Вирок № 65948318, 12.04.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/1804/17-к

н.п. 1-кп/415/365/17

ВИРОК

12.04.17 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Свирипи В.А.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130240000449 від 03.03.2017 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, не працюючого, не одруженого, інвалідом не являється, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2017 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисних мотивів, проходячи біля будинку АДРЕСА_3, який належить потерпілій ОСОБА_1, перестрибнувши через паркан подвір'я та переконавшись в тому, що його ніхто не бачить, проник через незаперті двері до будинку, звідки скоїв крадіжку майна, а саме:

-електричний тример марки «Bosh», модель ART 23 Easystrim;

-ручну соковижималку марки «Струмок» в алюмінієвому корпусі білого кольору;

-алюмінієву каструлю об'ємом 20 літрів та алюмінієвий таз об'ємом 20 літрів, в стані колишнього вживання, загальною вагою 6 кг., чим завдав потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди на суму 1370 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснив, що дійсно 01 березня 2017 року, приблизно о 15 годині, він проходячи біля будинку АДРЕСА_3, перестрибнувши через паркан подвір'я та переконавшись в тому, що його ніхто не бачить, проник через незаперті двері до будинку, звідки скоїв крадіжку майна зазначеного в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачення у потерпілої, викрадене майно, а саме електричний тример та алюмінієва каструля з тазом було повернуто потерпілій. Надалі зобов'язався у повному обсязі відшкодувати заподіяну потерпілій шкоду. Просив суд не позбавляти його волі та надати шанс на виправлення, зобов'язавшись подібного більш не вчиняти.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що приблизно 03 березня 2017 року, за адресою: АДРЕСА_3, який дістався їй у спадок від батьків, вона виявила пропажу майна зазначеного в обвинувальному акті. Викрадене майно їй повернуто частково, а саме електричний тример та алюмінієва каструля та таз. Обвинувачений просив пробачення у неї, майнових претензій до нього вона не має. Просила надати шанс ОСОБА_2 на виправлення та не призначати покарання, пов'язане з реальним його відбуттям.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений та потерпіла, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілу ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність обвинуваченого у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), поєднане з проникнення до житла, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який не працює, має постійне місце проживання, не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 97, 99), у побуті за місцем мешкання характеризується задовільно (а.с.95), раніше не судимий (а.с.94), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням ступеню тяжкості та обставин вчиненого злочину, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст.185 КК України, оскільки останній, вчинив умисний злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, визнання вини та щире каяття винного, активне сприяння розкриттю злочину, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні, усвідомлюючи характер своєї протиправної поведінки і її наслідків вибачався за вчинене перед потерпілою та надав змістовні, повні та правдиві свідчення про обставини вчиненого злочину, добровільно, своєю активною поведінкою сприяв розкриттю кримінального правопорушення та з'ясуванню обставин вчинення даного злочину, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, а також те, що обвинувачений не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, приймаючи до уваги думку потерпілої, яка майнових претензій до останнього не має, пробачила його, просила суд дати йому шанс на виправлення та не призначати покарання пов'язане з реальним його відбуттям, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою не пред'явлений, що не позбавляє права останньої відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_2:

судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/209-52е від 20.03.2017 року (а.с.34-37) та судово-трасологічної експертизи № 19/113/9-3/80е від 17.03.2017 року (а.с.48-51) витрати на залучення експертів у сумі 880 гривень 40 копійок (а.с.38) та у сумі 1319 гривень 40 копійок (а.с.45), відповідно, - підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013);

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

-електричний тример марки «Bosh», модель ART 23 Easystrim, який відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 20.03.2017 року та згідно розписки потерпілої ОСОБА_5, знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 (а.с.40) - підлягають поверненню власнику - потерпілій ОСОБА_5;

-слід взуття, який було сфотографовано під час огляду місця події від 04.03.2017 року, що відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 20.03.2017 року (а.с. 53) та квитанції № 413, знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягає знищенню.

-пару чоловічого взуття 41 розміру, вилучену у ОСОБА_2 під час огляду місця події 04.03.2017 року що відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 20.03.2017 року (а.с. 53) та квитанції № 413, знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягає поверненню власнику - обвинуваченому ОСОБА_2

Керуючись ч. 3 ст. 349,ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

-судово-товарознавчої експертизи у сумі 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 40 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013);

-судово-трасологічної експертизи у сумі 1319 (одна тисяча триста дев'ятнадцять) гривень 40 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013);

Речові докази:

-електричний тример марки «Bosh», модель ART 23 Easystrim, який відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 20.03.2017 року та згідно розписки потерпілої ОСОБА_5, знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 - повернути власнику - потерпілій ОСОБА_5;

-слід взуття, який було сфотографовано під час огляду місця події від 04.03.2017 року, що відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 20.03.2017 року та квитанції № 413, знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягає знищенню.

-пару чоловічого взуття 41 розміру, вилучену у ОСОБА_2 під час огляду місця події 04.03.2017 року що відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 20.03.2017 року та квитанції № 413, знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягає поверненню власнику - обвинуваченому ОСОБА_2

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова