Ухвала суду № 65944790, 21.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11кп/790/25/17 Головуючий 1 інстанції: Гусар П.І.

Справа №626/3369/13-к Доповідач: Протасов В.І.

Категорія: ч.4 ст.368 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Протасова В.І.,

суддів - Глініна Б.В., Савенка М.Є.,

при секретарі - Григорян І.І.,

за участю прокурора - Гудзь В.В.,

захисника-адвоката - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, прокурора прокуратури Красноградського району Харківської області на вирок Красноградського районного суду Харківської області від 13 червня 2014 року стосовно ОСОБА_2, обвинуваченого за ч.4 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, із

вищою освітою, одружений, працюючий в фірмі ТОВ

«ЕКСЕРГІЯ»,зареєстрований за адресою: м.Харків,

АДРЕСА_1, проживаючий за

адресою: Харківська область, Красноградський район,

с.Піщанка, вул.Єнгельса, 11, раніше не судимий, -

засуджений за ч.4 ст.368 КК України до 5 (пяти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані із виконанням функцій представника влади чи місцевого самоврядуваннястроком на 2 (два) роки із конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.

Вирішено питання про процесуальні витрати.

Вироком встановлено, що ОСОБА_2, згідно Положення про відділ містобудування та архітектури районної державної адміністрації, як завідувач сектору містобудування та архітектури Красноградської РДА забезпечує додержання законодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, норм і правил, регіональних правил забудови населених пунктів, затвердженої містобудівної документації, здійснення контролю за їх реалізацією;бере участь у реалізації державної політики у сферімістобудування та архітектури;подає районній держадміністрації пропозиції з цихпитань; розробляє і подає виконавчим органам сільських та міської радам пропозиції розміщення, будівництва житлово-цивільних, промислових, комунальних та інших об'єктів;розглядає і погоджує проекти конкретних об'єктів архітектури та видає замовникам висновки щодо їх затвердження; погоджує проекти розміщення та архітектурні рішення об'єктів благоустрою, монументального і монументально-декоративного мистецтва, зовнішньої реклами.

В середині вересня 2013 року до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_3 з метою з'ясування питання щодо можливості встановлення поблизу автодороги Харків-Сімферополь,в районі перехрестя вул.Полтавська та вул.Харківська в м.Красноград Харківської області, тимчасової споруди торгівельного призначення. В подальшому, тобто 30 вересня 2013 року, в ході обговорення питання ОСОБА_2, неналежно виконуючипокладені на нього службові обов'язки, діючи умисно, повідомив ОСОБА_3, що за неправомірну вигоду в розмірі 40000 грн., використовуючи своє службове становище, може позитивно вирішити питання щодо підготовки, оформлення та видачі дозвільних документів та розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення, а також вплине на позитивне рішення сесії Красноградської міської ради Харківської області.

15 жовтня 2013 року, близько 17 години 00 хвилин, ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, знаходячись в кафе «Парк», розташованому по вул.Жовтнева, 83-а, в м.Красноград Харківської області зустрівся із ОСОБА_3 та згідно попередньої домовленості отримав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 40000 грн. за підготовку, оформлення та видачу дозвільних документів на розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення, а також впливна позитивне рішення сесії Красноградської міської ради Харківської області.

В апеляційних скаргах із уточненими вимогами:

-захисник ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та закрити кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу захисник зазначив, що суд не врахував, що відсутні обєктивні дані, які б підтвердили обвинувачення за ч.4 ст.368 КК України, оскільки ОСОБА_2 отримав гроші за створення графічного проекту торгівельного павільйону, вина ОСОБА_2, на його думку, ґрунтується на недопустимих доказах, вказує на порушенням права на захист обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки судом не проведено жодної повторної експертизи за його клопотаннями, предявлення підозри за відсутності захисника, суперечливості місця затримання та обшуку ОСОБА_2, відсутність рішення про зміну підслідності та рішень, ухвал суду на проведення усіх НСРД.

Також зазначає, що по справі необхідно повторно провести ряд слідчих дій, а саме: допит свідків, дослідження речових доказів, також провести комплексну судову експертизи для встановлення первинності аудіо-відеозаписів та апаратури, яка використовувалася під час проведення слідчих дій;

-із уточненими вимогами обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, перекваліфікувати його дії із ч.4 ст.368 КК України на ч.1 ст.3682 КК України, призначивши покарання не повязане з позбавленням або обмеженням волі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений зазначає, що відсутні обєктивні дані, які б підтвердили обвинувачення за ч.4 ст.368 КК України, а також, що судом не враховано, що він страждає важкими хронічними захворюваннями, є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЄС, має на утриманні дружину та малолітню дитину, є єдиним годувальником в сімї;

-прокурор просив вирок скасувати у зв'язку з невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого внаслідок м'якості, призначити ОСОБА_2 покарання за ч.4 ст.368 КК України у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані із виконанням функцій представника влади чи місцевого самоврядуваннястроком на 2 роки із конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та захисника, які підтримали доводи своїх апеляційних скарг та заперечували проти апеляційної скарги прокурора, думку прокурора, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та вважав, що відсутні підстави для задоволення інших апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину та правова кваліфікація його дій ґрунтуються на доказах, які були належним чином досліджені під час судового розгляду, і їм дана оцінка відповідно до вимог кримінально процесуального закону. Його дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст.368 КК України.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах, спростовуються доказами, дослідженими в суді першої інстанції у встановленому кримінально-процесуальному порядку, і їм дана належна правова оцінка.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що 15 жовтня 2013 року, біля 17 години 00 хвилин, в кафе «Парк», яке розташоване в м.Красноградіотримав від ОСОБА_3 грошові кошти за виготовлення проекту для розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення, точноїсуми він не знав, тому що не почув, як ОСОБА_3 сказав, що передає 40000 грн.Також він не вирішує питання про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди торгівельного признання, він готує тільки пропозиції про можливість її встановлення для виконкому Красноградської міської ради, на рішення якого він вплинути не мав змоги.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував факт отримання грошових коштів від ОСОБА_3, але він не визнав вини у одержанні неправомірної вигоди саме за обіцянку вплинути з використанням свого службого становища на позитивне рішення надати дозвіл на встановлення тимчасової споруди торгівельного призначення сесією Красноградської міської ради та вчинити, крім іншого, ще й дії, які входили до службових обовязків, а саме: на виконання майбутнього рішення ради підготувати, оформити та видати відповідні дозвільні документи на розміщення тимчасової споруди торговельного призначення.

Згідно примітки 1 ст.364 КК України службовими особами у ст.ст.364, 365, 368, 3682, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно розпорядження голови Красноградської районної державної адміністрації від 02 січня 2013 року, ОСОБА_2 було переведено з посади начальника відділу містобудування та архітектури районної державної адміністрації на посаду завідувача сектору містобудування та архітектури районної державної адміністрації (т.2а.с.195-196).

Тобто ОСОБА_2 є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Окрім показань обвинуваченого, досліджені в судовому засіданні докази давали суду належні підстави визнати обвинувачення доведеним, виходячи з наступного.

Так, показаннями свідка ОСОБА_3 встановлено, що для оформленнядокументів для встановленню павільйоніввін звернувся до відділу архітектури, де у середині вересня 2013 рокувін зустрівся із головним архітекторомОСОБА_2, який пообіцяв йому допомогти.

ОСОБА_2 повідомив, що для підготовки всіх необхідних документів він має замовити викопіювання земельної ділянки в геодезичній фірмі. Одночасно ОСОБА_2 повідомив, що саме він вирішує всі питання пов'язані із оформленням та видачею необхідних документів.

В кінці вересня 2013 року він зустрівся з ОСОБА_2 і той сказав, що за підготовку, оформлення видачу повного пакету дозвільних документів та прийняття позитивного рішенняв Красноградській міській раді він повинен йому передати грошові кошти, спочатку він набрав на мобільному телефоні 50 000 грн., а потім виправив і набрав 40000 грн.

ОСОБА_2 підтвердив,що вирішення всіх процедурних питань закладену у вказану суму. Пізніше ОСОБА_2 уточнив, що виготовлення проекту невходить в цю суму, потрібно окремо платити особам, які будуть виготовляти проект, орієнтовна вартість його виготовлення до 3000 грн.Коли ОСОБА_2 вказавсуму 40000 грн, вінзрозумів, що з нього вимагають хабара і звернувся до СБУ та прокуратуру, денаписав заяву.

15 жовтня 2013 року, близько 08 години 00 хвилин, працівники СБУ в присутності понятих видалипомічені 40000 грн.Спочатку вінза вказівкою ОСОБА_2 займався погодженням встановлення павільйону у міському газовому господарстві, тепломережі, вузлі зв'язку. Потім ОСОБА_2 набрав на своєму комп'ютері заявувід його іменіз проханням про встановлення павільйону,пообіцявши самостійнопередати її за належністю, додавши копію паспорту та коду. Після чого, він і ОСОБА_2 пішли в кафе «Парк», де він передав ОСОБА_2 40000 грн.,який гроші не перераховував, сховавшиїх у внутрішнюкишеню куртки.

Згідно даним протоколу огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр від 15 жовтня 2013 року, встановлено, що ОСОБА_3 отримав в будівлі УСБУ в Харківській області 40000 грн. номіналом500 грн. в кількості 70 штук та номіналом 200 грн в кількості 25 штук, які були помічені за допомогою спеціального невидимого люмінесцентного барвника «Світлячок-М» (т.2 а.с.69).

Показання свідка ОСОБА_3, які є стабільними в ході досудового та судового слідства, узгоджуються з іншими обєктивними доказами.

Із показань свідка ОСОБА_4 убачається, що 15 жовтня 2013 року, близько 17 години 00 хвилин, він був присутній в якості понятого при огляді місця події в кафе «Парк» м.Красноград Харківської області. Біля виходу із кафе був зупинений ОСОБА_2, який назвавсякерівником сектору містобудування і архітектури Красноградської РДА, та пояснив, що зустрічався в кафе з приватним підприємцем ОСОБА_3 Передачу грошових коштів ОСОБА_2 заперечував, але ОСОБА_2 із внутрішньої кишені куртки дістав пачку грошей, перетягнутих резинкою в сумі 40000 грн., купюрами по 200 та 500 грн. За допомогою кварцової лампи були оглянуті долонірук ОСОБА_2 і внутрішня поверхня його куртки, які в променях лампи світилися зеленим світлом. Потім,за згодою ОСОБА_2 з його долоні рук та внутрішньої поверхні курткибули взяті змиви. Крім того,був опечатаний контрольний зразоквати із спиртовмістимою рідиною, яким були проведені змивиз рук та куртки ОСОБА_2Грошові кошти також помістили в поліетиленовий пакет і опечатали. ОСОБА_2 відмовився підписувати протокол, пояснивши нерозумінням того, що відбувається.

Показаннями свідка ОСОБА_5, другого понятого, який приймав участь у огляді місця події 15 жовтня 2013 року в кафе «Парк» м.Красноград Харківської області,встановлено, що ОСОБА_2 особисто дістав із внутрішньої кишені пачку грошей перетягнутих резинкою в сумі40000 грн. Яким чином гроші попали в кишеню його куртки, ОСОБА_2 не пояснив.

Із показань свідка ОСОБА_6 убачається, що 15 жовтня 2013 року, біля 22 години 00 хвилин, був допитаний ОСОБА_2 в якості підозрюваного, показання він давав добровільно, вину в отриманні неправомірної вимоги від ОСОБА_3 в сумі 40000 грн.визнавав повністю, ніяких засобів психічного чи фізичного впливу до нього не застосовувалось.

Показаннями свідка ОСОБА_7 встановлено, щоза дорученнямпрокуратури Харківської області і на підставі ухвали апеляційного суду Харківської області він проводив негласніслідчі (розшукові) дії по заяві ОСОБА_3 відносно завідувача сектору містобудування та архітектури Красноградської РДА Харківської області.Під час проведення цих дійв жовтні 2013 року за допомогою спеціального обладнання було зафіксованоряд зустрічей,телефонних розмов між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, передачу ОСОБА_3 в кафе «Парк» в м.Красноград Харківської області ОСОБА_2 грошей в сумі 40000 грн. Після отримання ОСОБА_2 грошей, слідчимпрокуратури Харківської області було проведено огляд місця події в присутності понятих. ОСОБА_2 добровільно видав із кишенікуртки 40000 грн., потім за його згодою був оглянутий робочий кабінет і ОСОБА_2 добровільнопоїхав в м.Харків для дачі пояснень.

Із показань свідка ОСОБА_8 вбачаться, що 15 жовтня 2013 року, в кафе «Парк»в м.Красноград Харківської області проводився огляд місця події, під час якого ОСОБА_2 добровільно передав 40000 грн., які дістав із кишені своєї куртки. За допомогою кварцової лампи були оглянуті долоні рук ОСОБА_2 і внутрішня поверхня його куртки, які в променях лампи світилися зеленим світлом. За згодою ОСОБА_2 з його долонів та внутрішньої поверхні курткиза допомогою вати та спирту були взяті змиви, контрольний зразоквати із спиртовмістимою рідиною, які були поміщені у поліетиленовий пакет і опечатані. Грошові кошти були поміщені в поліетиленовий пакет і опечатані. За згодою ОСОБА_2 був оглянутий його робочий кабінет, де були вилучені копія паспорта та заява ОСОБА_3, системний блок від комп'ютера. ОСОБА_2 добровільно погодився датисвідчення і вони поїхали до м.Харкова. Після чого було прийнято рішення про зміну підслідностіі справа була передана до слідчого відділуСУ ГУМВСУв Харківській області.

Згідно висновку судовоїекспертизи звуко- та відеозапису від 30 листопада 2013 року, ОСОБА_2 промовлені слова та фрази у протоколах за результатамипроведення НСРД за 02 жовтня 2013 року позначені індексом «СН» і зафіксовані у файлах «131002 -115926-002646.mp3» та «Track I.wav», що надані на оптичному диску «Kaktus DVD-RW»; ОСОБА_2 промовлені слова та фрази, які в протоколах за результатами проведення НСРД за 15 жовтня 2013 року позначені індексом «М1»і зафіксовані у файлах «131015-115038-013624.mp3» та «Track 2.wav», що надані на оптичному диску «Kaktus DVD-RW» у папці «2013-10-15» - «1», та на сторонах «А» аудіокасет «Maxell»;ОСОБА_2 промовлені слова та фрази, які в протоколах за результатами проведення НСРД за 15 жовтня 2013 року позначені індексом «М1» і зафіксовані у файлах «131015-161821- 004925.mp3» та «Track 3.wav», що зафіксовано на оптичному диску «Kaktus DVD-RW у папці «2013-10-15» - «2»; ОСОБА_2 промовлені слова та фрази, які в протоколах за результатами проведення НСРД за 03 жовтня 2013 року, 07 жовтня 2013 року, 08 жовтня 2013 року, 14 жовтня 2013 року, 15 жовтня 2013 року 11:41:36, 15 жовтня 2013 року 12:59:51 позначені індексом «СН» і зафіксовані у файлах «380990078465-2013.10.03-17.45.57-6.wav», «НОМЕР_2-2013.10.07-12.47.14-163. wav»,«НОМЕР_2-2013.10.08-10.29.27-210. wav». «НОМЕР_2-2013.10.14-12.22.59-12. wav», «НОМЕР_2-2013.10.15-11.41.36-48. wav», «НОМЕР_2-2013.10.15-12.59.51-51. wav», що зафіксовано на оптичному диску «Kaktus DVD-RW» у папці «12М-0115-13». В результаті підсумовування даних, отриманих у процесі трасологічної та інструментальної частини дослідження досліджуваних фонограм, встановлено, що механічний монтаж технічно неможливий; на досліджуваних фонограмах, що розміщені на наданих на дослідження компакт-касетах, ознак механічного монтажу не виявлено; на досліджуваних фонограмах ознак акустичного та електронного монтажу не виявлено (т.2 а.с.232-247).

За клопотанням захисника, апеляційним судом призначено комплексну судову експертизу звукозаписів та відео звукозаписів.

Згідно висновку судової криміналістичної експертизи відео-, звукозапису від 15 листопада 2016 року, фонограми, зафіксовані на лазерних дисках, є копіями записаними за допомогою компютерної техніки. Визначити оригінальність записів, зафіксованих на аудіокасетах, картах пам'яті не представилось можливим у зв'язку з відсутністю апаратури запису. Можна стверджувати про те, що при фіксації інформації на карти пам'яті використовувалися спеціальні технічні засоби «Сафарі» та Москіт. Визначити експертним шляхом який тип носія та який технічний пристрій (відеомагнітофон, диктофон, комп'ютер тощо), один чи декілька, використовувалися для первинного запису фонограми/відеофонограми не можливо без визначення оригінальності записів.

На відео-, фонограмах ознак, характерних для електронного монтажу запису звуку та переривання у записі, не виявлено. Фонограми складаються з двох фрагментів запису, на кожному фрагменті ознак монтажу не виявлено. Ймовірно, запис проводився з використанням режиму «пауза» на записуючому пристрої. Однак, визначити цей факт у категоричній формі можливо лише після дослідження апаратури запису. Маніпуляції з предметами відповідають зображеним сюжетам, сценам та темам перемов. На відео фрагментах запис звуку та зображення проводилася одночасно.

У розмовах на фонограмах приймали участь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Слова (фрази, репліки) в розмовах на фонограмах позначені як «Невід.1» - належать ОСОБА_2, а слова (фрази, репліки) в розмовах на фонограмах, позначені як «Невід.2» - належать ОСОБА_3

Серед досліджуваних фонограм фонограми № 1-6, 13, 15, 18, не мають пар

фонограм, які мали б ідентичний семантичний (про що говорять) зміст розмов. Серед інших фонограм виявлені три групи фонограм, які мають ідентичний

семантичний зміст (про що говорять) основної (більшої) частини розмов, однак

розрізняються назвами файлів, тривалістю та характеристиками, якістю записів,

контрольними сумами файлів тощо. Ця різниця може бути повязана, наприклад, використанням декількох джерел фіксації інформації. Однак стверджувати цей факт

у категоричній формі можливо лише після визначення оригінальності записів.

Три групи фонограм, які мають ідентичний семантичний зміст розмов, а саме:

-1 група: фонограми №№7, 8 та 14;

-2 група: фонограми №№9, 10, 21 та частина фонограми 16 (окрім початку) та фонограма 17 послідовно одна за одною;

-3 група: фонограми №№11, 12, 24 та фонограми №№19, 20 послідовно одна за одною.

Фонограма №23 складається з двох фрагментів, які за семантичним змістом співпадають з частинами фонограм з групи №2, а фонограми №22 складаються з двох фрагментів, які співпадають з частинами фонограм з групи №3.

Ймовірно записи груп фонограм/відеофонограм, які мають ідентичний семантичний

зміст розмов проводився в один і той же час в одному місці для кожної з груп фонограм.

Визначити цей факт в категоричній формі експертним шляхом не представляється можливим через відсутність науково-обґрунтованої, апробованої експертної методики для вирішення питань такого роду.

Цей висновок судового експерта і зміст розмови ОСОБА_2 із ОСОБА_3 узгоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2одержав неправомірну вигоди саме за дії з використанням свого службого становища за позитивне рішення надати дозвіл на встановлення тимчасової споруди торгівельного призначення сесією Красноградської міської ради та вчинити, крім іншого, ще й дії, які входили до службових обовязків, а саме: на виконання майбутнього рішення ради підготувати, оформити та видати відповідні дозвільні документи на розміщення тимчасової споруди торговельного призначення.

В судовому засіданні в суді першої інстанції, в присутності експертів ОСОБА_9 та ОСОБА_10, були оглянуті речові докази, а саме:

- відео файл «PICT0007/ AVI»,на якомучітко видно передачу грошейв сумі 40000 грн. ОСОБА_3 ОСОБА_215 жовтня 2013 року о 16 годині 47 хвилин в кафе «Парк» м.Красноград Харківської області. ОСОБА_3 наголошує, що він передає 40000 грн., вказуючи номінал купюр і їх кількість;

- грошові купюри в сумі 40 000 грн.; ватні тампони зі змивами з обох рук ОСОБА_2; шкіряна куртка ОСОБА_2; аркуш паперу із зразкомпомітки грошових купюр; контрольний ватний тампон, на яких були виявлені нашарування спеціальної хімічної речовини, що люмінесціює яскраво-зеленим кольором;

-звукозаписи, які містяться на оптичних дисках «Kaktus DVD-RW», «Kaktus DVD-RW», компакт-касетах «Maxell» реєстр. №3381/ГВ «К» не таємно 07.11.2013, «Maxell» №3382 ГВ «К» не таємно 07.11.2013 року, із яких вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вперіод з 02 жовтня 2013 року по 15 жовтня 2013 року неодноразово зустрічалисята обговорювали питання встановлення якомога швидше тимчасових споруд торгівельного призначення в м.Красноград Харківської області.

Згідно даних протоколів оглядумісця події від 15 жовтня 2013 року встановлено, що в приміщенні кафе «Парк» м.Красноград Харківської області ОСОБА_2 добровільно видав отримані відОСОБА_3 кошти в сумі 40 000 грн. та заяву ОСОБА_3 на ім'я Красноградського міського голови, копію паспорта ОСОБА_3, копію ідентифікаційного коду ОСОБА_3 (т.2 а.с.17-25), що спростовує доводи апеляційної скарги захисника про суперечливості місця затримання та обшуку ОСОБА_2

Цими доказами, які суд визнав у встановленому порядку належними та допустимими, суд повно і обєктивно встановив фактичні обставини справи та обґрунтовано прийшов до висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено. Його дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст.368 КК України.

За таких обставин, доводи апеляційних скарг захисника та обвинуваченого про неповноту судового розгляду та недоведеність вини спростовуються матеріалами справи та є безпідставними.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про перекваліфікацію його дії із ч.4 ст.368 КК України на ч.1 ст.3682 КК України є необґрунтованими, оскільки диспозиція ч.1 ст.3682 КК України передбачає одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі або передача нею такої вигоди близьким родичам за відсутності ознак хабарництва (незаконне збагачення), але наведеними доказами встановлено, що ОСОБА_2 одержав неправомірну вигоди саме за дії, повязані з використанням свого службого становища, а саме: на виконання майбутнього рішення ради підготувати, оформити та видати відповідні дозвільні документи на розміщення тимчасової споруди торговельного призначення.

Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про, начебто, порушення права ОСОБА_2 на захист, також перевірено.

15 жовтня 2013 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру та допитано як підозрюваного, права та обовязки, а також порядок проведення допиту розяснені, вручена памятка про процесуальні права та обовязки.

Із відповідних процесуальних документів вбачається, що ОСОБА_2 бажав давати показання та відповідати на запитання, під час проведення допиту участі захисника не бажав.

Що ж стосується доводів захисника про відсутність у матеріалах справи рішень про зміну підслідності, рішень, ухвал суду на проведення усіх НСРД, то вони є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції було витребувано із прокуратури Харківської області та долучено до матеріалів провадження постанову про визначення підслідності по даній справі.

Крім того, в матеріалах справи містяться протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 31 жовтня 2013 року на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Харківської області від 01 жовтня 2013 року (т.2 а.с.157-178).

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, по справі не встановлено.

Наведені в апеляційній скарзі прокурора доводи про необхідність застосування більш суворого покарання є непереконливими.

Суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, дотримався вимог ст.65 КК України і в повному обсязі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та ступінь суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого, із яких вбачається, що він на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, одружений, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, працює, раніше не судимий.

Згідно із ст.66 КК України, обставинами, які помякшують покарання, визнано притягнення до кримінальної відповідальності вперше, тяжкий стан здоровя, знаходження дружини в стані вагітності.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо призначення виду та розміру покарання достатньо мотивований, а покарання, що призначено обвинуваченому ОСОБА_2 в межах санкції статті, за яку його визнано винуватим, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а тому немає підстав вважати, що воно є явно несправедливим через суворість.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора, захисника та обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Красноградського районного суду Харківської області від 13 червня 2014 року стосовно ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя

Судді: