Ухвала суду № 65942829, 11.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 661/3302/16-а

Категорія: 7.1 Головуючий в 1 інстанції: Сапронова Л.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області на постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 23 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції у Херсонській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Новокаховського міського суду Херсонської області з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Херсонській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №03-10/420 від 27 жовтня 2016 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1445 грн.

Постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 23.11.2016 року позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція у Херсонській області подала апеляційну скаргу, обґрунтовану порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та не повним з'ясуванням обставин справи.

Зокрема, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем порушень позивачем вимог природоохоронного законодавства, за які його притягнуто до адміністративної відповідальності, та зазначає, що носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного законодавства та його дотримання, є акт перевірки.

На підставі викладеного, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Новокаховського міського суду Херсонської області від 23.11.2016 року та ухвалення нового судового рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 82 КУпАП.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Предметом спору є складена старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Бриняк О.О. постанова у справі про адміністративне правопорушення №03-10/420 від 27 жовтня 2016 року, якою головного інженера ПАТ «Новокаховський річковий порт» ОСОБА_2 визнано винним у порушенні ст.211 Земельного кодексу України, ст.110 Водного кодексу України, ст.42 Закону України «Про відходи», ст.56 Закону України «Про охорону земель», та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1445 грн.

Вказану постанову прийнято відповідачем за результатами розгляду протоколів про адміністративне правопорушення від 26.10.2016 року №№7381, 7382, 7380, 7383, якими зафіксовано порушення правил використання земель за адресою АДРЕСА_1, а саме: невиконання природоохоронного режиму використання земель території товариства; порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, зберігання, зокрема, на землях ПАТ «Новокаховський річковий порт» встановлено засмічення земель твердими побутовими відходами, сухим гіллям площами 3,41 кв.м., 27,93 кв.м., будівельним сміттям - 3,96 кв.м. та металобрухтом на відкритому ґрунті площею 35,64 кв.м.; на території земель товариства не вжито заходів по боротьбі з бур'янами, біля причалу в районі вантажного майданчика №1 виявлено факт розливу нафтопродуктів на землю на площі 3,8 кв.м.; встановлено змішування відходів для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія (державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 8,8298 га за адресою: АДРЕСА_1).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №03-10/420 від 27 жовтня 2016 року, виходив з того, що відповідачем, на якому лежить тягар доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не надано жодного доказу наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, а саме невиконання вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення,зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Новокаховського міського суду Херсонської області.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відходи» поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Статтею 42 Закону України «Про відходи» передбачено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за: порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків (п. «а»); невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди (п. «и»).

За порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення статтею 82 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відтак, адміністративне правопорушення має свій склад: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона, тому відсутність у діянні особи хоча б одного з елементів зазначеного складу, не дає змоги вважати таке діяння адміністративним правопорушенням.

Згідно ст.14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Таким чином, при вирішенні даного спору з'ясуванню, передусім, підлягає встановлення наявності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП.

При цьому, стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, проведеною перевіркою, серед іншого, зафіксовано, що на землях ПАТ «Новокаховський річковий порт» встановлено засмічення земель твердими побутовими відходами, сухим гіллям, будівельним сміттям та металобрухтом. Однак, жодного доказу в підтвердження вказаних обставин Державною екологічною інспекцією в Херсонській області ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надано.

ОСОБА_2, в свою чергу, надано суду докази, що в жовтні 2016 року на території річкового вантажного причалу ПАТ «Новокаховський річковий порт» тривали будівельні роботи з реконструкції причалу, про що підприємством повідомлено Управління ДАБІ в Херсонській області (повідомлення про початок виконання підготовчих робіт ХС №010162080136 від 01.08.2016р.).

Зокрема, з наданого позивачем акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, на час проведення Державною екологічною інспекцією в Херсонській області перевірки проводилися роботи із заглиблення залізобетонних паль та утрамбування ґрунту, встановлення сталевих конструкцій з різних профілів тощо.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведення будівельних робіт на території підприємства не може бути кваліфіковано, як засмічення земель твердими побутовими відходами, будівельним сміттям та металобрухтом на відкритому ґрунті. Щодо посилань апелянта, що під час проведення перевірки посадовими особами підприємства не повідомлено інспектора про проведення будівельних робіт, то колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки вказана обставина не спростовує факт проведення таких робіт. Підписання матеріалів перевірки позивачем без зауважень також не являється беззаперечним доказом вчинення ним порушень, зафіксованих такими матеріалами.

Знаходження на території річкового порту сухого гілля ОСОБА_2 пояснює тим, що у період з 25.10.2016р. - 26.10.2016р. був шквальний вітер максимальною швидкістю 11-13 метрів на секунду, що спричинило по викорчовування дерев та від'єднання від них великої кількості гілок, які через несприятливі погодні умови не було змоги фізично прибрати і їх було прибрано 28.10.2016р. після стабілізації погодних умов. В підтвердження своїх доводів позивачем надано довідку Херсонського обласного центру з гідрометеорології від 09.11.2016р. №37-03/1-04/2021 та фотофіксацію викорчуваних дерев.

Жодного доказу в спростування вказаних обставин апелянтом не надано.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Оскільки Державною екологічною інспекцією, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не надано жодного доказу наявності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, та не спростовано підтверджені документально доводи позивача про його відсутність, апеляційний суд доходить висновку про незаконність постанови про адміністративне правопорушення №03-10/420 від 27 жовтня 2016 року та, у зв'язку з цим, про наявність підстав для її скасування.

Щодо інших порушень, зафіксованих під час проведення перевірки (невиконання природоохоронного режиму використання земель території товариства; не вжиття заходів по боротьбі з бур'янами; змішування відходів для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія), то колегія суддів не надає їм правової оцінки, оскільки, як зазначалось вище, спірною постановою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за ст.82 КУпАП - порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення.

Апеляційний суд враховує, що пунктом 2.9 Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004 року №264, передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом Держекоінспекції України (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При цьому, на підставі ч.3 ст.2 КАС України, адміністративний суд лише перевіряє законність рішення суб'єкта владних повноважень, яке являється предметом спору, однак суд не наділений повноваженнями накладення адміністративних стягнень за інші адміністративні правопорушення у випадку, коли при застосуванні органами державної екологічної інспекції п.2.9 Інструкції №264, вчинення особою більш серйозного правопорушення з числа вчинених, за яке особу притягнуто до адміністративної відповідальності, не підтвердилось під час судового розгляду справи.

На підставі вищевикладеного колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 23 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв