Ухвала суду № 65948282, 13.04.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/341/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2017 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Гончара В.М.,

суддів Кабанової В.В., Новіцького Е.Й.,

при секретарі Пилипенко К.К.,

за участі прокурора Агеєва В.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження №12016120280000255 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Кіровоградської області Гоя А.О., на вирок Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2017 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця: ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, маючого середню освіту, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки. Відповідно до ст. 76 КК України покладено певні обовязки.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця: ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, маючого середньо-спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, тимчасово проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки. Відповідно до ст. 76 КК України покладено певні обовязки.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця: ІНФОРМАЦІЯ_9, українця, громадянина України, не працюючого, маючого середньо спеціальну освіту, зареєстрованого адресою: вул. Якіра 25 с. Ленінське № 1 Біляївського району Одеської області, тимчасово проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше судимого:

26.04.2006 року Біляївським районним судом Одеської області по ч.1 ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі,

звільненого 12.02.2009 року по постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 05.02.2009 року на підставі ст.3 п. «А» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, згідно ст. 89 КК України такий, що не має судимості,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки. Відповідно до ст. 76 КК України покладено певні обовязки.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця: ІНФОРМАЦІЯ_12, українця, громадянина України, не працюючого, маючого середньо-спеціальну освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13, раніше судимого:

24.04.1996 року Ульяновським районним судом Кіровоградської області по ст. 86-1 та ч. 2 ст. 140 КК України(1960 року) до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна,20.11.2001 рокупостановою Ленінського місцевого суду м. Кіровограда було з ст. 86-1 та ч.2 ст. 140 КК України (1960 року) змінено кваліфікацію дій на ч.5 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України (2001 року) до 7 років позбавлення волі, згідно ст.89КК України такий, що не має судимості

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки. Відповідно до ст. 76 КК України покладено певні обовязки.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця: ІНФОРМАЦІЯ_15, українця, громадянина України, не працюючого, маючого середньо-спеціальну освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_16, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік. Відповідно до ст. 76 КК України покладено певні обовязки.

Вказаним вироком також вирішено питання щодо цивільного позову та речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 визнано винними та засуджено за те, що у другій декаді листопада 2015 року, у темну пору доби, близько 23 години, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб та разом із ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 відносно якого матеріали виділені в окреме провадження, прийшли на територію товариства з обмеженою відповідальністю «Ятрань», яка розташоване за адресою: с. Мечиславка Благовіщенського району Кіровоградської області вул.Шевченка 139. Впевнившись у відсутності сторонніх осіб, вони вимкнули живлення на камерах спостереження та за допомогою ключів відкрили вхідні двері складського приміщення та в подальшому проникли у середину складського приміщення, де таємно викрали 19080 кг насіння соняшнику, вартістю - 7833,33 грн. за 1 тонну на загальну суму 149459,94 грн.

Викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим заподіяли ТОВ «Ятрань» матеріальну шкоду на вищевказану суму

Крім того, у другій декаді листопада 2015 року, у темну пору доби, близько 23:00 год. ОСОБА_9JI. повторно, за попередньою змовою групою осіб та разом із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 відносно якого матеріали виділені в окреме провадження, прийшли на територію товариства з обмеженою відповідальністю «Ятрань», яка розташоване за адресою: с. Мечиславка Благовіщенського району Кіровоградської області вул. Шевченка № 139. Впевнившись у відсутності сторонніх осіб, вони вимкнули живлення на камерах спостереження та за допомогою ключів відкрили вхідні двері складського приміщення та в подальшому проникли у середину складського приміщення, де таємно викрали 12420 кг насіння соняшнику, вартістю - 7833,33 грн. за 1 тонну на загальну суму 97289,96 грн.

Викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим заподіяли ТОВ «Ятрань» матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. У резолютивній частині вироку виключити покладене на ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зобовязання не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. В решті вирок залишити без зміни.

В обґрунтування зміненої апеляції вказав, що згідно ч.1 ст. 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обовязки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Положеннями ч.2 ст. 76 КК України передбачено покладення додаткових обовязків на таких осіб в тому числі і не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації у разі, якщо суд прийде до висновку про необхідність застосування до особи додаткових обовязків, що має належним чином обґрунтувати у мотивувальній частині вироку, що судом першої інстанції зроблено не було.

Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити, при цьому не погіршуючи становище обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, за таких обставин.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які ніким із сторін і учасників кримінального провадження не оскаржуються.

За вказаних обставин колегія суддів апеляційного суду не входить в обговорення доведеності вини обвинувачених, правильності кваліфікації дій та вважає, що суд першої інстанції, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 кваліфікувавши дії останніх за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у сховище.

Призначаючи міру покарання обвинуваченим, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, які відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особи обвинувачених.

Обставинами, які помякшують покарання, судом визнано щире каяття обвинувачених та активне сприяння розкриттю злочинів, а обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Так, згідно ч.1 ст. 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обовязки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Положеннями ч.2 ст. 76 КК України передбачено покладення додаткових обовязків на таких осіб в тому числі і не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Однак, суд першої інстанції ухвалюючи вирок взагалі не зазначив мотивів та не обґрунтував своє рішення у мотивувальній частині вироку щодо застосування до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 додаткового обовязку: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зазначене допущене судом першої інстанції неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягає застосуванню, відповідно до статей 409, 413 КПК України, є безумовною підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

За вказаних обставин вимоги прокурора про зміну вироку суду стосовно обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 за обставин, викладених в апеляційній скарзі, підлягають задоволенню, оскільки допущене судом першої інстанції неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність може бути усунено шляхом зміни вироку при цьому не погіршуючи становища обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 376, 404-405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Кіровоградської області ГояА.О. задовольнити.

Вирок Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2017 року стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку покладене на ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, зобовязання не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В решті вирок залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Судді підписи

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2