Ухвала суду № 65949222, 12.04.2017, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2336/17

Номер провадження 1-кс/404/699/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В. з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Положенцевої О.В., слідчого Комайгородської Р.В., захисника підозрюваного-адвоката Комишана С.В. підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши в приміщенні суду в місті Кропивницькому клопотання слідчого, про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою по кримінальному провадженню 12017120020003170, відносно:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, одруженого, хворіє на вірусний гепатит «С», та четверту клінічну стадію діагностованого захворювання В20, перебуває на замісній терапії, батька малолітньої дитини, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз: 04.04.2017 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 190 ч. 1 ст. 70 КК України до покарання в виді позбавлення волі строком на 3 роки, відносно якого: 04.04.2017 року до суду направлений обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12016120020015398 за ч. 2 ст. 190 КК України,

підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кропивницького відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по зазначеному кримінальному провадженню про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою ОСОБА_2, який підозрюється в тому, що він :

15.03.2017 року приблизно о 19 год. 30 хв. поруч з будівлею гуртожитку по АДРЕСА_2, шляхом обману заволодів мобільним телефоном неповнолітнього ОСОБА_3

Крім того, 28.03.2017 року, приблизно о 07 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 поруч з парком «Слави» та «Колгоспним ринком», шляхом обману заволодів мобільним телефоном жінки похилого віку - ОСОБА_4

Крім цього, в той же день поруч з будинком АДРЕСА_3, ОСОБА_2 шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 та належним їй мобільним телефоном.

Крім того, 10.04.2017 року, приблизно о 02 год. 30 хв. ОСОБА_2 по АДРЕСА_4, шляхом обману заволодів мобільним телефоном ОСОБА_6

Слідчий з прокурором заявлені в клопотанні вимоги підтримали.

ОСОБА_2 і його захисник заперечують щодо запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою, так як: відсутні ризики невиконання ОСОБА_2 процесуальних обов'язків, слідству він не перешкоджає, вину визнає, існує необхідність у відшкодуванні шкоди потерпілим. Лікується від тяжких хронічних захворювань.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки результати впізнання, протокол допиту потерпілих і свідків, а також результати огляду місця події та речові докази, містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 190 КК України.

За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Злочин, по якому пред'явлено особі повідомлення про підозру є: закінченим, корисливим, повторним, середньої тяжкості, умисним, посягає на суспільні інтереси - проти власності. За попереднім вироком суду, підозрюваний визнаний винним у вчиненні тотожного злочину. Обвинувачується в трьох аналогічних епізодах у цьому кримінальному провадженні. В іншому обвинувальному акті йому інкриміновані аналогічні кримінальні правопорушення. Порушив умови чинного домашнього арешту, що був застосований на підставі останнього вироку суду. Всі ці події мали місце у стислий час, за наявності не погашеної судимості, в тому числі в нічний час що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Відносно неповнолітніх та осіб похилого віку. Не має достатнього рівня репутації, соціально не адаптований, тривалий час не має законного джерела одержання доходу чи/або заробітної плати. Шкоду від злочинів не відшкодовано. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненні злочину,- до пяти років позбавлення волі, може стати підставою для переховування від слідства і суду. За таких умов вважаю, що відносно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід-тримання під вартою.

У даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі: завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню, захист прав потерпілого, тощо (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

При застосуванні ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою (домашній арешт, особисте зобов'язання, порука, застава), вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов'язків.

Прокурор довів, що ОСОБА_2 після подій, в яких він підозрюється, залишив місце пригоди, на власний розсуд розпорядився викраденим майном і переховувався від слідства, тобто активно перешкоджав встановленню істини по справі, що значно підвищує ступінь його суспільної небезпеки, відтак щодо нього не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Відстоювання ОСОБА_2 власної правової позиції, є вагомою підставою для перешкоджання у встановленні чи перекручуванні визначальних обставин у справі, знищенню слідів злочину. Відсутність законного джерела доходу, повторність та обвинувачення в інших злочинах, будуть передумовою для вчинення нових злочинів. Наркотична залежність та підозра у вчиненні злочину в нічний час, свідчить що останній не налагодив стійких соціальних відносин, тобто стане умовою його неявок до слідчого. Перераховані обставини унеможливлюють застосування відносно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Ознака повторності свідчить про ігнорування ним принципу мирного володіння майном.

За таких умов, запропонований слідчим запобіжний захід, попередить вчинення підозрюваним можливих нових злочинів, та повністю забезпечить виконання покладених на нього обов'язків.

ОСОБА_2 підозрюється в злочині не пов'язаному із застосуванням насильства, тому згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на 1 січня 2017 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, кількість і тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як-то вимагають положення п. п.1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

На початковій стадії досудового розслідування слідчий суддя з об'єктивних причин не може дати остаточну оцінку належності, допустимості доказів та кваліфікуючим ознакам, а також з точки зору їх достатності. Перелічені обставини з'ясовує суд, тому ці обставини не є предметом дослідження. При вирішенні поданого клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред'явленої підозри, що виконано слідчим з прокурором.

За правилами ст. 209 КПК України, моментом фактичного затримання підозрюваного буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю, тобто з 11 години 00 хвилин, 10 квітня 2017 року.

Підозрюваний вказав, що опікою та утриманням сина буде займатись мати дитини, тобто малолітній не залишається без догляду. Розділом 4, Наказу 821 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я, органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторів і виправних центрів щодо забезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії», врегульовані дії адміністрації слідчого ізолятора щодо сприяння у детоксикації особи, яка утримується під вартою. Таким чином, наркотична залежність та замісна терапія не виключає можливості тримати підозрюваного під вартою. Держава гарантує забезпечення особі, яка тримається під вартою, безкоштовної медичної допомоги. З урахуванням цього, підозрюваному буде надана своєчасна допомога високо кваліфікованими працівниками медичної частини. При необхідності, будуть проведені консультації та залучені профільні спеціалісти. Необхідність стаціонарного лікування затриманої особи, буде реалізована шляхом конвоювання та подальшого його стаціонарного лікування в медичному закладі.

Перераховані обставини переконують в обгрунтованості тимчасового обмеження свободи підозрюваного, шляхом застосування по-відношенню до нього запобіжного заходу в виді тримання під вартою. Це є пропорційним втручанням держави для захисту прав потерпілих, а також забезпечить особисті немайнові права ОСОБА_2 на лікування.

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 183, 193-197 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, застосувати запобіжний захід в виді тримання його під вартою строком на шістдесят днів.

Початок строку тримання під вартою ОСОБА_2, обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 11 години 00 хвилин, 10 квітня 2017 року.

Строк дії застосованого ОСОБА_2, запобіжного заходу в виді тримання під вартою, закінчується об 11 годині 00 хвилин, 08 червня 2017 року.

В якості застави визначити ОСОБА_2 десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 16000 грн. (шістнадцять тисяч гривень нуль копійок), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_2 по клопотанню 404/2336/17; 1-кп/404/699/17, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками.

Попередити підозрюваного ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній