Ухвала суду № 65942785, 24.03.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

24 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.суддів:Кривенди О.В., Самсіна І.Л., -розглянувши заяву Офісу великих платників податків ДФС про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фудз» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 грудня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року про часткове задоволення позовних вимог у зазначеній справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, Офіс великих платників податків ДФС подав до Верховного Суду України заяву про її перегляд з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, а саме положень статті 214 КАС. На думку заявника, неоднаковість в правозастосуванні підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2012 року, 21 вересня 2015 року (справа № К/9991/62690/12) та 13 лютого 2014 року, 7 жовтня 2015 року (справа № К/800/7391/14).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Зі змісту заяви, тексту оскарженого рішення та доданих до заяви інших судових рішень висновується, що суд касаційної інстанції не інтерпретував названих у заяві норм процесуального закону, а відповідно до їх положень в кожному конкретно індивідуальному випадку з'ясовував обґрунтованість доводів касаційних скарг і необхідність відкриття касаційного провадження. Зокрема, в ситуації з оскарженим рішенням доводи касаційної скарги заявника цей суд визнав необґрунтованими і недостатніми для перевірки матеріалів справи, а в ухвалах, наданих на порівняння - навпаки, достатніми для відкриття касаційного провадження.

Такі обставини унеможливлюють прийняття рішення про відкриття провадження у справі і дають підстави вважати заяву необґрунтованою.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фудз» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді О.В. Кривенда

І.Л. Самсін