Рішення № 65945166, 12.04.2017, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/461/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

з секретарем Деменчук О. Г.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до відповідача ОСОБА_3, в якому просить визначити, що її частка у праві спільної сумісної власності з відповідачем на земельну ділянку загальною площею 0,0164 га, яка розміщена біля будинку № 52 по вул.Гетьмана Виговського в м.Овруч Житомирської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, становить 1/2 частину; стягнути з відповідача на користь позивача сплачені нею судові витрати в сумі 640 грн.

Позов мотивований тим, що позивач є власником 6/25 частин житлового будинку № 52 по вул.Гетьмана Виговського в м.Овруч Житомирської області; співвласниками інших частин цього будинку є інші особи, в тому числі відповідач; будинок розташований на земельній ділянці загальним розміром 0,10 га, яка розподілена між співвласниками будинку в натурі; 15.11.2012 року між ними було укладено угоду про порядок користування та розпорядження цією земельною ділянкою, а 16.11.2012 року підписано та нотаріально посвідчено заяву-згоду на розподіл земельної ділянки в натурі; у звязку із наведеним на підставі рішення Овруцької міської ради позивачу було передано у власність три частини земельні ділянки, з яких дві площею 0,0027 га та 0,0239 га у приватну власність, а площею 0,0164 га - у спільну сумісну власність з відповідачем; на даний час позивач має намір продати належну їй частину житлового будинку, однак відповідач категорично відмовляється укласти договір про поділ земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності, чим перешкоджає позивачу у реалізації її прав власника. Відтак, на підставі ст.372 ЦК України позивач просить позов задоволити.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити, при цьому відмовились від вимоги стягнення з відповідача судових витрат в сумі 640 грн., просили у разі постановлення рішення на користь позивача, судові витрати залишити за позивачем.

В судовому засіданні відповідач та її представник позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити, з мотивів наведених у письмовому запереченні на позовну заяву; пояснили, що відповідач прав позивача не порушувала, оскільки не заперечила обставини перебування земельної ділянки у спільній власності сторін і право позивачки на частину земельної ділянки випливає з положень закону; однак вважають, що виходячи з обставин перебування житлового будинку у спільній частковій власності та загального розміру всієї присадибної ділянки, відповідачу, враховуючи принцип пропорційності часток співвласників, має належати більше ніж 1/2 частина спірної спільної земельної ділянки; при цьому відповідач визнала обставину того, що вона дійсно відмовилась від нотаріального оформлення угоди з позивачем про поділ спільної земельної ділянки та виділення часток.

Заслухавши думку сторін, дослідивши, перевіривши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Позивач ОСОБА_1 є власником 6/25 частин житлового будинку № 52 по вул.Гетьмана Виговського в м.Овруч Житомирської області, що стверджується копіями свідоцтва про право власності від 14.12.1989 року, свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.1989 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.02.2017 року № 80072798.

Відповідач ОСОБА_3 Олександрійвна є власником 4/25 частин житлового будинку № 52 по вул.Гетьмана Виговського в м.Овруч Житомирської області, що стверджується оглянутими в судовому засіданні оригіналами нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 22.03.1985 року та реєстраційного напису від 27.03.1995 року.

Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.01.2017 року № НВ-1803264052017 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.01.2017 року № 78882035, у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебуває земельна ділянка площею 0,0164 га, кадастровий номер 1824210100:01:013:0357, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по вул.Гетьмана Виговського, 52 в м.Овруч Житомирської області.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Згідно з ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

З огляду на норми ст.372 ЦК України, враховуючи відсутність судового рішення чи домовленості сторін про збільшення або зменшення частки співвласників у праві спільної сумісної власності, їх частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку є рівними, що у даному випадку складає по 1/2 частині кожному. Між сторонами не укладався договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності. Позивач стверджує, що відповідач відмовляється від укладення такого договору. В судовому засіданні відповідач визнала вказану обставину, підтвердивши, що дійсно вона відмовилась від нотаріального оформлення угоди з позивачем про поділ спільної земельної ділянки та виділення часток.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. У відповідності до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені ч.2 ст.16 ЦК України. Проте суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У позові позивач просить визначити, що її частка у праві спільної сумісної власності з відповідачем на земельну ділянку загальною площею 0,0164 га, яка розміщена біля будинку № 52 по вул.Гетьмана Виговського в м.Овруч Житомирської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, становить 1/2 частину.

Згідно з ст.86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Статтею 89 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

У відповідності із п.«г» ч.1 ст.87 ЗК ЦК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 640 грн. Проте в судовому засіданні позивач та її представник просили судові витрати в будь-якому випадку залишити за позивачем.

Тому керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити.

Визначити, що частка ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності з ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 0,0164 га, яка розміщена біля будинку № 52 по вул.Гетьмана Виговського в м.Овруч Житомирської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, становить 1/2 частину.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 640 грн. залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Овруцький районний суд Житомирської області в Апеляційний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_5