Рішення № 65940733, 11.04.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2017 р. Справа №917/303/17

за позовом Малого приватного підприємства "Релаксація", Перший Піщаний тупик, 4а, м.Кременчук, Полтавська область, 39631

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", вул. Гагаріна, 20-а, с.Пришиб, Кременчуцький район, Полтавська область, 39750

про стягнення 28 822,57 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: не з”явився

від відповідача: не з”явився

Розглядається позовна заява про стягнення 28 822,57 грн., у тому числі 24 650,84 грн. основної заборгованості за договором на виконання робіт від 12.03.2016р., 3697,63 грн. інфляційних та 474,10 грн. 3% річних.

27.03.2017р. позивачем надана до суду заява, в якій повідомляється про сплату відповідачем суми основного боргу (вх. № 4109 від 27.03.2017р.).

Представник позивача в судове засідання не з"явився. Через канцелярію суду позивачем подані пояснення, в прохальній частині яких позивач просить розгляд справи провести за відсутності його представника (вх. № 4781 від 07.04.2017р. та № 4823 від 10.04.2017 р.).

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи, в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Судом враховано, що згідно зі ст.77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання кваліфікується підставою для відкладення розгляду справи у випадку, якщо з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Неявка представників сторін у судове засідання 11.04.2017р. не унеможливлює розгляд справи № 917/303/17, відтак не є підставою для відкладення розгляду справи за ст.77 ГПК України.

У п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що суд не викликав представників сторін у судове засідання, не визнавав їх явку обов'язковою, неявка представників не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

За даних обставин, враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

12 березня 2016 року року укладений договір між Малим приватним підприємством «Релаксація» (що є по договору Виконавцем), надалі ПОЗИВАЧ, Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження» (що є по договору Платником), надалі ВІДПОВІДАЧ та Кременчуцьким міжрайонним управлінням водного господарства ( що є по договору Баяансоутримувачем).

Умовами договору визначено, зокрема, наступне:

- п.1.1. Балансоутримувач замовляє, Платник оплачує, а Виконавець зобов'язується виконати електроремонтні та пусконалагоджувальні роботи на насосній станції №1 Карпівської зрошувальної системи на користь Балансоутримувача.

- п.1.2. Оплата виконаних робіт здійснюється на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт та рахунку.

- п. 3.1. Сума договору на момент його підписання складає 39950 гривень (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

- п. 3.2. Розрахунки здійснюються Платником у безготівковому порядку шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця суми, зазначеної у рахунку на підставі акту виконаних робіт в строк не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання рахунку та акту виконаних робіт.

Позивач вказує, що всі роботи, передбачені договором від 12.03.2016 року, він виконав своєчасно та в повному обсязі. В підтвердження вказаного позивач надав наступні документи: Акт приймання виконаних будівельних робіт № 24 від 10.05.16р. на суму 10 833.37грн. та Акт приймання виконаних будівельних робіт № 25 від 10.05.16р.на сум) 24 1 16.36грн., які підписані сторонами Договору без зауважень та заперечень.

За даними позивача, відповідачем частково була здійснена оплата в сумі 154298,88 грн. 23 березня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням № 79 від 23.03.2016р., рахунок № 20 від 11.05.2016 року на час звернення з позовом оплачений не був.

Позивач стверджує, що листи № 69 від 23.12.2016р. та № 76 від 28.12.2016 року щодо оплати вищезазначеного рахунку, а також вимога №8 від 18.01.2017р. про оплату заборгованості до 01.02.2017 року, залишені без відповіді.

За даних обставин, позивач, посилаючись на наявність боргу, звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача 28 822,57 грн., у тому числі 24 650,84 грн. основної заборгованості за договором на виконання робіт від 12.03.2016р., 3697,63 грн. інфляційних та 474,10 грн. 3% річних.

Заявою за вх. № 4109 від 27.03.2017р. позивач повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу .

При вирішенні спору суд враховує наступне.

Предметом зазначеного Договору є надання послуг, за які відповідач повинен здійснити оплату і саме оплата отриманих послуг формує зміст прав і обов'язків відповідача. Документами, які підтверджують прийняття виконаних робіт, тобто виконання позивачем своїх обов'язків, є акти прийняття виконаних робіт.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов"язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов"язань з оплати вартості наданих послуг.

Як вже зазначено вище, позивачем в підтвердження виконання умов договору надані наступні докази: Акт приймання виконаних будівельних робіт № 24 від 10.05.16р. на суму 10 833.37грн. та Акт приймання виконаних будівельних робіт № 25 від 10.05.16р.на сум) 24 1 16.36грн., які підписані сторонами Договору без зауважень та заперечень.

Відповідач при розгляді справи не спростовує факту надання позивачем послуг, у обсягах, вказаних позивачем.

Таким чином, суд встановив, що відповідач та балансоутримувач послуги, у обсягах, вказаних позивачем отримав, однак, на дату звернення позивачем з позовом, оплату вартості отриманих послуг здійснив не в повному обсязі.

За умовами договору розрахунки здійснюються Платником у безготівковому порядку шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця суми, зазначеної у рахунку на підставі акту виконаних робіт в строк не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання рахунку та акту виконаних робіт.

З огляду на встановлений вище судом факт надання відповідачу послуг, відповідно до пункту 3.2. договору, строк оплати є таким, що настав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач 21.03.2017р. платіжним дорученням № 99 сплатив суму основного боргу у розмірі 24 650,84 грн.

Оскільки позивач звернувся з позовом до суду 01.03.2017р., відповідачем сплачено основний борг після пред"явлення позову, слід вважати, що між сторонами відсутній предмет спору, а провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та заявив до стягнення 3697,63 грн. інфляційних та 474,10 грн. 3% річних.

В поясненнях за вх. № 4823 від 10.04.2017р. відображено, що нарахування інфляційних та 3% річних здійснене за період з 01.06.2016р. по 22.02.2017р.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та індексу інфляції за допомогою калькулятора ІПС "Ліга". За результатами розрахунку встановлено, що заявлені суми не перевищують розрахункових, є правомірними, вимоги про їх стягнення, а саме 3697,63 грн. інфляційних та 474,10 грн. 3% річних, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. і 29 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені витрати на сплату судового збору із даної позовної заяви. При цьому, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, сплата суми основного боргу відбулося ним після звернення позивача з даним позовом до суду та порушення провадження у справі, понесені позивачем при пред'явленні даного позову судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1600,00 грн. згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", вул. Гагаріна, 20-а, с.Пришиб, Кременчуцький район, Полтавська область, 39750, ЄДРПОУ 30621387) на користь Малого приватного підприємства "Релаксація", Перший Піщаний тупик, 4а, м.Кременчук, Полтавська область, 39631, ЄДРПОУ 21077676) 3697,63 грн. інфляційних та 474,10 грн. 3% річних, 1600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині вимог про стягнення суми основного боргу провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 12.04.2017р.

Суддя Киричук О.А.