Рішення № 65948457, 12.04.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/719/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Авраменко Т. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

12.04.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів: Кіселика С.А., Чельник О.І.

секретар Бодопрост М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Спільного підприємства-Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

16 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Спільного підприємства-Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» (далі СП ТОВ «Світловодськпобут») про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Зазначала, що відповідно до наказу керівника підприємства № 132/к від 15 листопада 2016 року звільнена з посади начальника котельні по ч.3 ст.38 КЗпП у звязку з невиконанням власником умов колективного договору. На час звільнення відповідач мав перед нею заборгованість з виплати заробітної плати: за жовтень 2016 року 5014 грн. 10 коп., за листопад 2016 року 2465 грн., всього 7563 грн. 20 коп. При зверненні до відповідача за розрахунком відповіді вона не отримала.

Відповідач повиненвиплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 15 листопада 2016 року по день фактичного звернення до суду, а саме по 15 грудня 2016 року, що складає 31 добу. Відповідно до її розрахунків середньоденна заробітна плата з урахуванням календарних днів встановлюється у розмірі 242 грн. 10 коп. Сума стягнення середнього заробітку за весь час затримки становить 7401 грн. 87 коп. Всього підлягає стягненню 14965 грн. 07 коп.

Розмір її вихідної допомоги, згідно розрахункового листа за листопад 2016 року складає 15042 грн. 51 коп., а розмір її грошової компенсації за всі невикористані нею дні щорічної відпустки, згідно розрахункового листа за листопад 2016 року становить 17521 грн. 20 коп.

Просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість із заробітної плати в сумі 7563 грн. 20 коп., вихідну допомогу в розмірі 15042 грн. 51 коп., компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 17521 грн. 20 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 7401 грн. 87 коп.

В ході судового розгляду позовні вимоги неодноразово збільшувала та зменшувала, оскільки відповідач частково сплатив заборгованість та змінювався строк затримки розрахунку при звільненні, остаточно просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 4765 грн. 47 коп.; середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 22683 грн. 15 коп. Вимоги про стягнення вихідної допомоги в розмірі 15042 грн. 51 коп. та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 17521 грн. 20 коп. просила залишити без розгляду, оскільки ці суми їй вже виплачено.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2017 року залишено без розгляду позов про стягнення вихідної допомоги в розмірі 15042 грн. 51 коп. та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 17521 грн. 20 коп.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2017 року позов задоволено частково. Суд стягнув з СП ТОВ «Світловодськпобут» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в розмірі 4765 грн. 47 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 6208 грн. 02 коп., судовий збір на користь держави в сумі 551 грн. 20 коп. Суд встановив, що фактичний розрахунок з позивачем проведено 23 грудня 2012 року, тому затримка розрахунку склала 26 робочих днів. Крім того, суд дійшов висновку, що утримання із заробітку позивача в сумі 4765 грн.47 коп. проведено неправильно та стягнув цю суму з відповідача.

В апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 22683 грн. 15 коп. Зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості із заробітної плати в сумі 4765 грн. 47 коп. судом задоволено в повному обсязі, ці кошти їй не виплачено до цього часу, тому висновок суду, що повний розрахунок проведено 23 грудня 2016 року не відповідає матеріалам справи. Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 15 листопада 2016 року по 17 лютого 2017 року, всього 95 діб. Середній заробіток за час затримки розрахунку становить 22683 грн. 15 коп.

В засіданні апеляційного суду позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, а представник відповідача просив відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач виплатив заборговану заробітну плату позивачу 23 грудня 2016 року, проте погодитися з таким висновком суду не можна,оскільки він не відповідає матеріалам справи.

Позивач працювала у відповідача начальником котельні та наказом №132/к від 15 листопада 2016 року була звільнена з посади за ч.3 ст.38 КЗпП у звязку з невиконанням власником умов колективного договору з виплатою компенсації за невикористані щорічні відпустки 90 календарних днів та вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку згідно зі ст.44 КЗпП України (а.с.4).

У день звільнення з позивачем не було проведено повного розрахунку. Довідкою відповідача та розрахунковим листом за листопад 2016 року підтверджується, що станом на 01 листопада 2016 року заборгованість із заробітної плати становила 16734 грн.28 коп., нараховано до виплати у листопаді 2016 року 28681 грн.36 коп., виплачено у листопаді 14697 грн.93 коп. і станом на 01 грудня 2016 року розмір заборгованості становив 30717 грн.71 коп. 16 грудня 2016 року позивачу виплачено заборгованість 3936 грн.35 коп., 23 грудня 2016 року 22015 грн.89 коп. (а.с.32,36), тому залишок заборгованої заробітної плати становить 4765 грн.47 коп. (16734 грн.28 коп.+ 28681 грн.36 коп. = 45415 грн.64 коп. -14697 грн.93 коп. - 3936 грн.35 коп. -22015 грн.89 коп).

На підставі наказу №134 від 20 грудня 2016 року із заробітної плати ОСОБА_2 утримано, як встановлено звітом незалежного аудитора, неправомірно виплачену суму 4765 грн.47 коп., саме ця сума стягнута судом як заборгованість із заробітної плати. Обґрунтовуючи стягнення цієї суми, суд виходив з того, що таке утримання проведено відповідачем неправомірно, рішення суду в цій частині відповідачем не оскаржено.

Таким чином, встановивши заборгованість із заробітної плати в сумі 4765 грн.47 коп. та стягнувши її на користь позивача, суд дійшов безпідставного висновку, що фактично розрахунок з позивачем здійснено 23 грудня 2016 року і затримка виплати заробітної плати становить тільки 26 робочих днів. В засіданні апеляційного суду сторони підтвердили, що присуджена судом заборгованість із заробітної плати, виплачена позивачу через державну виконавчу службу 05 квітня 2017 року.

Відповідно дост. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно із ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичногорозрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на корить працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, законпрямо покладає напідприємство, установу, організацію обовязок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що належать йому; у разі невиконання такого обовязку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

В п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» розяснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Позов про стягнення заборгованості із заробітної плати (а.с.39) суд задовольнив в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

В позовній заяві та апеляційній скарзі позивач просила стягнути на її користь середній заробіток з 15 листопада 2016 року по 17 лютого 2017 року (а.с.39, 65). День звільнення 15 листопада 2016 року є останнім робочим днем, тому середній заробіток обраховується з наступного дня після звільнення, тобто з 16 листопада 2016 року.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позов про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні підлягає задоволенню за період з 16 листопада 2016 року та в межах заявлених позовних вимог по 17 лютого 2017 року.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок).

З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана виплата. Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період.

Розмір середньоденної заробітної плати визначено відповідачем відповідно до зазначеного Порядку та становить 238 грн.77 коп., що підтверджується довідкою (а.с.33).

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Доводи позивача, що середньоденний заробіток необхідно множити на календарні дні, не ґрунтується на нормах матеріального права.

За період з 16 листопада 2016 року по 17 лютого 2017 року кількість робочих днів згідно з щорічним розрахунком норм тривалості робочого часу становить 66 днів (листопад -11, грудень-22, січень - 20, лютий -13). Середній заробіток складає 15758 грн.82 коп. (238.77х 66), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні підлягає зміні.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 551 грн. 20 коп., а недоплачений позивачем розмір судового збору в сумі 55 грн.20 коп. (551.20 х110%= 606.32-551.20) в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 307, ст. 309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Змінити рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2017 року в частині розміру середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Стягнути із Спільного підприємства-Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 15758 грн. 82 коп. та судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп., в дохід держави судовий збір 55 грн.12 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: С.А.Кіселик

ОСОБА_3