Вирок № 65960650, 07.04.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/7020/16-к

Провадження №1-кп/265/144/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Ковтуненко О.В.,

за участю секретаря Монтач А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого в ТОВ «Азовальянс» автомийником, раніше судимого: 17 листопада 2008 року Приморським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ст. 187 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; звільнений 22 вересня 2011 року умовно-достроково на 10 місяців 22 дні;

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

за участю прокурора Сєдих А.А.,

потерпілої ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника адвоката ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2016 року приблизно о 20:00 ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні магазину «Дядя Ваня», який розташований у будинку 19-а по вулиці Ломізова в Лівобережному районі міста Маріуполя, діючи умисно, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, переслідуючи мету заволодіння чужим майном, напав на потерпілу ОСОБА_2 і, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, що виразилося у погрозі ножем, заволодів майном останньої, а саме, мобільним телефоном «iPhone 5S A1453» вартістю 4894,10 гривен, в якому знаходилися сім-карта оператора «Київстар», яка не представляє матеріальної цінності, та грошовими коштами у розмірі 500 гривен, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 5394,10 гривен. З викраденим майном залишив місце скоєння злочину, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 умисно, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), тобто вчинив злочин, передбачений ст. 187 ч. 2 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Пояснив, що він проживав разом з цивільною дружиною ОСОБА_4, працював автомийником в ТОВ «Азовальянс». Його дружина також працювала на вказаній автомийці. Автомийка розташована по проспекту Перемоги біля магазину «Сільпо». 27 жовтня 2016 року був для нього вихідним, а дружина працювала. Протягом дня вживав спиртні напої, а у вечірній час вирішив зайти на роботу до дружини. Остання, побачивши його у нетверезому стані, відправила його додому. Перед тим як йти додому, він у службовому приміщенні взяв кухонний ніж та поклав його у кишеню. Додому він не пішов, а став ходити вулицями і так опинився на вулиці Ломізова біля магазину «Дядя Ваня». Перший раз, зайшовши до магазину, побачив там продавця ОСОБА_2 (її ім'я стало йому відомим у ході розслідування), став просити останню викликати міліцію. Потерпіла попросила його вийти. Він вийшов, покурив, а потім знову зайшов у магазин, взяв з кишені ніж та став ним погрожувати потерпілій і вимагати гроші. Потерпіла передала йому 500 гривен, після чого він забрав з прилавка телефон потерпілої, і пішов з магазину. Телефон забрал для того, щоб потерпіла не викликала поліцію. Потім він викинув з телефону сім-карту. Після він пішов до грального клубу, де програв вкрадені гроші. У подальшому телефон у нього вилучили та передали потерпілій. Вважає, що злочин вчинив через те, що перебував у стані сп'яніння. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не наказувати.

Окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, на підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду у порядку ст. 94 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні надала пояснення, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті. Зазначила, що вона працює продавцем у магазині «Дядя Ваня» по вулиці Ломізова. 27 жовтня 2016 року приблизно о 20 годині у магазин зайшов обвинувачений, який перебував у стані сп'яніння, став просити викликати поліції або охорону, бо хоче «сісти у тюрму». Вона поросила його вийти з магазину, що він і зробив. Коли він вийшов, вона подзвонила матері і спитала, що робити. Мати порадила закрити двері магазину, однак, вона не встигла цього зробити, так як обвинувачений знову зайшов у магазин, підійшов до прилавку. У нього у руці вона побачила ніж. Демонструючи ножа, ОСОБА_1 став вимагати в неї гроші і телефон. Вона з каси взяла гроші приблизно 500 гривен, точну суму вона не знає, та передала обвинуваченому. Також передала йому телефон. Після цього він покинув магазин. Телефон їй повернули працівники поліції у робочому стані разом із сім-картою. Заявила позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 500 гривен та моральної шкоди у розмірі 2000 гривен.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 її цивільний чоловік. Підтвердила, що 27 жовтня 2016 року після 19 години обвинувачений у нетверезому стані приходив на мийку, просив у неї гроші. Вона дала йому незначну суму та попросили йти додому. Він заходив на мийці до службового приміщення і зі слів інших працівників їй відомо, що він взяв там ніж. Потім ОСОБА_1 пішов і тривалий час його не було, а пізно вночі він повернувся на мийку. Ввечері 28 жовтня 2016 року його затримали працівники поліції.

Також фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 злочину підтверджені протоколом пред'явлення особи для впізнання від 28 жовтня 2016 року, у якому зафіксовано, що потерпіла ОСОБА_2 серед інших осіб впізнала ОСОБА_1 як особу, що вчинила на неї напад.

Крім того, при затриманні ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України у нього був вилучений телефон «iPhone 5S A1453», в якому знаходилися сім-карта оператора «Київстар» (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28 жовтня 2016 року).

Вилучені мобільний телефон та сім-карта були оглянуті (протоколи огляду від 29 жовтня 2016 року) та повернуті потерпілій ОСОБА_2

Під час слідчого експерименту, проведеного 31 жовтня 2016 року в ході досудового розслідування за участю ОСОБА_1, обвинувачений на місці показав обставини вчинення ним злочину. Саме такі обставини він підтвердив і у судовому засіданні при допиті.

Для визначення вартості викраденого телефону була проведена судового-товарознавча експертиза, згідно з висновком якої вартість телефону «iPhone 5S A1453» становила 4894,10 гривен.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні розбою при встановлених судом фактичних обставинах поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Суд враховує, що ОСОБА_1 раніше судимий за аналогічний злочин, вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння, що суд визнає обставиною, що обтяжує покарання. При цьому, обвинувачений у скоєному щиро розкаявся, сприяв встановленню істини у справі, що суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання. Також суд враховує, що обвинувачений працював, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно.

За таких даних про особу обвинуваченого, обставин скоєного злочину, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону, так як відсутні підстави для застосування вимог ст. 69 КК України. При цьому вважає, що мінімальний строк покарання у вигляді позбавлення волі, визначений законодавцем строком у сім років, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін, а саме, тримання під вартою.

За положеннями ч.5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Таким чином, строк попереднього ув'язнення для обвинуваченого ОСОБА_1 обраховується з 28 жовтня 2016 року і до набрання цим вироком законної сили, а тому саме цей строк підлягає зарахуванню до строку покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 500 гривен та моральної шкоди у розмірі 2000 гривен.

Позовні вимоги підлягають повному задоволення, так як вони визнані обвинуваченим ОСОБА_1 у повному обсязі і їх обґрунтованість встановлена судом.

Речові докази: мобільний телефон «iPhone 5S A1453» та сім-карти оператора «Київстар», повернуті потерпілій ОСОБА_2, підлягають залишенню у її розпорядженні як належне їй майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Строк відбування покарання рахувати з 28 жовтня 2016 року.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання попереднє ув'язнення з 28 жовтня 2016 року до дня набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Донецькій області.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 500 гривен, в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 гривен, а всього 2500 гривен.

Речові докази: мобільний телефон «iPhone 5S A1453» та сім-карти оператора «Київстар», повернуті потерпілій ОСОБА_2, залишити у її розпорядженні як належне їй майно.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя