Постанова № 65946376, 11.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/11265/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Шенцева О.П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобовязання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням всіх видів складових грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не вчинення дій подальшого підвищення позивачу пенсії шляхом здійснення її перерахунку з 30 березня 2016 року, в тому числі донарахування сум за минулий час, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, грошової допомоги на оздоровлення у загальному розмірі 12597,20 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у загальному розмірі 8647,0 грн., одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 84 382,20 грн., святкової премії у загальному розмірі 4561,20 грн., індексації грошового забезпечення у загальному розмірі 11310,51 грн.

- визнати протиправними дії відповідача щодо не вчинення дій з виплати позивачу пенсії після її перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, з 01 квітня 2015 року, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, грошової допомоги на оздоровлення у загальному розмірі 12597,20 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у загальному розмірі 8647,0 грн., одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 84 382,20 грн., святкової премії у загальному розмірі 4561,20 грн., індексації грошового забезпечення у загальному розмірі 11310,51 грн.

- зобовязати відповідача вчинити дії з подальшого підвищення позивачу пенсії, шляхом здійснення її перерахунку, в тому числі за минулий час, з 01 квітня 2015 року, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, грошової допомоги на оздоровлення у загальному розмірі 12597,20 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у загальному розмірі 8647,0 грн., одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 84 382,20 грн., святкової премії у загальному розмірі 4561,20 грн., індексації грошового забезпечення у загальному розмірі 11310,51 грн.;

- зобовязати відповідача вчинити дії подальшого підвищення позивачу пенсії шляхом здійснення її виплати після перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, з 01 квітня 2015 року, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, грошової допомоги на оздоровлення у загальному розмірі 12597,20 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у загальному розмірі 8647,0 грн., одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 84 382,20 грн., святкової премії у загальному розмірі 4561,20 грн., індексації грошового забезпечення у загальному розмірі 11310,51 грн.

Постановою від 05 жовтня 2016 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Приморський районний суд м. Одеси відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити його адміністративний позов в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм права у спірних правовідносинах, що підтверджено правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постановах цього суду від 10.03.2015 р. по справі № 21-70а15, від 20.10.2015 р. по справі № 559/3342/14-а.

Також апелянт посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи в частині встановлення судом першої інстанції відсутності у позивача порушеного права. При цьому апелянт зазначає, що він звертався до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку розміру його пенсії, проте отримав відмову, яку вважає незаконною та такою, що порушує його права на пенсійне забезпечення, що й обумовило його звернення до суду за захистом порушеного права.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову без змін. При цьому ГУПФУ в Одеській області зазначає, що пенсія позивачу нарахована та виплачується у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, встановив, що позивачу з 01 липня 2012 року призначена пенсія по інвалідності у розмірі 4583,84 грн.

Суд першої інстанції також встановив, що 30.03.2016 року, відповідно до положень ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, але 13.04.2016 року відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви.

З посиланням на приписи ч. 3 ст. 43, ст. 53, ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п. 1, п. 2 Постанови КМУ № 45 від 13.02.2008 року «Про порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 1, ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 року, п. 3 Постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затверджену наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 року № 595, на ухвалу ВАСУ від 20.01.2014 року по справі № К/800/52471/13, постанову ВСУ від 18.05.2015 року по справі № 21-466а15, рішення КСУ від 13.05.2015 року по справі № 4-рп/2015, суд першої інстанції дійшов висновку, що до складу грошового забезпечення не входить грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільнені з військової служби, святкова премія та індексація грошового забезпечення, оскільки вони мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, а тому пенсія позивача з урахуванням вказаних виплат перерахунку не підлягає.

Також суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а частиною 1 статті 11 КАСУ визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому суд першої інстанції звернув увагу, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Проте обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Таким чином, встановивши у даній адміністративній справі, факт відсутності порушення прав чи інтересів позивача з боку відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для вжиття заходів судового захисту прав та інтересів позивача.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус інваліда війни 2 групи (а.с. 14), з 01 липня 2012 року отримує пенсію по інвалідності за п. а) ч. 1 ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку) (а.с. 5).

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 6-9) ОСОБА_1 30 березня 2016 року звернувся до ГУПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив вчинити дії щодо перерахунку розміру його пенсії, зарахувавши до суми грошового забезпечення (заробітку), з якого обчислено пенсію, такі види грошового забезпечення:

- грошову допомогу на оздоровлення у загальному розмірі 12597,20 грн.;

- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у загальному розмірі 8647,0 грн.;

- одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 84 382,20 грн.;

- святкову премію у загальному розмірі 4561,20 грн.;

- індексацію грошового забезпечення у загальному розмірі 11310,51 грн.

Також апелянт у заяві просив пенсійний орган здійснити виплату перерахованих пенсійних сум за минулий час не більше як 12 місяців.

До поданої заяви ОСОБА_1 додав довідку про види грошового забезпечення від 01.03.2016 року № 151 (а.с. 12), в якій зазначені види грошового забезпечення, які апелянт просив врахувати при обчислені розміру пенсії.

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 10) Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 13.04.2016 року № 418/Б-11, відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії. При цьому пенсійний орган послався на те, що при обчислені розміру пенсії враховуються суми грошового забезпечення з яких до 01.01.2011 року сплачені страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, у порядку встановленому КМУ, враховуючи тільки ти види грошового забезпечення, які визначені в ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до яких не входять суми які апелянт просить врахувати. Також Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області послалось на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 року № 4-рп/2015.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:

а) інвалідам війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

б) іншим інвалідам I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Питання визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсії врегульоване ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 01 жовтня 2011 року частина 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» була викладена в новій редакції, відповідно до Закону України від 08.07.2011 р. № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», та встановлювала, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В подальшому, та на час призначення позивачу пенсії, зміст частини 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не змінювався.

Таким чином, на час призначення позивачу пенсії по інвалідності (01.07.2012 р.), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апеляційний суд вважає помилковою позицію пенсійного органу щодо зазначення в ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вичерпного переліку видів грошового забезпечення з якого має обчислюватись розмір пенсії за цим законом.

Частина 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не визначає поняття «грошове забезпечення», а лише вказує на те, що пенсія за вислугу років обчислюються з розміру грошового забезпечення, при цьому норма цієї статті звертає увагу на те, що, при обчисленні пенсії, мають бути враховані (а не тільки враховуються) відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так само и Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (п. 7), затверджений Постановою КМУ № 393 від 17 липня 1992 року, визначає лише порядок призначення пенсії, а не структуру грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії по інвалідності (01.07.2012 р.), грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1.2. розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329, в редакції чинній на час призначення апелянту пенсії, так і станом на сьогодні, до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Також в цьому пункту зазначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

Апеляційний суд зазначає, що спірним по справі, є питання віднесення до одноразових додаткових видів грошового забезпечення сум виплачених позивачу:

- грошової допомоги на оздоровлення;

- матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;

- одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;

- святкової премії;

- індексації грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу 2 п. 10 Постанови КМУ № 393 від 17 липня 1992 року «Про затвердження Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (в редакції чинній на час звільнення позивача з військової служби за віком 31.05.2012 р. (а.с. 13) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

При цьому пунктом 14 Постанови КМУ № 393 від 17 липня 1992 року зазначено, що одноразова та щорічна грошова допомога, передбачена пунктами 10 і 11 цієї постанови, виплачується Міністерством оборони, Міністерством надзвичайних ситуацій, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Державною податковою адміністрацією, Державною прикордонною службою, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною кримінально-виконавчою службою, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державною інспекцією техногенної безпеки, Державною службою з надзвичайних ситуацій та Управлінням державної охорони за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для їх утримання.

Відповідно до п. 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, усі види господарської діяльності, виплати населенню, що іменуються трансфертами населенню, та інші категорії). Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету.

Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333, в редакції чинній на час звільнення та на час призначення пенсії, встановлювала такі коди:

- пункт 7. Код 1000 „Поточні видатки

- пункт 7.1. Код 1100 „Видатки на товари і послуги

- пункт 7.1.1. Код 1110 „Оплата праці працівників бюджетних установ

Ця категорія включає оплату праці всіх працівників бюджетних установ (організацій), військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (у тому числі відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) згідно з установленими посадовими окладами, ставками або розцінками, матеріальну допомогу, у тому числі видатки на премії та інші види заохочень чи винагород відповідно до законодавства. До цієї категорії також входить установлена законодавством одноразова грошова допомога у зв'язку з виходом на пенсію або, якщо це передбачено законодавством, у відставку. Величина оплати праці відображається без нарахувань на фонд оплати праці, які обліковуються за кодом 1120.

- пункт 7.1.1.1. Код 1111 „Заробітна плата

а) заробітна плата за встановленими посадовими окладами (тарифними ставками) або розцінками всіх штатних працівників, у тому числі за трудовими договорами; надбавка за вислугу років; доплата за ранг, надбавки та доплати обов'язкового характеру (оплата роботи в нічний час, за науковий ступінь, за знання та використання в роботі іноземної мови тощо);

б) премії та інші види заохочень чи винагород відповідно до законодавства;

в) матеріальна допомога, допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та в інших випадках за рішенням адміністрації установи (організації) відповідно до законодавства;

г) винагороди та інші виплати, нараховані працівникам, які не перебувають у штаті установи (організації), відповідно до умов цивільно-правового договору (за винятком суб'єктів господарювання);

ґ) одноразова грошова допомога у зв'язку з виходом на пенсію або, якщо це передбачено законодавством, у відставку.

- пункт 7.1.1.2. Код 1112 „Грошове утримання військовослужбовців

а) грошове утримання (забезпечення) військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, у тому числі основні та додаткові види виплат;

б) заохочення, передбачені законодавством;

в) відшкодування податку на доходи фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, згідно із законодавством;

г) одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу.

- пункт 7.1.2. Код 1120 „Нарахування на заробітну плату

За цією категорією здійснюється нарахування бюджетними установами (організаціями) на фонд оплати праці, а саме сплата єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахованого відповідно до законодавства.

Таким чином, враховуючи приписи зазначених вище норм, апеляційний суд дійшов висновку, що одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, допомога на оздоровлення та на вирішення соціально побутових питань, святкова премія, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яке у свою чергу є складовою частиною грошового забезпечення.

Відповідно до преамбули Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Частиною першою статті першої Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Таким чином, індексація грошових доходів населення, стосовно зазначеного спору, фактично є підвищенням доходу оплати праці (грошового забезпечення) пропорційно росту цін.

Відповідно до абз. 7 п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску» платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб, зокрема як: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу;

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Апеляційний суд зазначає, що Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затверджений Постановою КМУ № 697 від 18.05.1998 р., який втратив чинність 01.01.2011 року, не містив видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, таких як грошова допомога на оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби; святкові премії; індексація оплати праці (грошового забезпечення).

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений Постановою КМУ № 1170 від 22.12.2010 року, який є чинним з 01.01.2011 року, також не містить видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, таких як грошова допомога на оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; святкові премії; індексація оплати праці (грошового забезпечення). Проте одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби з 01.01.2011 року віднесена до видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування (п. 2 Переліку)

Правовий аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що отримані апелянтом виплати під час проходження ним військової служби (грошова допомога на оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби; святкова премія; індексація оплати праці (грошового забезпечення) є складовими грошового забезпечення апелянта, але при обчисленні розміру пенсії мають враховуватись тільки види грошового забезпечення з яких сплачений єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Такий висновок апеляційного суду відповідає приписам Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», статтею 41 якого встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи отриману відповідь від 06.03.2017 року на запит апеляційного суду від 31.01.2017 року, відповідно до якої на отримані апелянтом - грошову допомогу на оздоровлення; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань; святкову премію; індексацію оплати праці, нараховані та сплаченій збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року внески на державне соціальне страхування (а.с. 91, 92), апеляційний суд дійшов висновку, що пенсія апелянту має бути обчислена з розміру грошового забезпечення до складу якого, окрім іншого, мають бути включені отримані апелянтом - грошова допомога на оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; святкова премія; індексація оплати праці (грошового забезпечення). Одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби не підлягає включення до грошового забезпечення з якого обчислюється розмір пенсії апелянта, оскільки на цю виплату страхові внески не нараховувались та не сплачувались.

Таким чином, враховуючи приписи зазначених вище норм чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яке у свою чергу є складовою частиною грошового забезпечення, з якого позивачу має обчислюватись розмір пенсії за вислугу років.

Вирішуючи питання з якого часу має бути здійснений перерахунок розміру пенсії позивача, апеляційний суд зазначає, що із відповідною заявою апелянт звернувся до пенсійного органу 30 березня 2016 року додавши додатковий документ на підтвердження права на перерахунок розміру пенсії з урахуванням певних видів доходу (грошового забезпечення), а тому, враховуючи приписи ч. 2 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок має бути вчинений за минулий час, але не більше ніж за 12 місяців з дня подання додаткових документів, тобто з 01 квітня 2015 року.

Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржену постанову з порушення норм матеріального права, оскільки застосував до спірних правовідносин норми права, які їх не регулюють.

Зокрема положення ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» яка регулює відносини щодо перерахунку розміру пенсії у звязку зі зміною хоча б одного із видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, або у звязку із введенням для зазначених категорій осіб нових видів грошового забезпечення, в той час як спір між сторонами виник з приводу розміру видів доходу (грошового забезпечення) з якого обчислюється пенсія апелянту. За таких самих підстав суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою КМУ № 45 від 12.02.2008 року.

Також є помилковим посилання суду першої інстанції на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20.01.2014 року у справі № 826/7395/13-а (ЄДРСР № 36945673; К/80052471/13), оскільки предметом спору у справі, яка розглядалась Вищим адміністративним судом України, є нарахування та виплата одноразової грошової допомоги у звязку із встановленням інвалідності, в той час як спір по цій справі виник з приводу розміру видів доходу (грошового забезпечення) з якого обчислюється пенсія апелянту.

Помилково суд першої інстанції послався і на постанову Верховного Суду України від 15.05.2015 року по справі № 21-466а15, оскільки предметом спору по цій справі є нарахування і виплата грошової допомоги при звільненні, яка передбачена ст. 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Також апеляційний суд зазначає, що рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, на яке послався суд першої інстанції, щодо офіційного тлумачення положень частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в аспекті порушених у конституційному зверненні питань, стосується визначення встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, в той час як спір по цій справі виник з приводу розміру видів доходу (грошового забезпечення) з якого обчислюється пенсія апелянту.

Зазначаючи про протиправність дій пенсійного органу, апеляційний суд дійшов висновку, що право апелянта мирно володіти своїм майном ст. 1 Протоколу першого до Конвенції, у вигляді отримання пенсії в розмірі розрахованому з урахуванням всіх видів доходу (грошового забезпечення) з яких сплачені страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, було порушено пенсійним органом шляхом відмови врахувати до складу видів доходу (грошового забезпечення), з якого обчислена пенсія, такі види доходу, які в спеціальному законі прямо не визначені складовими грошового забезпечення, проте які у загальному Законі України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» вони віднесені до загального доходу, з якого обчислюється розмір пенсії.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що порушені права апелянта підлягають відновленню шляхом зобовязання відповідача провести перерахунок розміру пенсії позивача, з 01.04.2015 року, врахувавши, при розрахунку пенсії по інвалідності, до розміру грошового забезпечення позивача, окрім іншого, грошову допомогу на оздоровлення у загальному розмірі 12597,20 грн., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у загальному розмірі 8647,0 грн., святкову премію у загальному розмірі 4561,20 грн., індексацію грошового забезпечення у загальному розмірі 11310,51 грн.; та шляхом зобовязання пенсійного органу в подальшому нараховувати та виплачувати позивачу пенсію по інвалідності в розмірі, визначеному після проведення перерахунку на підставі судового рішення по цій справі, до законодавчо визначених підстав для зміни розміру пенсії позивача.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскаржена постанова скасована, та ухвалена нова постанова про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385; місцезнаходження юридичної особи: 65107, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Канатна будинок 83) провести з 01 квітня 2015 року перерахунок розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), врахувавши, при розрахунку розміру пенсії по інвалідності, до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошову допомогу на оздоровлення у загальному розмірі 12597,20 грн., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у загальному розмірі 8647,0 грн., святкову премію у загальному розмірі 4561,20 грн., індексацію грошового забезпечення у загальному розмірі 11310,51 грн., які зазначені в довідці Одеського обласного військового комісаріату № 151 від 01 березня 2016 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385; місцезнаходження юридичної особи: 65107, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Канатна будинок 83), після проведення перерахунку розміру пенсії по інвалідності за цим судовим рішенням, виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) різницю між виплаченою пенсією та перерахованою починаючи з 01 квітня 2015 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385; місцезнаходження юридичної особи: 65107, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Канатна будинок 83) нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію по інвалідності в розмірі, визначеному після проведення перерахунку пенсії на підставі судового рішення по справі № 522/11265/16-а, до законодавчо визначених підстав для зміни розміру пенсії.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П. Коваль

суддя О.О.Кравець