Ухвала суду № 65958196, 13.04.2017, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/2358/16-к

У Х В А Л А

13 квітня 2017 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання Кіян С.О.,

прокурора Ковдій І.С.,

законного представника особи, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1,

захисника особи, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12016250280000219, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань

6 травня 2016 року, за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

27 березня 2017 року до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з Апеляційного суду Черкаської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12016250280000219, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 6 травня 2016 року, за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 березня 2017 року у вказаному кримінальному провадженні призначено відкрите підготовче судове засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просила призначити кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру до судового розгляду. Вважала, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру складено відповідно до вимог ст.ст. 291-292 КПК України, а підстави для закриття провадження чи повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відсутні. При цьому наполягала на проведенні підготовчого судового засідання за відсутності ОСОБА_3

Законний представник ОСОБА_1 в частині щодо вирішення питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду покладалася на розсуд суду. Вважала, що підготовче судове засідання можливо провести за відсутності ОСОБА_3

Захисник ОСОБА_2 заявив клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для забезпечення участі ОСОБА_3 у судовому розгляді у режимі відеоконференції, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини. З приводу можливості призначення судового розгляду покладався на розсуд суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 КПК України участь особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, не є обовязковою і може мати місце, якщо цьому не перешкоджає характер розладу психічної діяльності чи її психічного захворювання.

В силу вказаних приписів процесуальних норм, беручи до уваги думку прокурора та законного представника, які вважали за можливе проводити підготовче судове засідання за відсутності ОСОБА_3, а також позицію захисника, який на заявленому клопотанні про відкладення підготовчого судового засідання не наполягав, суд дійшов висновку про можливість провести підготовче судове засідання за відсутності ОСОБА_3

Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та реєстр матеріалів досудового розслідування, дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 292 КПК України клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоровя.

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відповідно до вимог, які висуваються до обвинувального акта, є важливим процесуальним документом досудового розслідування, що оформляє його результати. В ньому підводяться підсумки досудового слідства, обґрунтовуються доказами висновки слідчого, прокурора щодо вчинення особою суспільно-небезпечних діянь, викладаються фактичні обставини вчинення суспільно-небезпечних діянь, які прокурор вважає встановленими, їх юридична кваліфікація з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність

(п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Клопотання повинно бути чітким, логічним, переконливим та вмотивованим.

Між тим, вказаним вимогам закону клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_3 не відповідає.

Зокрема, у клопотанні зазначено, що на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих ОСОБА_3 дій, та на теперішній час ОСОБА_3 виявляв і виявляє ознаки хронічного психічного захворювання на шизофренію параноїдальну, в періоді активного розвитку процесу, з актуальною психотичною галюцинаторно-маячною симптоматикою, що позбавляло на вказаний період часу та позбавляє на теперішній час його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, унеможливлює його подальшу участь у слідчих діях та судовому засіданні. З огляду на особливості інкримінованих ОСОБА_3 дій, враховуючи характеризуючі його образ життя дані, особливості психопатологічної симптоматики, вираженість та декомпенсованість хворобливих змін емоційно-вольової сфери, мислення, грубі порушення критичних функцій, що супроводжуються актуальним афектно-забарвленим маренням, ОСОБА_3 виявляє клінічні ознаки активного типу суспільної небезпеки, у звязку з чим стосовно нього можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричної лікарні з суворим типом нагляду.

Разом з тим, при викладі фактичних обставин вчинення суспільно-небезпечного діяння у клопотанні зазначено, що ОСОБА_3 діяв, переслідуючи раптово виниклий умисел на заподіяння смерті ОСОБА_4, перебуваючи в стані неосудності.

Однак висновки щодо наявності умислу у діях ОСОБА_3 та одночасне перебування останнього у стані неосудності є такими, що суперечать один одному та є взаємовиключними.

Перебування особи під час вчинення суспільно-небезпечного діяння у стані неосудності унеможливлює усвідомлення нею своїх дій та позбавляє здатності керувати ними (ч. 2 ст. 19, п. 1 ст. 93 КК України).

Водночас відповідно до ст. 24 КК України умисел характеризує психічне ставлення особи до вчинюваного нею діяння і його наслідків, та що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки та бажала настання таких наслідків або свідомо їх допускала.

Якщо особа визнається винною і її дії кваліфікуються як умисні, то така особа не може вчинити дії в стані неосудності (не може бути визнана неосудною). Вона несе кримінальну відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення на загальних підставах.

В силу приписів ст. 314 КПК України щодо повноважень суду на стадії підготовчого судового засідання, не вирішуючи питань про наявність чи відсутність умислу в діях ОСОБА_3, суд звертає увагу на те, що вказані суперечності та недоліки є суттєвими, та такими, що свідчать про невідповідність клопотання про вжиття примусових заходів медичного характеру вимогам КПК України.

З клопотання також вбачається, що органи досудового слідства не визначилася з процесуальним статусом ОСОБА_3, зазначаючи, що його захисником, як обвинуваченого, є ОСОБА_2, законним представником, як обвинуваченого, є ОСОБА_1 Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування навіть після винесення постанов про зміну порядку досудового розслідування та зміну статусу особи у кримінальному провадженні від 6 червня

2016 року при проведенні процесуальних дій ОСОБА_3 фігурує як підозрюваний, тоді як з клопотання видно, що він має процесуальний статус особи, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, та яка відповідно до ч. 1 ст. 506 КПК України лише користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи та здійснює їх через законного представника, захисника.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» у підготовчому судовому засіданні суд має право, з-поміж іншого, повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК України: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

Про повернення матеріалів кримінального провадження (обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру) прокурору суд постановляє відповідну ухвалу.

З огляду на викладене, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_3 підлягає поверненню прокурору Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області, як таке, що не відповідає вимогам КПК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором також було заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, до 60 (шістдесяти) днів.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначалося, що ризики та обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не відпали та не зменшилися. Зокрема, знаходячись на волі ОСОБА_3 може переховуватися від суду, ухилятися від відповідальності, незаконно впливати на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім цього, ОСОБА_3 має психічне захворювання, не працює, не одружений. Вчиненні ОСОБА_3 суспільно-небезпечні дії кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого

ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до ступенем тяжкості до категорії особливо тяжких злочинів. Додатково зазначала, що будь-які дані, які підтверджували б поліпшення психічного стану ОСОБА_3 на сьогоднішній день відсутні, а тому жодний інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Захисник проти задоволення вказаного клопотання не заперечував з огляду на відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, а законний представник вважала, що строк запобіжного заходу слід продовжити.

Обговоривши у судовому засіданні питання доцільності продовження строку запобіжного заходу, вислухавши думки сторін, виходячи з тяжкості вчинених ОСОБА_3 суспільно-небезпечних дій, та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що були враховані при обранні йому запобіжного заходу, наявність яких продовжує існувати, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо

ОСОБА_3 При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Продовження строку застосування запобіжного заходу обґрунтовується обставинами, які дають підстави вважати, що саме ОСОБА_3 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене

ч. 1 ст. 115 КК України, а також необхідністю запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші суспільно-небезпечні дії. Обраний запобіжний захід відповідає особі ОСОБА_3, характеру і тяжкості діянь, вчинення яких йому інкримінується, позбавляє можливості перешкоджати інтересам правосуддя. Водночас обрання більш мякого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_3

За таких обставин, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, підлягає до задоволення.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 314-315, 369-372, КПК України, суд -

у х в а л и в:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12016250280000219, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 6 травня 2016 року, за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, повернути прокурору.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, на 60 (шістдесят) днів до 11 червня 2017 року включно.

Строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, до 11 червня 2017 року включно.

Копію ухвали вручити законному представнику, захиснику, прокурору.

Копію ухвали направити до Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» для відома та виконання.

Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу набирає законної сили негайно та окремому оскарженню не підлягає.

Ухвала суду в частині повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру прокурору набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду в частині повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру прокурору може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя В.В. Чубай