Ухвала суду № 65955308, 11.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/3726/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого- Яковлєва О.В.,

суддів- Бойка А.В., Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" ОСОБА_1 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЗЛАТОБАНК" ОСОБА_3 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме: зобовязання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Златобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобовязання включити ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам справи, так як уповноваженою особою на виконання вимог ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснено перевірку банківських операцій та правочинів на предмет виявлення ознак їх нікчемності, внаслідок чого обґрунтовано застосовано наслідки нікчемності до договору банківського вкладу позивача.

Нікчемність вказаного правочину підтверджується наданими доказами дроблення банківського рахунку юридичної особи, від якої зараховано кошти на рахунок позивача, що в свою чергу не передбачено умовами укладеного договору банківського вкладу.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року № 105 внесено Публічне акціонерне товариство «Златобанк» до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято від 13 лютого 2015 року № 30 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Златобанк», у банку запроваджено тимчасову адміністрацію з 14 лютого 2015 року по 13 травня 2015 року, а також призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

При цьому, правлінням НБУ прийнято постанову від 12 травня 2015 року № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк».

В свою чергу, між позивачем та ПАТ «Златобанк» укладено угоду про приєднання до публічної пропозиції про комплексне обслуговування фізичних осіб від 02 грудня 2014 року, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок.

При цьому, 03 лютого 2014 року на рахунок позивача зараховано кошти, в розмірі 143 250 грн.

Внаслідок чого, 30 квітня 2015 року, 21 травня 2015 року, 02 липня 2015 року, 06 липня 2015 позивач письмово звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації про виплату гарантованих коштів, у розмірі 143 250 грн.

Проте, позивачем отримано листи від уповноваженої особи № 543 від 28 травня 2015 року та від 02 червня 2015 року № 809, в яких зазначалось, що позивача не включено до реєстру вкладників, оскільки проводилась перевірка, відповідно до ч. 2 ст. 38 ЗУ « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня визнання банку неплатоспроможнім. Ніяких посилань стосовно визнання договору позивача з банком нікчемним ці листи не містили.

В свою чергу, уповноваженою особою 08 квітня 2015 року прийнято наказ № 164/1 «Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів», яким визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно з переліку, який додається до наказу, зокрема договір позивача.

Крім того, 22 червня 2015 року уповноважена особа звернулась до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ПАТ «Златобанк», внаслідок чого відкрито кримінальне провадження № 12015100100006727 та триває досудове розслідування.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, зроблено висновок про задоволення позовних вимог, зобовязання включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок фонду та передати відповідний реєстр до фонду, з чим погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частинами 1, 2, 3 ст. 27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно ч. 6 ст. 27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктами 3, 4, 5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації Уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з невключенням позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів згідно вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у звязку з наявними ознаками штучно створених на рахунку позивача підстав для отримання коштів від фонду особами, які не мають право на таке відшкодування.

З вищевикладених норм вбачається, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Так, згідно з ч. 2 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

В даному випадку, законодавцем не встановлено обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.

В свою чергу, сам факт знаходження на рахунку позивача грошових коштів відповідачами не заперечується.

При цьому, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, у випадку, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку

Колегія суддів вважає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним, а кореспондується обов'язком встановити обставини, з якими законодавство пов'язує нікчемність правочину.

Так, загальне поняття нікчемності правочинів наведено у статті 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому, уповноваженою особою не надано належних доказів на підтвердження того, що договір банківського вкладу укладений позивачем виключно з метою отримання коштів саме від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, крім того, уповноваженою особою не надано доказів, які б свідчили, що укладений позивачем правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Більш того, уповноваженою особою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що банк взяв на себе зобов'язання, що потягло за собою виникнення неплатоспроможності або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, а також доказів ймовірної нікчемності укладених договорів.

В свою чергу, звернення уповноваженої особи до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення не може вважатися підставою для невключення позивача до переліку вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок фонду, оскільки в матеріалах справі відсутній вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, який в силу положень ч. 4 ст. 72 КАС України є обов'язковим для адміністративного суду.

Тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" ОСОБА_1.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:О.В. Яковлєв

Судді:А.В. Бойко

ОСОБА_4