Ухвала суду № 65961372, 12.04.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/5956/16-ц Номер провадження 22-ц/775/666/2017

Головуючий у 1 інстанції: Каліуш О.В. Єдиний унікальний номер 233/5956/16-ц

Суддя доповідач: Краснощокова Н.С. Номер провадження 22-ц/775/666/2017

Категорія: 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Краснощокової Н.С.,

суддів: Дундар І.О., Новікововї Г.В.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 лютого 2017 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 лютого 2017 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково, стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 03.07.2008 року у розмірі 4 375, 19 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 1 989, 99 грн., заборгованості за процентами в сумі 2 385,20 грн., та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн..

У апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення в частині відмови у стягненні відсотків у заявленому позивачем розмірі та ухвалити у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення відсотків задовольнити повністю, стягнути з відповідачки заборгованість за процентами в сумі 8 138,75 грн., в іншій частині рішення залишити без зміни. Посилається на допущення судом однобічності та неповноти судового розгляду, порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи у оскаржуваній частині. Зокрема, зазначає, що суд помилково відмовив у задоволенні вимог банку про стягнення відсотків у заявленому розмірі, адже правовідносини між сторонами виникли на підставі договору приєднання та регулюються ст. 634 ЦК України, згідно якої умови такого договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, цей договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, при цьому друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є публічним і його умови встановлюються однаковими для всіх споживачів. Підписом у заяві відповідач підтвердив, що приєднується і зобовязується виконувати умови, викладені в Умовах і правилах надання банківських послуг, тарифах банку, що складають договір банківського обслуговування. Кредитним договором передбачені умови підвищення процентної ставки і вони мають виконуватися. Під час укладання кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 3% на місяць або 36% на рік. Далі наказами банку від 01.09.2014 року відсоткова ставка була змінена до 34,80%, 01.04.2015 року до 43.20%. Пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невідємних частин договору. Розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.4.9 Умов та правил надання банківських послуг і п. 5.8 Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п.6.3 до обовязків позичальника відноситься отримання виписки про стан карткових рахунків та про здійснені операції по картрахункам. Відповідно до п.5.3 умов передбачено, що якщо на протязі 7 днів банк не отримає повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Зменшуючи заборгованість по відсоткам суд не врахував, що саме на відповідачеві лежить обовязок регулярно знайомитись із змінами умов та правил надання банківських послуг, а також тарифів, банк інформує про зміну тарифів у виписці, а саме на відповідачеві лежить обовязок отримувати такі виписки, у разі незгоди відповідач зобовязаний звернутися із письмовою заявою про розірвання договору.

В засідання апеляційного суду сторони не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені, що підтверджено отриманням 07 квітня 2017 року представником позивача ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_1 телефонограм із зазначенням часу та місця розгляду справи.

Згідно з ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню, не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 03 липня 2008 року ОСОБА_1 підписала заяву, у якій, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Приватбанку просила надати їй банківську послугу - оформити на її імя кредитку «Універсальну», 30 днів пільгового періоду, кредитний ліміт в сумі 1 500 грн., базова процентна ставка 3% в місяць на залишок заборгованості. Своїм підписом відповідачка підтвердила, що вона ознайомилась і згодна з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Вона згодна з тим, що дійсна заява разом із памяткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Також 03.07.2008 року відповідачкою підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду, у якій зазначена відсоткова ставка 3% на місяць (нараховується на залишок заборгованості, виходячи із розрахунку 360 днів у році).

В подальшому кредитний ліміт був збільшений до 2 000 грн., що сторонами не оспорюється.

Звернувшись із даним позовом позивач просив, посилаючись на невиконання відповідачкою умов кредитного договору, стягнути з неї заборгованість за кредитом в сумі 1 989,99 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 8 138,75 грн., а також штрафи у розмірі 250 грн. фіксована частина та 506,44 грн. процентна складова.

Задовольняючи позов частково суд виходив із того, що відповідачка не виконувала умови договору, своєчасно не повертала суми кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість за тілом кредиту в сумі 1 989,99 грн., що підтверджено розрахунком заборгованості. Відмовляючи у задоволенні частини вимог про стягнення штрафів суд виходив із того, що відповідач зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відповідно до розпорядження КМУ від 02.12.2015 року входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, тому вона звільнена від сплати штрафів, нарахованих на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року відповідно до ст. 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

У цій частині рішення не оскаржене.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд виходив із того, що з 1 квітня 2015 року позивачем нараховувались проценти у розмірі більшому, ніж було визначено умовами договору, всупереч статті 1056-1 ЦК України щодо заборони збільшення банком процентної ставки в односторонньому порядку.

Тому суд стягнув заборгованість за процентами за користування кредитом за увесь період, у тому числі після 01.04.2015 року, із розрахунку 3% на місяць.

Такий висновок суду є вірним з огляду на наступне.

У заяві про надання кредитної послуги оформлення кредитки «Універсальної» від 03.07.2008 року та у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду від 03.07.2008 року, підписаних сторонами, обумовлено проценту ставку за користуванням кредитом 3% на місяць, тобто 36% річних на залишок заборгованості.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що з 01.04.2015 року процентна ставка збільшена до 43,20%.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.3 ст. 1056 -1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Позивачем не надано доказів погодження з відповідачкою підвищення процентної ставки.

Тому висновок суду про часткове задоволення позову та стягнення процентів за користування кредитом без врахування підвищення процентної ставки з 01.04.2015 року є вірним.

Доводи апеляційної скарги про те, що можливість односторонньої зміни тарифів та інших невідємних частин договору визначена пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг, згідно з якою банк інформує позичальника про підвищення процентної ставки шляхом надання виписки по картковому рахунку, отримання якої відноситься до обовязків позичальника висновків суду не спростовують, оскільки з моменту набуття чинності Законом України від 12 грудня 2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», а саме з 10.01.2009 року Цивільний Кодекс України доповнено статтею 1056 -1, якою визначено, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Якщо умовами кредитного договору передбачається право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним за умови, що рішення банку про таку зміну було прийняте до набрання чинності Законом N 661-VI. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України висловлена 16 грудня 2015 при розгляді справи N 6-2355цс15.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 лютого 2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Н.С. Краснощокова

Судді: І.О. Дундар

ОСОБА_3