423/546/17-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2017 р. Попаснянський районний суд Луганської області
У складі:
Головуючої судді Архипенко А.В.
При секретарі Іваненко С.П. .
За участю прокурора Діденко А.А.
Обвинуваченого ОСОБА_1
Захисника- адвоката Александрової А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Попасна кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України, який має середньо спеціальну освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1.,
військовослужбовець - снайпер 1 відділення 2 взводу роти оперативного призначення на БТР 1 батальйону оперативного призначення військової частини 3028,
раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст..342 ч.2 КК України, -
в с т а н о в и в :
Обвинувачений ОСОБА_1 , 21 жовтня 2013 року, був прийнятий Звенигородсько-Лисянським РВК на військову службу за контрактом та для подальшого проходження військової служби скеровано до військової частини 3028 (Національна гвардія України), де призначено на посаду снайпера 1 відділення 2 взводу оперативного призначення роти оперативного призначення на БТР 1 батальйону оперативного призначення.
Старший солдат ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем (крім строкової служби) відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про національну гвардію України" від 13 квітня 2014 року,Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Основними функціями Національної гвардії України є захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб зміни їх насильницьким шляхом; охорона громадського порядку, забезпечення захисту та охорони життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян; участь у забезпеченні громадської безпеки та охороні громадського порядку під час проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я громадян, тощо.
Діяльність Національної гвардії України ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, позапартійності, безперервності, законності, відкритості для демократичного цивільного контролю, прозорості, відповідальності, централізованого керівництва та єдиноначальності.
Натомість, старший солдат ОСОБА_1, діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину проти порядку несення військової служби (військового злочину), за наступних обставин.
Так, ротна група 8 полку оперативного призначення Західного оперативно-територіального об'єднання НГУ входить до складу угруповання НГУ «Л» яке виконує завдання в складі ешелону ізоляції району проведення АТО у Луганській області. На її особовий склад покладається несення служби на взводних опорних пунктах та блокпостах в районі Гірське-Мирна Долина- Гречишкіне - Муратове) на 3 блокпостах та 4 взводних опорних пунктах. Блокпост Л-06 знаходиться поблизу н.п. Тошківка на перехресті доріг Лисичанськ - Золоте - Тошківка - Нижнє, служба на якому організована складом зведеного взводу від першого батальйону оперативного призначення, начальник БПЛ-06 - заступник командира батальйону з технічної частини капітан ОСОБА_3
01 жовтня 2016 року близько 18 год. військовослужбовці вільної зміни БП Л-06 8 полку оперативного призначення Західного оперативно-територіального об'єднання НГУ старший солдат за контрактом ОСОБА_1 та солдат за контрактом ОСОБА_4 самовільно залишили місце розташування БП Л-06 на цивільному автомобілі ЗА3968М (д/н НОМЕР_1) місцевого мешканця (особа не встановлена), з метою покупки продуктів харчування та цигарок. За кермом автомобіля перебував солдат ОСОБА_4- старший механік-акумуляторник взводу МТЗ 1 батальйону оперативного призначення, пасажир - старший солдат ОСОБА_1- снайпер першого відділення другого взводу оперативного призначення роти оперативного призначення на БТР першого батальйону оперативного призначення.
Повертаючись назад до місця розташування БП Л-06 близько 21 год. 30 хв. військовослужбовці не зупинившись перед блок-постом №25 (ЗСУ КПП 93214 перехрестя доріг Оріхове-Гірське-Лисичанськ) продовжили рух в напрямку блок-посту, при цьому, старший солдат ОСОБА_1 діставши ввірений для службового користування пістолет "Макарова" здійснив 4 постріли у русі в повітря, перебуваючи на пасажирському сидінні цивільного автомобіля ЗА3968М (д/н НОМЕР_1).
Одразу після цього, військовослужбовці військової частини пп В2830 солдати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відкрили вогонь по автомобілю ЗА3968М (д/н НОМЕР_1), внаслідок чого останній проїхавши ще 10м. зупинився на території блок-посту.
Внаслідок події, вогнепальне поранення отримав солдат ОСОБА_4, зокрема вогнепальне наскрізне кульове поранення м'яких тканин середньої третини лівого стегна.
Таким чином судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1. будучи військовослужбовцем, вчинив опір військовослужбовцеві під час виконання ним обов'язків щодо охорони громадського порядку, тобто вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.342 КК України.
В ході досудового розслідування, 25 листопада 2016 року військовослужбовець військової частини пп В2830 солдат ОСОБА_6, який виконував службові обов'язки на блок-посту №25, відмовився від участі у кримінальному провадженні в якості потерпілого.
Потерпілих у кримінальному провадженні немає.
Кримінальним правопорушенням шкода майнового характеру не завдана.
Процесуальних витрат, речових доказів та цивільних вимог у даному кримінальному провадженні немає.
В даному кримінальному провадженні, в ході досудового розслідування 26 грудня 2016 року була укладена Угода про визнання винуватості між прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону Калашніковим Є.В.., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1 з іншого боку, у присутності захисника Александрової А.Є..
Відповідно до укладеної угоди, обвинувачений, беззастережно та у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні ним інкримінованого правопорушення, передбаченого ст..342 ч.2 КК України, сторони погодились на призначення покарання обвинуваченому за ст..342 ч.2 КК України, враховуючи наявність кількох обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням положень ст..53,69 КК України - у виді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - у сумі 5100 грн.( п»ять тисяч сто грн..)
При цьому, обвинуваченому були роз'яснені наслідки укладення угоди, а саме: обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку; відмова від права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється; допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотання про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь; а також наслідки невиконання угоди.
У судовому засіданні судом було з'ясовано, що обвинувачений, розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь - просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Також, суд переконався, що обвинувачений свою винуватість у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав добровільно і з розумінням того, що відмовляється від частини своїх прав, включаючи право на судовий розгляд і також суд переконався, що угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу.
В судовому засіданні, обвинуваченому судом було роз'яснено наслідки укладання угоди, характер обвинувачення та конкретну міру покарання, передбачену ст.342 ч.2 КК України, яка була погоджена між сторонами угоди.
Розглянувши угоду про визнання винуватості, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст.472 КПК України, дії за ст.342 ч.2 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, при цьому угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості останнього наявні, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України.
При цьому суд зазначає, що при розгляді даного кримінального провадження встановлені декілька обставин, що пом»якшують покарання обвинуваченого, згідно ст..66 КК України, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що дає обґрунтовані підстави для застосування положень ст..69 КК України при узгодженні призначення покарання обвинуваченому.
Процесуальних витрат, речових доказів та цивільних вимог у даному кримінальному провадженні немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374-376, 394-395,475 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Угоду про визнання винуватості, яка була укладена 26 грудня 2016 року між прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону Калашніковим Є.В. та обвинуваченим ОСОБА_1. у присутності захисника Александрової А.Є.. - затвердити.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.342 ч.2 КК та призначити йому покарання, з урахуванням положень ст..53,69 КК України - у виді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - у сумі 5100 грн.( п»ять тисяч сто грн..)
Запобіжний захід ОСОБА_1 - не обирати.
Згідно ст..376 КПК України, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після проголошення.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Попаснянський районний суд з урахування особливостей апеляційного оскарження окремих судових рішень, в порядку, передбаченому ст..394 КПК України .
Суддя Попаснянського районного суду А.В.Архипенко
Судове рішення № 65948363, Попаснянський районний суд Луганської області було прийнято 05.04.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 423/546/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: