Вирок № 65943726, 12.04.2017, Близнюківський районний суд Харківської області

612/100/17

1-кп/612/27/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Лобановської С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко О.О.,

прокурора Павлюченка А.С..,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт за кримінальним провадженням №12016220730000255, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05 листопада 2016 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, військовозобовязаного, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та фактично мешкаючого за адресою: 2 мікрорайонАДРЕСА_1, раніше судимого Близнюківським районним судом Харківської області:

28 квітня 2009 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробовуванням на один рік;

22 жовтня 2010 року за ч.2 ст. 296, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 3 років обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;

09 серпня 2011 року за ч. 1 ст. 185, ст.ст.71,72 КК України до покарання у вигляді двох років позбавлення волі; 02 жовтня 2012 року звільнений із Балаклійського виправного центру УДПтС №106 умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців 22 дні на підставі постанови Балаклійського районного суду Харківської області від 24.09.2012 року,;

27 лютого 2014 за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробовуванням на один рік шість місяців; Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 15 вересня 2015 року звільнений від відбування призначеного покарання за закінченням іспитового строку.

За обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-

в с т а н о в и в:

17 грудня 2016 року ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, з корисливого мотиву та діючи з прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, з метою використання, повторно, таємно проник до гаражу, що належить потерпілій ОСОБА_2, за адресою: вул. Комсомольська, буд. 15, с. Олександрівка Близнюківського району Харківської області, та незаконно заволодів транспортним засобом автомобілем ЗАЗ 110308, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю, згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 29 від 18 січня 2017 року - 40105 (сорок тисяч сто пять) гривень.

Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 18 грудня 2016 року ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: вул. Перемоги, буд. 4, с. Олександрівка Близнюківського району Харківської області, побачив, що поблизу домоволодіння знаходиться транспортний засіб автомобіль ЗАЗ 110308, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 Маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, з корисливого мотиву та діючи з прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, з метою використання, заволодів транспортним засобом автомобілем ЗАЗ 110308, державний номерний знак 57650АЕ, вартістю, згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 29 від 18 січня 2017 року - 40105 (сорок тисяч сто пять) гривень.

Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1, вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що дійсно 17 та 18 грудня 2016 року він незаконно, з метою використання, заволодів автомобілем ЗАЗ 110308, державний номерний знак 57650АЕ. У вчиненому щиро розкаявся, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ним діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких стороною обвинувачення йому предявлено обвинувачення.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1, в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в обсязі обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті, повністю доведена і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1, відноситься до тяжких злочинів.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога Близнюківської ЦРЛ не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, як такий що, спиртними напоями не зловживає, шкідливих звичок не має, веде спокійний спосіб життя, є учасником бойових дій.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_1 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування спричинених збитків, що підтвердила потерпіла ОСОБА_2, що відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст. 66 КК України визнається судом обставинами, які пом'якшують її покарання.

Відповідно до ст.67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, суд визнає - скоєння злочину в стані алкогольного спяніння.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах строку, передбаченого санкцією ч.2 ст.289 КК України, але з відстрочкою відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на засудженого обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також є достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_1 суд не вбачає.

Цивільний позов не предявлявся. Арешт на майно не накладався.

Відповідно до ст. 124 КПК України, витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи суд покладає на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання у виді ПЯТИ років позбавлення волі без конфіскації майна.

В силу ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю ТРИ роки.

У відповідності до п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на засудженого такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 351 (триста пятдесят одна) гривня 84 копійки на р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_1 не обирати.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Лобановська