Постанова № 6594896, 11.11.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009 року Справа №2а-5433/09/0870

(15 год. 47 хв.) м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.,

гри секретарі судового засідання Марченко І.В.

за участю:

позивач не зявився

відповідач не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

до: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про: стягнення 792 грн. 72 коп.

29.09.2009 Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом по єдиному податку у розмірі 792 грн. 72 коп.

Ухвалою суду від 30.09.2009 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-5433/09/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 15.10.2009. Розгляд справи відкладався до 11.11.2009 у звязку із неявкою відповідача.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 11.11.2009 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач у судове засідання не зявився, направив суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю. У попередньому судовому засіданні представник позивача підтримував вимоги позовної заяви, просив стягнути з відповідача податкову заборгованість з єдиного податку у розмірі 792 грн. 72 коп. Позовні вимоги обґрунтовував п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» від 03.07.1998 №727 із змінами та доповненнями, п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990 (із змінами та доповненнями). Просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, заперечення на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Судом встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про вручення повісток про виклик.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований 15.02.2007 як фізична особа - підприємець, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію, видане виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

20.02.2007 відповідачем подано заяву до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» на 2007 рік.

В п.2 зазначеної заяви, як вид діяльності відповідачем вказано: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (торгівля з кіоску).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.12.2006 №21 ставка єдиного податку за такий вид підприємницької діяльності становить 200 грн. на місяць.

Згідно картки платника податків, яка ведеться ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя податкова заборгованість з єдиного податку у відповідача (з урахуванням переплати) складає 792 грн. 72 коп.

Заборгованість виникла у звязку з неповною сплатою єдиного податку за період з вересня по грудень 2007 року.

Матеріалами справи також встановлено, що з метою погашення боргу ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя відповідачу направлені перша податкова вимога від 30.03.2007 №1/580 та друга податкова вимога від 18.05.2007 №2/927, які були отримані відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення про вручення.

Доказів погашення податкового боргу відповідач не надав.

Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727 із змінами та доповненнями ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно із п.4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» 03.07.1998 №727 із змінами та доповненнями з а результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Відповідно наданих позивачем особових карток платника податку податковий борг відповідача по єдиному податку складає 792 грн. 72 коп.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.5.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Податкове зобовязання визначене відповідачем самостійно та є узгодженим. Доказів оскарження першої та другої податкової вимоги відповідачем не надано.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя про примусове стягнення з відповідача податкового боргу з єдиного податку у розмірі 792 грн. 72 коп., що утворився внаслідок попереднього узгодження податкових зобовязань, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1; юридична адреса: АДРЕСА_1, 69120) на користь Місцевого бюджету Шевченківського району м.Запоріжжя (код платежу 16050200, р/р 34216379700009, код одержувача 34676911 в ГУДК України у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач - Місцевий бюджет Шевченківського району м.Запоріжжя) заборгованість з єдиного податку у розмірі 792 (сімсот девяносто дві) грн. 72 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 12.11.2009.

12.11.2009 постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В.Садовий