ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" квітня 2017 р.Справа № 914/2931/15
Львівський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.
Суддів: Малех І.Б.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: Михайлишин С.В.
за участю представників:
від стягувача (апелянта): не зявились;
від боржника: ОСОБА_2, ОСОБА_3;
від ВДВС: не зявились;
від третьої особи: не зявились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», №02/359 від 17.03.2017 року
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 року
про розгляд скарги Державного підприємства «Львіввугілля» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України
при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 08.02.2017 р.
у справі №914/2931/15, cуддя Мороз Н.В.
за позовом: Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Вишгород, Київська область
до відповідача: Державного підприємства «Львіввугілля», м. Сокаль, Львівська область
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відповідача: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ
про стягнення 97417030,19 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 року у справі №914/2931/15 скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» задоволено. Визнано незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 08.02.2017р. при виконанні виконавчого провадження ВП №51853440, боржником по якому є Державне підприємство «Львіввугілля». Визнано недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника від 08.02.2017р., винесену при виконанні виконавчого провадження ВП №51853440.
Не погодившись з даною ухвалою місцевого господарського суду, Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог скарги Боржника.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що державним виконавцем вчинено всі дії згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема посилається на п.3. ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. При цьому, як випливає з довідки ПАТ «Ідея Банк» від 01.03.2017 №103-18/1408, рахунок на якому арештовано кошти боржника у ПАТ «Ідея Банк» №26008009313181 (ПАН) не є рахунком зі спеціальним режимом використання. Жодних документів, які засвідчували б, що даний рахунок є зі спеціальним режимом використання, матеріали справи не містять. Окрім того, звертає увагу суду на те, що 07.03.2017 року в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про звільнення з арешту, накладеного постановою державного виконавця від 08.02.2017 року, коштів в межах суми 22 018 303, 77 грн., які знаходяться на рахунку Відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» в ПАТ «Ідея Банк» МФО 336310, які призначені для виплати заробітної плати працівникам ДП «Львіввугілля».
Таким чином, на переконання скаржника, вказані обставини слугують підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2017р. апелянту поновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.04.2017р.
Боржник у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін з підстав, викладених у ньому.
У судовому засіданні представники Боржника підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.
Скаржник, третя особа та відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України участі уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Враховуючи те, що учасників судового процесу не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників стягувача, третьої особи та органу виконання.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 03.11.2015р. у справі №914/2931/15 позовні вимоги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» задоволено частково. З ДП «Львіввугілля» на користь ДП «Регіональні електричні мережі» стягнуто 66 759 196,13 грн. заборгованості за активну електроенергію, 982 786,53 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 986 964, 92 грн. пені, 904 607, 02 грн. - 3% річних, 15 581698,68 грн. - інфляційних втрат та 73 080, 00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного судового рішення 17.11.2015р. Господарським судом Львівської області видано відповідний наказ.
5 серпня 2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП №51853440 з виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/2931/15 від 17.11.2015р.
28 листопада 2016р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження ВП №51853440 винесено постанову про арешт коштів боржника та накладено арешт на кошти в межах суми 85288333,28 грн., що містяться на рахунках в банках та всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.
8 лютого 2017р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження ВП №51853440 та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках боржника ДП «Льввугілля» відкритих через відокремлений підрозділ «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» код ЄДРПОУ 26360693 у ПАТ «Ідея Банк», код фінансової установи 336310 та всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника в межах суми 93 817 166,61 грн.
Вважаючи дії виконавця протиправними, Державне підприємство «Львіввугілля» звернулось до суду в порядку вимог ст. 121-2 ГПК України зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 08.02.2017р. при виконанні виконавчого провадження ВП №51853440 та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника від 08.02.2017р., винесену при виконанні виконавчого провадження ВП №51853440, боржником по якому є ДП «Львіввугілля».
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення скарги Державного підприємства «Львіввугілля» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 08.02.2017р. з огляду на наступне.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, обєкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обовязку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з ч.1. ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (ч.4.).
Згідно зі ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (ч.4.).
Як встановлено місцевим господарським судом, ВП «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» відкрито поточний рахунок №26008009313181 в ПАТ «Ідея Банк», який використовувався як звичайний поточний, у тому числі для виплати заробітної плати працівникам та прирівняних до неї платежів, а також для перерахування зарплатних коштів відокремленим підрозділам ДП «Львіввугілля», що підтверджується довідкою ПАТ «Ідея Банк» від 01.03.2017р. №103-18/1408.
Оскаржуваною постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.02.2017р. у виконавчому провадженні №51853440 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 17.11.2015р. у справі №914/2931/15 накладено арешт на кошти у межах суми 93817166,61 грн., що належать боржнику та містяться на всіх рахунках, які відкриті та будуть відкриватись у ПАТ «Ідея Банк».
Відповідно до вимог ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.49р. №95, ратифікованої Україною 04.08.61р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Відповідно до ч.1.ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.5 ст.97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Згідно з ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Таким чином, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю, оскільки своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
Відтак, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, всупереч вимог Конституції України, Кодексу законів про працю та Закону України «Про оплату праці», незаконно накладено арешт на грошові кошти, призначені для оплати праці та для здійснення нарахувань на заробітну плату працівників боржника, для сплати яких застосовується поточний рахунок №26008009313181 відкритий в ПАТ «Ідея Банк».
Посилання скаржника на постанову в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.03.2017 року про звільнення з арешту, накладеного постановою державного виконавця від 08.02.2017 року, коштів в межах суми 22 018 303, 77 грн., які знаходяться на рахунку Відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» в ПАТ «Ідея Банк» МФО 336310, які призначені для виплати заробітної плати працівникам ДП «Львіввугілля», як на підставу скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, є безпідставними, оскільки вказаний документ, з врахуванням відомостей, зазначених у ньому, додатково засвідчує неправомірність дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при винесенні постанови про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження ВП №51853440.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99,101, 103, 105, 106, 107, 1212 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 року у справі №914/2931/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
2.Судові витрати за перегляд ухвали в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.
Головуючий суддяБ.Д. Плотніцький
СуддіІ.Б. Малех
ОСОБА_1
Судове рішення № 65942190, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 12.04.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/2931/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: