Ухвала суду № 65946444, 10.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 487/3042/16-а

Категорія: 11 Головуючий в 1 інстанції: Щербина С.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Федусика А.Г.,

суддів Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 25 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі ГУПФУ) та просив визнати протиправними дії ГУПФУ щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язати провести перерахунок пенсії: з 01 листопада 2010 року по 01 червня 2011 року згідно наказу Міністра оборони України №576 від 05 листопада 2010 року, яким передбачена щомісячна премія у розмірі 55% посадового окладу; з 01 червня 2011 року по 31 грудня 2015 року згідно наказу Міністра оборони України №355 від 25 червня 2011 року, яким передбачена щомісячна премія у розмірі 90% посадового окладу; з 01 січня 2016 року згідно наказу Міністра оборони України №44 від 27 січня 2016 року «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році», яким передбачена щомісячна премія у розмірі 450% посадового окладу та щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 60% місячного грошового забезпечення, та здійснити відповідні виплати.

Постановою Заводського районного суду м.Миколаєва від 25 січня 2017 року позовні вимоги в частині проведення перерахунку за період з 01 січня 2016 року згідно наказу Міністра оборони України №44 від 27 січня 2016 року «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

07 квітня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про донарахування пенсії у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення на підставі наказів Міністра оборони України №595 від 15 листопада 2010 року та №44 від 27 січня 2016 року. У вказаній заяві позивачем було зазначено, що у зв'язку з видачею Міністром оборони наказів про збільшення премій війсковослужбовцям, посадовий оклад за рахунок премії для нарахування йому пенсії збільшується в декілька разів, а тому підлягає перерахунку його пенсія.

Листом № 468-0-07 від 19 квітня 2016 року відповідач відмовив позивачу у такому перерахунку, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та зазначав, що встановлення премій, передбачених наказом Міністра оборони України №44 від 27 січня 2016 року, не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до вимог ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, вважає їх правильними з огляду на наступне.

Положеннями ч.3 ст.63 Закону передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Постановою КМУ "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу" від 07 листопада 2007 року №1294 (далі Постанова №1294) було визначено складові грошового забезпечення.

Пізніше, постановою від 22 вересня 2010 року №889 КМУ встановив щомісячну додаткову грошову винагороду (далі - винагорода) для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій (далі Постанова №889).

Згідно до п.2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати винагороди, передбачені пунктом 1, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Також, на виконання Постанови №889 Міністр оборони України наказом від 15 листопада 2010 року №595 затверджена Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі Інструкція), положення якої стали застосовуватися з 01 жовтня 2010 року.

Вказана Інструкція визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу щомісячної додаткової грошової винагороди, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.

Винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників). Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 5 Інструкції).

Відповідно до п.9 Інструкції розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.

Згідно пункту 10 зазначеної Інструкції командир (начальник) військової частини (установи, організації) має право зменшувати розміри винагороди.

Так, з метою врегулювання окремих питань виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році Міністром оборони України було прийнято наказ від 27 січня 2016 року №44 "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році", положеннями якого передбачена виплата щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% місячного грошового забезпечення на місяць усім військовослужбовцям (крім військовослужбовцям строкової служби), а також премія військовослужбовцям на посадах офіцерського складу (крім військовослужбовців апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України (в тому числі структурних підрозділів, що утримуються за примітками до штату Генерального штабу), інших органів військового управління та військових частин, установ, організацій, зазначених у додатку до наказу), 450 відсотків посадового окладу.

З аналізу наведених норм чинного законодавства, зокрема, тих які дають змогу визначити зміст та сутність таких правових категорій, як премія та щомісячна додаткова грошова винагорода вбачається, що вказані виплати мають відокремлений та разовий характер виплати, та виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у відповідному нормативному акті та виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення.

Колегія суддів вважає, що виплата премії та щомісячної додаткової грошової винагороди ставиться в залежність від порядку, умов, результатів, тощо військової служби, а тому є окремими видами виплат, не включається до загального складу грошового забезпечення відповідних військовослужбовців, не враховується при перерахунку пенсії та не може бути підставою для такого перерахунку.

Наведені висновки також підтверджуються правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 26 лютого, 18 червня 2013 року 2013 року (№ 21-5а13, № 21-165а13 відповідно) та від 15 жовтня 2013 року 21-315а13.

Тому, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій ГУПФУ щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року згідно наказу Міністра оборони України №44 від 27 січня 2016 року «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році», яким передбачена щомісячна премія у розмірі 450% посадового окладу та щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 60% місячного грошового забезпечення, та здійснити відповідні виплати є безпідставними та такими, що не підлягають задоволення.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, за змістом ідентичні викладеним у адміністративному позові, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.195, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 25 січня 2017 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності згідно законодавства та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому КАС України.

Головуючий: ОСОБА_3 Суддя: Суддя: ОСОБА_4 ОСОБА_1