Ухвала суду № 65946053, 12.04.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19889/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В.

за участю секретаря Капішон В. В.

представника власника майна адвоката Осадчої Н. О.

власника майна ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Лаптій О. О. про арешт майна у кримінальному провадженні №12017100060001586, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий Печерського УП ГУ НП у м. Києві Лаптій О. О. за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №6 міста Києва Наумовичем В. О., звернулась до слідчого судді із клопотанням про арешт майна - вилученого в ході огляду місця події на прилеглій території до адміністративної будівлі, що за адресою: м. Київ, пл. Л. Українки, 1, намета камуфляжного кольору.

Обгрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що слідчим відділом Печерського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100060001586 від 06.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 269 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження вбачається, що 05.04.2017 до Печерського УП ГУ НП у м. Києві надійшла заява директора КП Київської обласної ради «Управління споруд» (ЄДРПОУ 21587506) про те, що 05.04.2017 невстановлені особи заблокували адміністративну будівлю за адресою: м. Київ, пл. Лесі Українки, 1, при цьому грубо порушуючи громадський порядок, закидали прилеглу територію вжитою гумою, сміттям, залишками дров, тощо, внаслідок чого працівники Київської обласної ради, Центральної виборчої комісії, Київської обласної державної адміністрації, не можуть потрапити на робочі місця (ЄО 14586)

05.04.2017 в ході огляду місця події було виявлено та вилучено намет камуфляжного кольору, який закріплений до металевого паркану, що розміщений біля адміністративної будівлі.

Слідчий зазначає, що майно, яке вилучене в ході огляду місця події, підшукане та використане як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, є саме тими матеріальним об'єктом що зберіг на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження, зокрема що стосується поставлених питань судовим експертам.

Відтак слідчий вважає, що на вилучене майно необхідно накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судове засідання слідчий, прокурор у кримінальному провадженні, не з'явились та не повідомили про причини свого неприбуття, тоді як слідчий, якими ініційовано внесення клопотання, повідомлений завчасно та належним чином про місце, дату та час його розгляду.

З урахуванням позиції власника майна та його представника, відсутності клопотань слідчого щодо відкладення розгляду, слідчим суддею визнано можливим клопотання розглянути у відсутність слідчого.

Власник майна та його представник проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши, що намет було вилучено під час проведення мирної акції громадського протесту, за адресою м. Київ, площа Л. Українки, 1, біля будівлі КОДА, про проведення якої було повідомлено КМДА. В рамках кримінального провадження, що розслідується, про підозру жодній особі не повідомлено, санкція ч. 2 ст. 296 КПК України не передбачає додаткового покарання у виді конфіскації майна, а також в провадженні не передбачено застосування спеціальної конфіскації, цивільні позови не заявлено, слідчим не доведено, що намет відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та він взагалі не визнаний в провадженні речовим доказом.

Вислухавши позицію власника майна та його представника, дослідивши матеріали справи, надходжу до наступних висновків.

Печерським управлінням поліції ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100060001586 від 06.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

05.04.2016 в ході огляду місця події вилучене належне ОСОБА_2 майно - намет камуфляжного кольору.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий, посилаючись на необхідність арешту тимчасово вилученого майна з метою забезпечення збереження речових доказів, не зазначає, як вилучений намет використовувався як знаряддя кримінального правопорушення, які саме сліди кримінального правопорушення містить на собі, та яким чином може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні. Постанови про визнання вилученого майна речовим доказом у кримінальному провадженні слідчим до матеріалів клопотання не долучено, як і постанов про призначення в провадженні будь-яких експертиз, хоча в обгрунтування арешту майна слідчий посилається на необхідність поставлення питань експертам.

Виходячи з ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Частина 1 ст. 173 КПК України покладає обов'язок доведеності необхідності арешту на особу, що подала таке клопотання.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Слідчий, прокурор в судове засідання не з'явились та доводів власника майна, його представника не спростували.

Виходячи із принципів змагальності та диспозитивності кримінального провадження вважаю вимоги клопотання недоведеними, а тому необхідним в його задоволенні відмовити.

Виходячи із положень п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна є підставою для повернення такого майна.

Керуючись ст. ст. 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Лаптій О. О. про арешт майна у кримінальному провадженні №12017100060001586 - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя С. В. Шапутько