Ухвала суду № 65949350, 11.04.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Назарова М.В.

Справа № 425/437/17

Провадження № 22ц/782/232/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Орлова І.В., Стахової Н.В.,

за участю секретаря Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 лютого 2017 року

у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність посадових осіб Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 20 лютого 2017 року вказану скаргу було залишено без руху та надано 5-ти денний строк для усунення недоліків, а ухвалою суду від 27 лютого 2017 року скаргу ОСОБА_2 було визнано неподаною та повернуто заявникові.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, заявник ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала прийнята з недотриманням законності і порушенням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3-5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положеннястатті 121 ЦПК.

Постановляючи ухвалу про повернення скарги, суд першої інстанції послався на те, що заявником у визначений судом строк не усунуто в повному обсязі недоліки заяви, на які було звернуто його увагу в ухвалі про залишення заяви без руху, а саме: не зазначено прізвище, імя та по-батькові державного виконавця, дії якого оскаржуються, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів звязку.

Проте, погодитися з таким висновком суду не можна, виходячи з наступного.

Згідно зістаттею 26 ЦПКсторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правиламиЦПКз особливостями, встановленимистаттею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Відповідно достатті 383 ЦПК, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону про виконавче провадження право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника.

З роз'яснень, викладених у п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" вбачається, що враховуючи положеннястатті 383 ЦПК, суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у статті 3Закону України "Про державну виконавчу службу", оскільки відповідно до частини другої статті 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Отже, у частині першій статті 383, частині першій статті 386 ЦПК зазначено такий субєкт оскарження як державний виконавець або інша посадова особа ДВС.

Таким чином, у розумінні цих норм державний виконавець не є окремим субєктом, а є представником влади, який здійснює свої повноваження від імені держави в системі органів державної влади - ДВС.

Враховуючи ці обставини, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звертає увагу на те, що правові висновки деяких судів про те, що чинним законодавством не передбачено право на оскарження дій відділу ДВС, а передбачено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця та іншої посадової особи ДВС, є неправильними, оскільки, як правило, фактично завжди оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність конкретного державного виконавця.

Зі змісту уточненої скарги ОСОБА_2 вбачається, що заінтересованою особою вказано Управління ВДС ГТУЮ у Луганській області, зазначено код ЄДРПОУ установи та її місцезнаходження.

Крім того, хоча з урахуванням передбаченого законом строку розгляду такої скарги проведення попереднього судового засідання не є обов'язковим, але суд не позбавлений можливості зясувати певне коло питань на вказаній стадії до розгляду скарги по суті.

За таких обставин у суду не було підстав для застосування правил ч.ч. 2, 4ст.121 ЦПК України та повернення заявнику його скарги як неподаної.

Оскільки суд порушив порядок, встановлений для вирішення процесуального питання про прийняття скарги до розгляду, наведене відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали і передачі вказаного питання на новий розгляду до суду першої інстанції.

Помилковість вимог апеляційної скарги про те, що справу слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, не спростовує необхідності скасування ухвали як постановленої з порушенням норм процесуального права, адже в даному випадку ще не вирішено питання про прийняття скарги до провадження суду.

Як не дає суд оцінки і іншим доводам апеляційної скарги, оскільки це може бути вирішено під час розгляду скарги по суті.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 лютого 2017 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий

Судді: