Рішення № 65955909, 10.04.2017, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/65/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2017 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Кушнір М.С., розглянув цивільну справу за заявою прокурора Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі управління охорони здоров'я Житомисрької обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування, --

В С Т А Н О В И В :

Направленим до суду позовом прокурор в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь Управління 10852,57 гривні витрат, понесених Обласною клінічною лікарнею ім. С.Ф. Горбачевського на стаціонарне лікування потерпілого, внаслідок незаконних дій відповідача, ОСОБА_2 в сумі 4650,15 гривень та потерпілої ОСОБА_3 у сумі 6292,42 гривні.

У судовому засіданні прокурор заявлений позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечив вказавши, що прокурор у даному випадку не може виступати у процесуальному статусі позивача та більше того в інтересах вищевказаного Управління, адже витрати на лікування потерпілих понесла названа вище лікарня, а тому саме вона є належним позивачем.

Заслухав пояснення учасників судового розгляду, дослідив надані ними докази, судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідно ним правовідносини.

Згідно вироку Житомирського районного суду Житомирської області від 18 жовтня 2016 року (а.с.18-19), що частково скасований ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від5 січня 2017 року (а.с.22-23) в частині залишення цивільного позову прокурора, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме за те, що 28 травня 2015 об 19 годині 00 хвилин, відповідач, керуючи технічно-справним автомобілем марки "Geely MK Cross", реєстраційний номер "АМ 8126 ВМ", на 8-ому км. + 990 м. автомобільної дороги сполученням "Житомир-Чернівці" в с. Тетерівка Житомирського району, порушив вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу під час руху, і зіткнувся з автомобілем марки "ВАЗ 21093", реєстраційний номер "АМ 2825 АІ" під керуванням ОСОБА_2, який стояв у лівій смузі руху для здійснення маневру повороту ліворуч. Внаслідок даної ДТП пасажир ОСОБА_1 ОСОБА_3 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому дистального відділу лівої стегнової кістки зі зміщенням. Водію ОСОБА_2 через дану пригоди була спричинена закрита тупа травма грудної клітки: поперечний перелом тіла 9-го грудного хребця, забій обох легень, ускладнених правобічним і лівобічним гемотораксом, що також відноситься до середнього ступені тяжкості тілесних ушкоджень.

Згідно інформації, наданої головним лікарем обласної клінічної лікарні ім. С.Ф. Горбачевського слідчому Житомирського РВП ГУНП в Житомирській області 22 червня 2016 року (а.с.16), потерпіла від вищевказаного злочину ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії для після операційних хворих з 28 травня 2016 року по 30 травня 2016 року, переведена в ортопедично-травматологічне відділення № 1 з 30 травня 2016 року по 16 червня 2016 року та загальна вартість її лікування становить 6292,42 гривні (19 ліжко-днів х 331,18 гривня (вартість одного ліжко-дня)). Вартість лікування потерпілого ОСОБА_2 у згадуваній лікарні за період з 7 червня 2016 року по 22 червня 2016 року у відділенні тора кальної хірургії склала 4560,15 гривень (15 ліжко-днів х 304,01 гривні (вартість одного ліжко-дня)) (а.с.17).

Правовідносини, що склались між сторонами у даній справі, регулюються наступними положеннями норма матеріального права.

Особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого (ч. 1 ст. 1206 ЦК України).

Фактичні витрати закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину визначаються згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат на лікування закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використанням", затвердженим постановою КМ України № 545 від 16 липня 1993 року (далі Порядок).

Як передбачено п. 1 Порядку сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоровя, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоровя або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п. 2 Порядку визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць, на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову, адже як встановлено в ході розгляду даної справи, потерпілі від злочину, вчиненого відповідачем, перебували на лікуванні у лікувальному закладі, внаслідок чого ним були понесені витрати, які згідно закону підлягають стягненню з відповідача.

Суд критично відноситься до тверджень представника відповідача стосовно того, що прокурор є неналежним позивачем у даній справі, оскільки позов, що розглядається був заявлений останнім у рамках кримінального провадження і його розгляд у порядку цивільного судочинства був ініційований судом апеляційної інстанції за наслідками скасування вироку суду першої інстанції, а тому процесуальний статус позивача у даному випадку змінений бути не міг.

Крім цього, є хибними доводи такого представника і про те, що Управління охорони здоров'я Житомирської ОДА не є лікувальним закладом, а тому не на її користь мають бути стягнуті витрати, а на користь лікарні, що проводила безпосереднє лікуванняч потерпілих від вчиненого відповідачем злочину. Такого висновку суд дійшов у звязку з ти, що згідно наданого цим же представником статуту КУ "Обласна клінічна лікарня ім. С.Ф. Горбачевського" органом управління майном такої комунальної установи є саме згадуване вище Управління охорони здоров'я, а тому, суд вважає, саме на користь даної організації мають бути стягнути названі витрати.

Водночас, оскільки позов підлягає до задоволення, на підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судові витрати, які складаються із судового збору за позовну вимогу майнового характеру у сумі 1 600,00 гривень, а також судовий збір у сумі 1 600,00 гривеньз відповідача на користь прокуратури Житомирської області, що їх понесла остання за подання апеляційної скарги у рамках даної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-11, ст.ст. 60-61, ст. 88, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь управління охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації кошти в розмірі 10 852, 57 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) гривень.

Стягнути з відповідача на користь держави судові витрати за розгляд даної справи в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Стягнути з відповдіача на користь прокуратури Житомирської області судові витрати за розгляд даної справи в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.О. Грубіян