Єдиний унікальний номер 226/1263/16-к
Номер провадження 11-кп/775/223/2017
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2017 року м.Бахмут
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді Акуленка В.В.,
суддів Шигірта Ф.С., Стародуба О.Г.,
при секретарі Долі В.В.
за участю прокурора Фролова Ф.В.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 на вирок Димитровського міського суду Донецької області від 28 листопада 2016 року відносно ОСОБА_2,
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Димитровського міського суду Донецької області від 28 листопада 2016 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, раніше судимого, останній раз 23.03.2010 року Димитровським міським судом Донецької області за ст.ст. 307 ч.2, 309 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до шести років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 09.01.2014 року умовно-достроково на один рік десять місяців 26 днів, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді 7 (семи) років 7 (семи) місяців позбавлення волі. Стягнуто з обвинуваченого на користь Мирноградської міської ради витрати на лікування потерпілого в розмірі 3872,09 грн. Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 05 червня 2016 року приблизно о 09.00 годині, відчуваючи особисту неприязнь до ОСОБА_4, з яким у нього склалися на протязі 2-3 місяців тривалі неприязні відносини на ґрунті ревнощів до своєї співмешканки ОСОБА_5, вирішив зясувати з ним відносини, призначив йому зустріч біля магазину «Щедрий Кошик», розташованого за адресою: Донецька область, м. Мирноград, вул. Молодої Гвардії, 21.
У подальшому, узявши свою сумку, в якій знаходився розкладний ніж, він приїхав до місця зустрічі, де діючи умисно, з метою позбавлення життя потерпілого, приблизно в 9.45 годин завдав ОСОБА_4 вказаним ножем почергово два удари, спочатку в область лівого плеча, а потім в область серця, після чого припинив свої злочинні дії, спрямовані на умисне вбивство потерпілого, які не були доведені ним до кінця з причин, що не залежали від його волі, а саме в наслідок надання своєчасної медичної допомоги. В результаті дій ОСОБА_2 потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя.
В апеляціях обвинувачений та його захисник ОСОБА_3, не оспорюючи фактичні обставини правопорушення, просять про перекваліфікацію дій обвинуваченого на ч.1 ст. 121 КК України та зазначають, що він не бажав смерті потерпілому. Після нанесення ударів ножем обвинувачений намагався викликати швидку допомогу. В діях ОСОБА_2 відсутній прямий умисел на вбивство потерпілого. Крім того, суд не взяв до уваги стан знаряддя злочину ножа, який знаходився у зламаному стані, бо клинок не фіксувався.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляції сторони захисту, прокурора, який заперечував проти їх задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, при викладених обставинах, що підтверджується зібраними у встановленому законом порядку доказами, перевіреними у суді та наведеними у вироку.
Вирішуючи питання про мету і спрямованість умислу ОСОБА_2, а також обговорюючи позицію сторони захисту про завдання тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та не бажання настання смерті, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2, наносячи удар ножем, тобто предметом який для нього завідомо був знаряддям вбивства в область серця, безумовно розумів, що спричинить смерть потерпілого і бажав цього, але спричинив тяжкі тілесні ушкодження, тому що удар був завданий з недостатньою силою і пошкодив лише плевральну сорочку серця не привівши до летальних наслідків. Вказаний ніж він заздалегідь поклав до сумки, вирушивши на призначену потерпілому зустріч, що підтверджує зміст його намірів.
Крім того, зазначений висновок узгоджується з показаннями потерпілого, який пояснив, що ОСОБА_2 приїхавши на зустріч повідомив йому про потребу розвязання їх спільних відносин з ОСОБА_5, після чого наніс йому два удару ножем, який дістав із сумки.
Стан знаряддя злочину, на який вказує захисник жодним чином не міг вплинути на висновки суду про доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченого, оскільки саме цим ножем був завданий удар та спричинені наявні тілесні ушкодження потерпілому.
Намагання ОСОБА_2 викликати швидку допомогу після вчинення інкримінованого злочину судом правильно визнано обставиною, що пом*якшує покарання, але не свідчить про його намір завдати потерпілому тяжкі тілесні ушкодження з підстав викладених вище.
За таких обставин, підстав для перекваліфікації дій підсудного ОСОБА_2 на ч. 1 ст. 121 КК України колегія суддів не знаходить.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зібраним по справі доказам дав належну оцінку та зробив обґрунтований висновок про винність ОСОБА_2 у замаху на умисне вбивство.
Призначене обвинуваченому судом першої інстанції покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню вчинення нових злочинів.
Переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, підстав для скасування або зміни вироку, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Димитровського міського суду Донецької області від 28 листопада 2016 року відносно ОСОБА_2 без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 строк попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, за період з 29 листопада 2016 року по 11 квітня 2017 року.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою в той самий строк з дня вручення йому її копії.
Судді
Судове рішення № 65961152, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут) було прийнято 11.04.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 226/1263/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: