Вирок № 65943844, 12.04.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/479/17

Провадження № 1-кп/639/203/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Васильєвої Н.М.,

за участю секретаря Чорного О.С.,

прокурора Касьяненка Я.М.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 18.12.2015 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12015220500002296 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-06.11.2007р. Фрунзенським райсудом м.Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України,з іспитовим строком 3 роки;

-24.02.2009р.Первомайським міськрайсудом Миколаївської області за ч.1 ст.309,71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;

-22.08.2014р. Комінтернівським райсудом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 01.12.2015р. приблизно у період часу з 6 до 8 години, перебував у квартирі АДРЕСА_1, де мешкає його знайома ОСОБА_3

Саме у той час ОСОБА_2 помітив на кухонному столі, розташованому у приміщенні кухні зазначеної квартири, залишений без нагляду мобільний телефон, належний ОСОБА_3 і в нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу заволодів належним ОСОБА_3 мобільний телефоном «Nokia C2-01» вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 5143 від 25.12.2015р. -350 грн., з SIM картою мобільного оператора «Life»,вартість якої в ході досудового розслідування не встановлено.

Після цього ОСОБА_2 звернувши на свою користь викрадене майно з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим в подальшому на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 350 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині за ч. 2 ст.185 КК Українивизнав у повному обсязі, суду пояснив, що дійсно 30 листопада 2015 року ввечері він зустрівся зі своїм знайомим Антоном біля кіоску по пров.Ползунова у м.Харкові, з яким поспілкувався, потім познайомився ще з двома жінками, які там працювали, разом вживали алкоголь, а потім продовжили спілкування на квартирі у ОСОБА_3 В той день він залишився ночувати у квартирі останньої. Зранку 01.12.2015р.,коли він прокинувся на кухні, то побачив, що на кухонному столі лежить мобільний телефон «Nokia C2-01»,який він непомітно поклав до себе в кишеню та поспілкувавшись із ОСОБА_3 хвилин 20 , пішов з квартири. Викрадений мобільний телефон здав у ломбард, гроші витратив на власні потреби. Фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та вартість викраденого майна не оспорює. Просить суворо не наказувати його.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні суду показала, що 30.11.2015р. пізно ввечері біля кіоску вона зустріла своїх знайомих, з ними був і ОСОБА_2, поспілкувавшись із якими вона запросила всіх до себе додому в гості. Наступного дня 01.12.2015р., вранці всі розійшлися. ОСОБА_2 пішов пізніше. Після його уходу вона виявила пропажу свого мобільного телефону «Nokia C2-01». Звернулася із заявою про злочин у відділ поліції ,в подальшому знайшла свій телефон у ломбарді, який викупила за 320 грн. Цивільний позов не заявляє. Покарання просить призначити обвинуваченому на розсуд суду.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3ст. 349 КПК України, попередньо розяснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в обсязі предявленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості, особу винного, який раніше неодноразово судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, не працює, має тяжке захворювання хребта, а також постійне місце реєстрації, за яким характеризується задовільно, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно дост. 66 КК України, суд вважає повне визнання вини та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, судовим розглядом не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд виходить з положеньст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину і вважає необхідним і достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі.

При цьому, оскільки ОСОБА_2 був раніше засуджений 22.08.2014 року Комінтернівським райсудом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, а інкримінований злочин за ч.2 ст.185 КК України скоїв у період іспитового строку, тому суд остаточно призначає йому покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року), обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно зарахувати в строк відбування покарання за вказаним вироком строк попереднього ув'язнення за період з 23.01.2017 року (дата фактичного затримання) по 12.04.2017 року (дата ухвалення вироку).

Цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити обраний.

Долю речового доказу належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374,377 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та за його вчинення призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Комінтернівського райсуду м.Харкова від 22.08.2014 року у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 23.01.2017 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань УДПтС України в Харківській області №27.

На підставі ч.5 ст.72 КК України засудженому ОСОБА_2 у строк відбування покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього увязнення - з 23.01.2017р. по 12.04.2017р. включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього увязнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Процесуальні витрати у розмірі 184 грн. 14 коп. за проведення експертизи стягнути з ОСОБА_2 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з позначкою виду платежу «за проведення експертиз»(а.с.19к/п)

Речовий доказ: мобільний телефон «Nokia C2-01», переданий по збережувальній розписці потерпілій ОСОБА_3В.(а.с.71 к/п),залишити останній.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Суддя Н.М. Васильєва