Ухвала суду № 65943239, 06.04.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/331/17

Провадження № 4-с/175/2/17

У Х В А Л А

Іменем України

6 квітня 2017 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.,

за участю секретаря Рись Н.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні в смт. Слобожанське справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: директор департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2, начальник управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 на бездіяльність директора Департаменту ДВС, -

в с т а н о в и в :

В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність директора Департаменту ДВС, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо неналежного розгляду його, ОСОБА_1 скарги від 12.12.2016 року у виконавчому провадженні №35337430; зобовязати директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 повторно розглянути його, ОСОБА_1 скаргу від 12.12.2016 року у виконавчому провадженні №35337430.

ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник заінтересованої особи директора департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти заявлених вимог скаржника та просила відмовити в їх задоволенні.

Заінтересована особа начальник управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 у судове засідання не зявився.

Вислухавши сторони, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають права оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Судом вставлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2012 року по справі № 2-6522/2011, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2012 року, позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця Петрової О.О. про захист прав споживача задоволено частково, зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 повторно виконати роботи з виготовлення та монтажу металопластикових виробів відповідно до Договору № ДК 05/12-10 від 02 грудня 2010 року та чинного на момент виконання сертифікату відповідності таких виробів. Таким чином, суд зобов'язав фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 повторно вчинити дві дії: виготовити та змонтувати металопластикові вироби.

На виконання вищевказаного рішення суду, 08 жовтня 2012 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області виданий виконавчий лист № 2-6522/2011, на підставі якого 26 листопада 2012 року постановою старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження №35337430 із примусового виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2012 року по справі №2-6522/2011.

Встановлено, що з дати відкриття виконавчого провадження №35337430 минуло 4 роки і 2 місяці, а рішення суду ОСОБА_5 не виконане, у звязку з систематичними неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю державних виконавців та керівників Кіровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції. Так, 12 грудня 2016 року, ОСОБА_1 як стягувач у виконавчому провадженні №35337430, на підставі ст.ст. 19, 74 Закону України «Про виконавче провадження», звернувся до директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 зі скаргою «на бездіяльність начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7» у виконавчому провадженні №35337430, у якій просив директора Департаменту ДВС ОСОБА_2: визнати неправомірною бездіяльність начальника управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_7 у виконавчому провадженні №35337430, яка виразилась у тривалому, систематичному невиконанні вимог ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», результатом якої є: невиконання боржником - ОСОБА_5 рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 по справі №2-6522/2011 упродовж 4 років, не встановленні боржнику - ОСОБА_5 строку на самостійне виконання рішення суду, не притягнення боржника - ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за невиконання рішення суду в установлений строк, 15 (п'ятнадцять) вищезазначених судових рішень (ухвал судів) щодо бездіяльності державних виконавців та особисто начальника управління ДВС ОСОБА_7 у виконавчому провадженні №35337430; зобов'язати начальника управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_7 привести виконавче провадження №35337430 у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», у т.ч., установити боржнику - ОСОБА_5 строк на самостійне виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 по справі №2-6522/2011, зобов'язати боржника - ОСОБА_5 виконати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 по справі №2-6522/2011, застосувати до боржника ОСОБА_5 заходи адміністративного впливу (штрафи) за невиконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 по справі №2-6522/2011 в установлені державним виконавцем строки; ініціювати перед Міністром юстиції України питання про притягнення начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності за тривале, систематичне невиконання вимог ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні, результатом якого є невиконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 по справі №2-6522/2011 упродовж 4-х років, та 15 вищезазначених судових рішень (ухвал судів) щодо бездіяльності державних виконавців та особисто начальника управління ДВС ОСОБА_7 у виконавчому провадженні №35337430; про результати розгляду скарги прийняти відповідну постанову, копію якої направити електронною поштою.

З урахуванням положень ст.ст. 7, 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 є державним виконавцем, державним службовцем, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом і зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені законом.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що контроль за діяльністю державних виконавців та інших працівників органів державної виконавчої служби здійснюють органи примусового виконання рішень, визначені у статті б цього Закону, в порядку, встановленому Міністерством юстиції України. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в

установленому законодавством порядку.

Департамент ДВС Міністерства юстиції України є структурним підрозділом Міністерства юстиції України. Отже, відповідно до вищезазначених положень ст.ст. 6, 12 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», відповідно до основних завдань Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, одним із завдань директора Департаменту ОСОБА_2 є здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року №2832/5, і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України ЗО вересня 2016 року за №1302/29432, державний нагляд та контроль за додержання законодавства про виконавче провадження та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями, покладений на керівників відповідних органів державної виконавчої служби, у т.ч. й на директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України. Так, відповідно до розділу XII Інструкції, директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України має право перевірити законність виконавчого провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділах примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби, відділах державної виконавчої служби. Підставою для проведення перевірки законності виконавчого провадження - є скарга на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби.

Пунктом 7 розділу XII Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що у разі якщо під час перевірки виконавчого провадження виявлено порушення вимог Закону, посадова особа, зазначена в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, в резолютивній частині постанови доручає начальнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, провести дії, передбачені абз. 2 і 3 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Отже, право ОСОБА_1, як стягувача у виконавчому провадженні, оскаржити до директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 бездіяльність начальника управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_7 прямо передбачено ч. 3 статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», а тому 12 грудня 2016 року ОСОБА_1, як стягувач у виконавчому провадженні №35337430, на підставі ст.ст. 19, 74 Закону України «Про виконавче провадження» звернувся до директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 зі скаргою на бездіяльність начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 у виконавчому провадженні №35337430. На підтвердження фактів систематичної неправомірної бездіяльності начальника управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_7 у виконавчому провадженні №35337430, ОСОБА_1 у своїй скарзі підтвердив пятнадцяттю ухвалами судів, які набрали законної сили.

При розгляді скарги ОСОБА_1 від 12 грудня 2016 року, відповідно до розділу XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, ст.ст. 6, 12 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 був зобов'язаний провести перевірку законності виконавчого провадження №35337430 з прийняттям відповідної постанови про результати такої перевірки. Однак всупереч вимогам основних завдань, покладених на Департамент ДВС Міністерства юстиції України, директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 12.12.2016 у виконавчому провадженні №35337430 не провів перевірку законності виконавчого провадження №35337430, відповідну постанову про результати перевірки виконавчого провадження №35337430 не прийняв, не надав відповіді на питання, поставлені у скарзі від 12 грудня 2016 року.

Як вбачається з тексту листа директора Департаменту ДВС ОСОБА_2 від 16 січня 2017 за вих. №39927-0-33-16/20.4, наведена інформація - це інформація, яку надало до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яке очолює ОСОБА_7, чию бездіяльність ОСОБА_1 оскаржив до директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 Таким чином, протиправна бездіяльність директора департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 від 12 грудня 2016 року полягає в тому, що за результатами розгляду даної скарги директор департаменту ДВС ОСОБА_2 не прийняв відповідної постанови та не надав відповіді на постановлені у скарзі ОСОБА_1 питання.

Згідно ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно ст. 384 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 384 ЦПК України). Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (ч. 2 ст. 384 ЦПК України).

Згідно ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Згідно п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року № 6: за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК України.

Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Про прийняте директором Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 рішення (лист від 16 січня 2017 року за вих. №39927-0-33-16/20.4) за результатами розгляду скарги від 12 грудня 2016 року ОСОБА_1 дізнався 24 січня 2017 року, тому десятиденний строк, установлений ст. 385 ЦПК України, на оскарження вищезазначеного прийнятого рішення розпочався 25 січня 2017 року та скаржником не пропущено.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

З урахуванням вищезазначеного, на підставі ст. 14 ЦПК України, ст. 74, 82, 83 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 383-385 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати неправомірною бездіяльність директора департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 від 12 грудня 2016 року , поданої у виконавчому провадженні №35337430.

Зобовязати директора департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 12 грудня 2016 року , подану у виконавчому провадженні №35337430.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в пятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Озерянська Ж.М.