Рішення № 65948760, 13.04.2017, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/151/17

провадження № 2/632/177/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2017 р. м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участю секретаря Бойченко С.В.,

представника позивача за довіреністю ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Первомайський Харківської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» через свого представника за довіреністю звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №HAXRRX13850114 від 26.04.2007 року (день отримання коштів відповідачем по справі) у розмірі 106000,00 грн., яка складається із заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 81274,90 грн., заборгованості по комісії у розмірі 3940,26 грн., а також пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у розмірі 20784,84 грн. Також просив стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 26.04.2007 року відповідач отримав кредит у позивача (станом на день отримання кредиту позивач перебував у організаційно-правовій формі закритого акціонерного товариства) у розмірі 9657,60 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Після отримання кредиту відповідач належним чином зобовязання за отриманим кредитом не виконував, у звязку з чим позивач звернувся із відповідною заявою про видачу судового наказу про стягнення виниклої заборгованості з ОСОБА_2 (відповідно до діючого на той час законодавства) та отримав судовий наказ Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29.01.2008 року, яким з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість станом на 05.11.2007 року у розмірі 13129,16 грн., з яких 9657,60 грн. заборгованості за кредитом, 1655,45 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 1622,46 грн. - заборгованості за комісією за користування кредитом та 193,65 грн. пені за несвоєчасність виконання зобовязання за договором. Окремо стягнуто з відповідача судові витрати у розмірі 80,65 грн. В подальшому через невиконання відповідачем своїх зобовязань перед позивачем ПАТ КБ «Приватбанк», оформивши без згоди відповідача поручительство за вищевказаним кредитним договором з іншою юридичною особою, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із відповідною позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості як з відповідача, так і з поручителя, наслідком чого стало постановлення Дзержинським районним судом м. Харкова заочного рішення від 03.06.2014 року, яким з відповідача окремо було стягнуто 161030,14 грн., з яких повторно 9657,60 грн. заборгованості за кредитом, 38035,24 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 109154,10 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобовязання за договором, а також штрафи у розмірі 8620,48 грн., з яких 500,00 грн. - фіксована частина та 8120,48 грн. процентна складова. Також разом з Дзержинською філією у м. Харкові ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» з відповідача на користь позивача солідарно було стягнуто 10000,00 грн. та стягнуто тільки з відповідача по даній справі 1710,00 грн. судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості відповідача загальна сума заборгованості відповідача складає станом на 01.12.2016 року 320688,49 грн., від якої слід відняти стягнуті суми за наказом Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29.01.2008 року у розмірі 13129,16 грн. та за заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.06.2014 року у розмірі 171030,14 грн., у звязку з чим різниця становить 160369,99 грн. та яка складається із заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 81274,90 грн., заборгованості по комісії у розмірі 3940,26 грн., а також пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у розмірі 75154,83 грн. Позивач бажає стягнути суму в межах 106000,00 грн. із зазначеної суми, зменшивши розмір пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором із 75154,83 грн. до 20784,84 грн., при цьому розмір процентів за користування коштами та комісії залишивши в силі відповідно до розрахунку заборгованості.

У судовому засіданні 12.04.2017 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити на підставі доказів, викладених у позовній заяві, просив винести заочне рішення суду. На питання суду, щодо надання розяснень у звязку з чим позивач двічі звертався до відповідача з вимогою про стягнення тіла кредиту у розмірі 9657,60 грн. надати розяснення не зміг, як і не зміг вказати, чи повідомляв позивач головуючого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова про наявність станом на день подання позовної заяви судового наказу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29.01.2008 року. Надати розяснення щодо розрахунку заборгованості також не зміг, пославшись, що це робота операціоністів, які працюють з програмою позивача щодо обліку та нарахування заборгованості. Просив надати час для надання відповідної довідки, на що суд відмовив представнику позивача на підставі ч.1 ст.131 ЦПК України, оскільки розгляд справи вже був початий, позивач повинен був розуміти, що до нього з приводу розрахунку можуть виникнути питання, однак вважав, як це завжди відбувається з ПАТ КБ «Приватбанк» у Первомайському міськрайонному суді Харківської області, що вказаній стороні дозволено те, що протирічить діючому законодавству, зокрема щодо можливості у будь-який час на власний розсуд подавати докази, якщо у суду виникли відповідні питання до позивача.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Про час, день та місце судового засідання тричі (а.с.24 повернута до суду у звязку із закінченням терміну зберігання на обєкті поштового зв`язку повістка про виклик у судове засідання 09.03.2017 року разом з позовною заявою, доданими до неї документами та ухвалою суду про відкриття провадження по справі, а.с.30 повернута до суду у звязку із закінченням терміну зберігання на обєкті поштового звязку повістка про виклик у судове засідання 23.03.2017 року та а.с.32 повернута до суду у звязку із закінченням терміну зберігання на обєкті поштового звязку повістка про виклик у судове засідання 12.04.2017 року) повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до абзацу 2 ч.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому порядку, а згідно з абзацом 3 вказаної частини ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином, судом встановлена повторність неприбуття відповідача до суду без поважних причин відповідно до вимог ч.4 ст. 169 ЦПК України.

У відповідності до приписів ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе зі згоди представника позивача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та пояснень представника позивача.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

26.04.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №HAXRRX13850114 у формі договору приєднання на підставі анкети-заяви відповідача від 31.03.2007 року (дата складання анкети, а не 26.04.2007 року отримання коштів та згоди позивача) та правил та умов для такого виду договорів позивача, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав у позивача кредит у розмірі 9657,60 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Кредитний договір складається із анкети-заяви позичальника відповідача по справі (а.с.9), та умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»)(Стандарт)(а.с.10-13). Відповідно до анкети-заяви строк дії договору між сторонами встановлювався строком на два роки з 31.03.2007 року до 31.03.2009 року, відповідач повинен був сплачувати позивачу проценти у розмірі 10% (а не 12% як вказав представник позивача у своїй позовній заяві) за користування кредитними коштами, єдиноразову винагороду у розмірі 1609,60 грн. та щомісячну винагороду (комісію) у розмірі 231,78 грн. Деталізованого порядку погашення кредиту вказаної анкетою встановлено не було, була лише вказівка на умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»)(Стандарт) та на тарифи банку, які до позовної заяви долучені не були.

Через невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань позивач звернувся із відповідною заявою до суду та наказом Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29.01.2008 року по справі №2-н-35/2008 року, з відповідача на користь позивача було стягнуто станом на 05.11.2007 року наступна заборгованість у розмірі 13129,16 грн.: 9657,60 грн. заборгованості за кредитом, 1655,45 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 1622,46 грн. заборгованості за комісією за користування кредитом, 193,65 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором та судові судові витрати у розмірі 80,65 грн.(а.с.5).

В подальшому позивач через продовження невиконання своїх зобовязань повторно звернувся до суду вже з позовом до Дзержинського районного суду м. Харкова (за адресою поручителя, який поручився за вимогами відповідача), заочним рішенням якого від 03.06.2014 року по справі №638/2009/14-ц, провадження 2/638/2274/14 з відповідача окремо було стягнуто 161030,14 грн., з яких повторно 9657,60 грн. заборгованості за кредитом, 38035,24 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 109154,10 грн. пені за несвоєчасність виконання зобовязання за договором, а також штрафи у розмірі 8620,48 грн., з яких 500,00 грн. фіксована частина та 8120,48 процентна складова. Також разом з Дзержинською філією у м. Харкові ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» з відповідача на користь позивача солідарно було стягнуто 10000,00 грн. та стягнуто тільки з відповідача по даній справі 1710,00 грн. судових витрат у вигляді сплаченого судового збору (а.с.6-7).

Відповідно загальна сума присуджених вимог з відповідача на користь позивача склала 184159,30 грн., з яких 13129,16 грн. за судовим наказом та 171030,14 грн. за заочним рішенням суду (при цьому у вказану суму слід віднести загальну суму у розмірі 161030,14 грн. з урахуванням штрафів у розмірі 8620,48 грн. та 10000,00 грн. солідарної відповідальності з ТОВ «УФА «Верус», оскільки матеріали позову не містять даних про стягнення 10000,00 грн. з ТОВ УФА «Верус»).

Загальна сума заборгованості на думку позивача з боку відповідача складає 344529,29 грн., оскільки він вирахував залишок заборгованості як 160369,99 грн. (184159,30 грн. + 160369,99 грн.) Проте у наданому розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості станом на 01.12.2016 року зазначений у розмірі 320688,49 грн.(а.с.8), що не може бути пояснено відсутністю у вказаному розрахунку штрафів у розмірі 8620,48 грн. Тому сам позивач має різницю між своїми вимогами та доказами на їх підтвердження.

Крім цього суду не надані розрахунки, яким чином позивач зарахував повторне стягнення на його користь заборгованості по кредиту у розмірі 9657,00 грн., що є важливим, оскільки у розрахунку заборгованості станом на 01.12.2016 року присутня сума у розмірі 9657,00 грн. у графі «Залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом» та вказано, що така сума двічі стягувалася судовим рішеннями з відповідача.

Важливим є і той факт, що позивач, знаючи про наявність судового рішення на його користь, зловживаючи своїм правом, приховавши від суду наявність іншого судового рішення до того ж відповідача з того ж предмету спору, повторно звернувся із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у розмірі 9657,00 грн., що вказує на його винні дії в даній справі.

Тому, не заперечуючи право позивача на отримання процентів за користування його коштами відповідачем відповідно до процентної ставки 20% (подвійна в разі невиконання за умовами укладеного між сторонами договору) та стягнення неустойки відповідно до п.п.п.3.2.3 умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»)(Стандарт), суд не може встановити дійсну суму як процентів, так і пені, яка дійсна повинна бути нарахована. Вимоги ж позивача наданими ним доказами не підтверджуються, зокрема щодо процентної ставки у розмірі 12%, не можливості встановити зарахування заборгованості за кредитом за заочним рішенням, не відповідність розміру вимог із розміром заборгованості у розрахунку заборгованості, відсутність у розрахунку суми штрафів та суми солідарного стягнення при відсутності даних про стягнення з ТОВ «УФА «Верус». Підрахунок вказаних сум не входить до повноважень суду відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу, а тому суд приходить до думки, що позивач не надав належних доказів власної позиції по справі, у зв`язку з чим йому у задоволенні вимог щодо стягнення процентів та пені у розмірах 81274,90 грн. та 20784,84 грн. відповідно слід відмовити.

Відповідно до ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливе, добросовісне та розумне застосування норм цивільного законодавства. Статтею 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При вирішені вказаного питання суд використовує норми ст.616 ЦК України, відповідно до яких якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення. Відсутність нижньої межі такої дії дозволяє суду відмовити позивачу у стягненні процентів та пені у повному обсязі.

В той же час вимоги позивача щодо стягнення комісії (відповідно до укладеного договору щомісячної винагороди позивачу) не повязані зі стягнутими сумами за судовим наказом та заочним рішенням суду, сума вказаної комісії чітко обумовлена у заяві-анкеті відповідача від 31.03.2007 року та складає 231,78 грн. щомісяця, її розрахунок повністю підтверджується розрахунком заборгованості (щодо нарахування за весь період та стягнення за судовим наказом), тому в цій частині позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача 3940,26 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за його використання.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо в зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ч.1 ст. 88 ЦПК України враховуючи принцип пропорційності, а саме, що позовні вимоги зі 106000,00 грн. задоволенні частково в розмірі 3940,26 грн.. що становить 4% від заявлених вимог, то стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати в розмірі 4% від сплаченого судового збору, в даному випадку у розмірі 64,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, ч.5 ст.74, ч.1 ст. 88, ч.4 ст. 169, ст.ст. 209, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 3, 526, 530, 610, 616, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 1/2 мікрорайонАДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість по комісії по кредитному договору №HAXRRX13850114 від 31 березня 2007 року станом на 01 грудня 2016 року у розмірі 3940,26 грн. (три тисячі девятсот сорок грн. 26 коп.).

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовити через відсутність належних доказів заявлених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 1/2 мікрорайонАДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) судові витрати, а саме частину сплаченої позивачем суми судового збору у розмірі 64,00 грн. (шістдесят чотири грн.00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подання у десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Позивач, який приймав участь у справі, однак не був присутнім під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу на протязі десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя: ОСОБА_3