор в судовому засіданні подання підтримав повністю посилаючись на викладені в письмовому поданні обставини і просить подання задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив і пояснив, що він від досудового слідства не ухилявся і після ДТП знаходився вдома, нікуди не тікав, однак в подальшому мав контракт на роботу в Росії і змушений був виїхати туди працювати щоб утримувати сімю.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні вважав подання необґрунтованим посилаючись на те, що на момент виїзду ОСОБА_1 до органу досудового слідства не викликався і підозра йому в установленому порядку вручена не була, слідчі дії з його участю не проводилися і, на його думку, довідка Бедевлянською сільської ради ОСОБА_1 про його відсутність по місцю проживання є неправдивою. Просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали досудового розслідування, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

ОСОБА_1 підозрюється у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років позбавлення волі.

Підозра ОСОБА_1 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

Таким чином, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років і після події, та усвідомлюючи свою причетність до ДТП виїхав на тривалий час за межі України, внаслідок чого ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду від 24 жовтня 2016 року надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто вчинки якого свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів. Докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, вчинений внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1, його майновий стан, розмір майнової шкоди, завданої злочином та сам злочин у вчиненні якого він підозрюється, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 50 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме, прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілими; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 24.00 год. 7 червня 2017 року, із визначенням застави.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання.

Розмір застави визначити у розмірі 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 80 000 (вісімдесят тисяч ) гривень 00 копійок, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач ТУ ДСА в Закарпатській області, код 26213408, Банк одержувача ГУ ДКСУ у Закарпатській області. МФО 812016, рахунок 37313002018501, призначення платежу застава.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із потерпілими ОСОБА_7, ОСОБА_8;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Тячівського районного суду Закарпатської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом 60 днів з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_4.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Розман М.М.