Постанова № 6594880, 05.11.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2009 року Справа № 2а- 5377/09/0870

12 год. 20 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуша С.М.

при секретарі Гончаренко А.І.

за участю представника позивача Харламової О.О.

представника відповідача Олексюк Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту

інвалідів

до: Дочірнього підприємства «Загальноосвітня школа-інтернат з

дошкільним відділенням «Надія» Товариства з обмеженою

відповідальністю «Еммаус»

про: стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Загальноосвітня школа-інтернат з дошкільним відділенням «Надія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Еммаус» з вимогами про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6772 грн. 22 коп. та пені в сумі 328 грн. 86 коп., а всього 7101 грн. 08 коп. В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що відповідач є юридичною особою, який використовує найману працю працівників, отже за приписами Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» повинен забезпечувати працевлаштування інвалідів в установлених законодавством нормативах - у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Відповідно до «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (форма 10-ПІ річна-поштова), затвердженого наказом Мінпраці України від 10.02.07 № 42, наданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за звітний період склала 18 осіб, таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону, на підприємстві ДП «Загальноосвітня школа-інтернат з дошкільним відділенням «Надія» ТОВ «Еммаус» повинна складати 1 особу. Згідно відомостей, наданих відповідачем у Звіті, середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві склала 0 осіб, у звязку з чим, відповідачу було нараховано суму адміністративно-господарський санкцій у розмірі 1 середньої річної заробітної плати на підприємстві, що у грошовому вираженні склало 6772 грн. 22 коп. та 328 грн. 86 коп. пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк. Зазначену суму адміністративно-господарських санкцій та пені позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку, оскільки відповідач добровільно не виконує обовязок щодо сплати санкцій, чим порушує майнові інтереси держави.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити та дала пояснення в обґрунтування позову, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що на підприємство інваліди органами працевлаштування не направлялися, відмов інвалідам у працевлаштуванні не було, відповідачем вжиті передбачені законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, відсутні. Крім того, зазначає, що ДП «Загальноосвітня школа-інтернат з дошкільним відділенням «Надія» ТОВ «Еммаус» є неприбутковою організацією, існує на благочинні внески, тому не мають можливості платити адміністративно-господарські санкції.

Вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює та визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантії їх рівності з усіма іншими громадянами для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875 -ХІІ.

Судом встановлено, що ДП «Загальноосвітня школа-інтернат з дошкільним відділенням «Надія» ТОВ «Еммаус» є юридичною особою та відноситься до категорії субєктів підприємницької діяльності, яким, відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідно до приписів ст.19 зазначеного Закону, «для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого Законом, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунку кількість робочих місць округлюється до цілого значення».

Як свідчать дані звіту відповідача ф. 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 р., середньооблікова кількість працюючих на підприємстві у 2008 році складала 18 осіб.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів повинен складати 1 місце. Згідно із звітом в 2008 році на підприємстві відповідача працювало 0 інвалідів.

Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що «підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів є менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративного-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом».

За правилами ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій для підприємства відповідача складає 6772 грн. 22 коп. та 328 грн. 86 коп. пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення», державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів … Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.

Правила подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 р. № 70.

Як свідчить лист Приазовського районного центру зайнятості від 23.10.2009 р. № 963, звіти форми № 3-ПН «про наявність вакансій» для інвалідів з грудня 2007 по грудень 2008 року відповідачем не подавались, що є порушенням ч.4 ст.20 закону України «Про зайнятість населення», у звязку з чим, суд вважає, що відповідачем не було вжито всіх заходів, передбачених ч. 3 ст. 18 Закону, для забезпечення реалізації прав інвалідів на працевлаштування.

Нормами господарського законодавства встановлено, що «субєкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства» (ч.3 ст.5 Господарського кодексу України). За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків (ч.1 ст.238 ГК України).

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. У частині другої зазначеної статті визначено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського порушення.

Враховуючи вищезазначене, та приймаючи до уваги, що протягом 2008 року відповідачем звіти форми № 3-ПН «про наявність вакансій» для інвалідів не подавалися до Приазовського районного центру зайнятості, і як зазначено в листі центру зайнятості, що «у звязку з тим, що підприємство не надавало звітів про потребу в працівниках, які мають інвалідність, дана категорія осіб на підприємство не направлялась», суд приходить до висновку, що відповідачем не ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського порушення, у звязку з чим вважає позовні вимоги про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на ту обставину, що ДП «Загальноосвітня школа-інтернат з дошкільним відділенням «Надія» ТОВ «Еммаус» є неприбутковою організацією, оскільки зазначено в судовому засіданні безпосередньо представником відповідача, до Реєстру неприбуткових організацій ДП «Загальноосвітня школа-інтернат з дошкільним відділенням «Надія» ТОВ «Еммаус» на теперішній час не внесено.

Відповідно до п.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Загальноосвітня школа-інтернат з дошкільним відділенням «Надія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Еммаус» (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Петровського, 30, ЄДРПОУ 31433300) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 7101 грн. 08 коп.(одержувач Державний бюджет Приазовського району, розрахунковий рахунок № 31215230700250, ЄДРПОУ 34676995, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, 50070000 «Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік»).

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанова виготовлена в повному обсязі 10 листопада 2009 року.