Ухвала суду № 65950241, 12.04.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/24504/16-к

Провадження №1-кп/127/334/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

суддів Венгрин О.О., Каленяка Р.А.,

секретаря Гончарук А.М.,

за участю прокурора Охоти Р.І.,

захисника ОСОБА_1,

представників потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12014020000000253 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області з Прокуратури Вінницької області 18.11.2016 року надійшло кримінальне провадження № 12014020000000253 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України.

Прокурор Охота Р.І. просив суд призначити спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 12014020000000253 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України, яке здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Захисник ОСОБА_1 заперечувала проти призначення судового розгляду, пояснила, що прокурор в порушення вимог ст.. 323 КПК України не подав разом з обвинувальним актом клопотання про призначення спеціального судового розгляду разом з відповідними додатками, крім того її було призначено захисником без урахування вимог КПК без згоди обвинуваченого, вона його ніколи не бачила.

Представники потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілий ОСОБА_4 підтримали думку прокурора.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави стверджувати, що рішення про спеціальне судове провадження суд може ухвалити не за власною ініціативою, а лише на підставі клопотання прокурора, який зобовязаний додати до свого клопотання матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження.

Прокурор, направивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 до суду з жодним клопотанням не звертався, ніяких матеріалів не надав, що позбавляє суд законних підстав для ухвалення рішення про здійснення спеціального судового провадження у відсутності обвинуваченого .

Для забезпечення відповідності кримінального провадження у відсутності обвинуваченого (in absentia) загальним засадам кримінального провадження сторона обвинувачення зобовязана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя).

ЄСПЛ неодноразово зауважував у своїх рішеннях, що само по собі заочне засудження особи, за умови закріплення у національному законодавстві можливості оскаржити таке судове рішення та його перегляду після зявлення особи, не є порушенням статті 6 Конвенції, якщо при цьому забезпечуються всі закріплені Конвенцією права особи, обвинувачуваної у кримінальному правопорушенні, зокрема право на юридичну допомогу та справедливий судовий розгляд.

Статтею 20 КПК України закріплене право на захист, зокрема підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Така норма національного українського законодавства кореспондується із статтею ч. 3 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, яка передбачає, що «кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: с) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.» На такому підході наголошує Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «ОСОБА_6 проти Бельгії», «Шомоді проти Італії», «Меденица проти Швейцарії».

Згідно практики Європейського Суду захисник у кримінальному процесі розглядається не як окрема процесуальна фігура, а як учасник, який невідривно звязаним зі своїм підзахисним. Вся його діяльність має бути спрямована на захист обвинуваченого у відповідності з його інтересами, що може бути досягнуто лише після спілкування та узгодження позиції захисту. Той факт, що особа ухиляється від слідства та суду сам по собі не позбавляє його саме в розумінні статті 6 Конвенції права на захист захисником за власним вибором.

Європейський Суд визнає порушенням пункту 1 статті 6Конвенціїу поєднанні з підпунктами «b» і «c» пункту 3 статті 6 Конвенції коли обвинуваченому, підозрюваному не надано можливості підготувати свій захист та ефективно скористатись допомогою захисника. (справа «Лучанінова проти України»).

Кримінальним процесуальним кодексом України чітко регламентовано можливість залучення захисника як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом. (ст. ст. 48, 49 КПК України). Для останнього випадку необхідним є сукупність умов, - коли участь захисника є обовязковою, і коли обвинувачений самостійно захисника не залучив. У даному кримінальному провадженні захисник залучений з порушенням вимог закону, зі своїм підзахисним ніколи не спілкувався, тому не може ефективно здійснювати його захист.

З урахуванням наведеного суд не знаходить підстав для спеціального судового провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам закону.

Згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України» №223-1430/0/4-12, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогамстатей291,292 КПК України: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

Відповідно до ст. 384 КПК України прокурор, суд зобовязані розяснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Письмове розяснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження до обвинувального акту відносно ОСОБА_5 прокурором не надано таких додатків як розписка обвинуваченого про те, що він отримав копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також письмове розяснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних з його підписом. Натомість в якості додатків надано розписки адвоката ОСОБА_1 про те, що вона отримала копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також розяснення ОСОБА_5 положень чинного законодавства щодо здійснення розгляду кримінального провадження судом присяжних. При цьому яким чином прокурор розяснив ОСОБА_5, з яким він жодного разу не спілкувався, суду незрозуміло.

Вказане є грубим порушенням положень КПК України та прав обвинуваченого, оскільки виключно обвинувачений має право заявляти клопотання про здійснення судового розгляду судом присяжних. Згідно ч. 4 ст. 46 КПК України захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику. КПК України не містить положень, які б дозволяли захиснику, який жодного разу не спілкувався зі своїм підзахисним, перебирати всі права та повноваження обвинуваченого на себе, в тому числі щодо здійснення судового розгляду судом присяжних.

За таких обставин суд вважає, що у даному кримінальному провадженні судовий розгляд на підставі зазначеного обвинувального акту не може бути призначений, обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Керуючись ст.ст. 291, 314, 323, 384 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014020000000253 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України прокурору Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_7

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області.

Судді: