Рішення № 65940652, 10.03.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2017 р. Справа № 911/3802/16

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: Бабкіна В.М. - головуючий, судді Щоткін О.В. та Конюх О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради

про стягнення 2976896,23 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук Є.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 14-91 від 18.04.2014 р.);

від відповідача : ОСОБА_2 (довіреність б/н від 30.11.2016 р.).

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради (далі КЖЕП Глевахівської селищної ради, відповідач) про стягнення 2976896,23 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання КЖЕП Глевахівської селищної ради зобов'язань за договором № 2119/15-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу від 04.12.2014 р. в частині своєчасного проведення розрахунку за переданий у власність відповідача природний газ, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 2003520,69 грн. основного боргу, 627370,46 грн. пені, 60782,09 грн. 3% річних, 28522,99 грн. інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору.

Розгляд справи відкладався.

19.01.2017 р. до господарського суду Київської області від КЖЕП Глевахівської селищної ради було подано заперечення на позовну заяву б/н, б/д (вх. № 1057/17 від 19.01.2017 р.), відповідно до яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що 30.11.2016 р. набрав чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, який врегульовує механізм погашення заборгованості відповідача перед позивачем.

Так, згідно з ч. 3 ст. 7 вказаного Закону на заборгованість за природний газ використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

19.01.2017 р. у судовому засіданні представником позивача було подано клопотання б/н від 19.01.2017 р. про продовження строку вирішення даного спору на 15 днів понад строк, встановлений приписами ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 19.01.2017 р. було продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

У судовому засіданні 03.02.2017 р. представник відповідача усно зазначив про наявність на час вирішення даного спору реструктуризації основного боргу відповідача за договором № 2119/15-ТЕ-17 від 14.12.2014 р., узгодженої з позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2017 р. на підставі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України було призначено колегіальний розгляд даної справи.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.02.2017 р. для розгляду справи № 911/3802/16 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Щоткін О.В. та Конюх О.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.02.2017 р. справу № 911/3802/16 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Щоткін О.В. та Конюх О.В. і розгляд справи призначено на 10.03.2017 р.

10.03.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача було подано заяву б/н, б/д (вх. № 5224/17 від 10.03.2017 р.) про долучення документів до матеріалів справи, а саме графіку погашення заборгованості, копії платіжних документів та копії заяви про включення до реєстру ЗУ Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії № 1730 від 03.11.2016 р.

У судовому засіданні 10.03.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримувала у повному обсязі та заперечувала проти поданого відповідачем відзиву. Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 10.03.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

04.12.2014 р. між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (продавець) та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Глевахівської селищної ради (покупець) було укладено договір № 2119/15-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу (договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобовязується передати у власність покупцю у 2015 р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобовязується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах даного договору. Газ, що продається за даним договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. газ обсягом до 2005,00 тис. куб. м., у тому числі по місяцях (тис. куб. м): січень 340,421 тис. куб. м, лютий 292,761 тис. куб. м, березень 343,216 тис. куб. м, квітень 170,877 тис. куб. м, жовтень 220,725 тис. куб. м, листопад 275,00 тис. куб. м, грудень 362,00 тис. куб. м.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобовязується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобовязується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом. Ціна за 1000,00 куб. м газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу 1091,00 грн., крім того ПДВ -20% - 218,20 грн., всього з ПДВ 1309,20 грн.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.5 договору).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У п. 11 договору сторони передбачили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015 р., а в частині розрахунків до їх повного здійснення.

20.03.2015 р. Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Глевахівської селищної ради було укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу природного газу № 2119/15-ТЕ-17 від 04.12.2014 р., згідно якої сторони домовились викласти пункт 5.2 договору в наступній редакції: « 5.2 Ціна за 1000 куб. м. газу становить 2495,25 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу 2595,25 грн., крім того ПДВ -20% - 499,05 грн., всього з ПДВ 2994,30 грн.»

15.07.2015 р. Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Глевахівської селищної ради було укладено додаткову угоду № 2 до договору купівлі-продажу природного газу № 2119/15-ТЕ-17 від 04.12.2014 р., згідно якої сторони домовились викласти з 01.07.2015 р. пункт 5.2 договору в наступній редакції: « 5.2 Ціна за 1000 куб. м природнього газу становить 2994,30 грн., в тому числі: тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 275,30 грн., крім того ПДВ 20% - 55,06 грн., всього з ПДВ 330,36 грн.; тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами 388,20 грн. (в т.ч. вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби, що враховано в структурі тарифу з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, встановленого постановою НКРЕКП), крім того ПДВ 20% - 77,64 грн., всього з ПДВ 465,84 грн.; збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (2%) 35,92 грн., крім того ПДВ 20% - 7,18 грн., всього з ПДВ 43,10 грн. Ціна за 1000,00 куб. м природного газу, як товару, становить 1795,83 грн., крім того ПДВ 20% - 359,17 грн., всього з ПДВ 2155,00 грн.

До сплати за 1000 куб. м природного газу 2495,25 грн., крім того ПДВ -20% - 499,05 грн., всього з ПДВ 2994,30 грн.»

30.07.2015 р. Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Глевахівської селищної ради було укладено додаткову угоду № 3 до договору купівлі-продажу природного газу № 2119/15-ТЕ-17 від 04.12.2014 р., відповідно до якої сторони дійшли згоди доповнити п. 6.3 договору розділу 6 «Порядок та умови проведення розрахунків» абзацами в наступній редакції: «За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором».

15.10.2015 р. Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Глевахівської селищної ради було укладено додаткову угоду № 4 до договору купівлі-продажу природного газу № 2119/15-ТЕ-17 від 04.12.2014 р., згідно якої сторони дійшли згоди викласти з 01.10.2015 р. пункт 5.2 договору у наступній редакції: « 5.2 Ціна за 1000 куб. м. газу становить 1770,74 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 689,10 грн., крім того ПДВ - 20% - 137,82 грн., всього з ПДВ 826,92 грн. В структурі тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, затвердженого постановою НКРЕКП, враховано вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби газорозподільного підприємства. До сплати за 1000 куб. м природного газу 2495,25 грн., крім того ПДВ - 20% - 499,05 грн., всього з ПДВ 2994,30 грн.».

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у 2015 році природний газ на загальну суму 2736289,87 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 р. на суму 388740,76 грн., від 28.02.2015 р. на суму 327500,31 грн., від 31.03.2015 р. на суму 317127,52 грн., від 31.10.2015 р. на суму 289650,61 грн., від 30.11.2015 р. на суму 592266,55 грн., від 31.12.2015 р. на суму 821004,12 грн., підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.

Проте, відповідач, в порушення умов договору, за отриманий з січня по березня 2015 року та з жовтня по грудень 2015 року природний газ розрахувався частково в сумі 732769,18 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи випискою по операціях підприємства з 01.12.2014 р. до 31.07.2016 р., у звязку з чим позивач і звернувся до суду з даним позовом про стягнення 2003520,69 грн. основного боргу, 627370,46 грн. пені, 60782,09 грн. 3% річних та 285222,99 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Поряд з цим слід зазначити, що приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається зі змісту поданих відповідачем письмових заперечень, КЖЕП Глевахівської селищної ради вважає, що оскільки 30.11.2016 р. набрав чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, який врегульовує механізм погашення заборгованості відповідача перед позивачем, то підстави для задоволення позову є відсутніми, а провадження у даній справі підлягає припиненню як в частині стягнення з КЖЕП Глевахівської селищної ради основної заборгованості, так і штрафних санкцій, нарахованих ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

Відхиляючи вказані заперечення відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії № 1730-VIII, який набрав чинності 30.11.2016 р., на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 2 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Згідно зі статтею 1 Закону учасники процедури врегулювання заборгованості підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Стаття 3 вищевказаного Закону встановлює порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості.

Для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Для включення до реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву, до якої додаються: копії установчих документів; копії наявних ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності; копії балансу підприємства (організації) та звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованості станом на 1 липня 2016 року (розрахункова дата) та за останній звітний період; довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період; копії актів звіряння взаєморозрахунків; розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах (ця норма не поширюється на теплогенеруючі підприємства, що не постачають теплову енергію населенню).

Відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у поданих документах, несуть учасники процедури врегулювання заборгованості.

Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу (частини 1-2 статті 3 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії).

Як вбачається з матеріалів справи, заява КЖЕП Глевахівської селищної ради про включення до реєстру ЗУ Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії № 1730 від 03.11.2016 р. була подана відповідачем до Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України лише 07.03.2017 р.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості чи подання документів, визначених частиною 2 статті 3 вказаного Закону, для включення до такого реєстру.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для припинення провадження у даній справі чи відмови у задоволенні позову у звязку із набранням чинності Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Поряд з цим, судом залишаються поза увагою і посилання представника відповідача на те, що наданий до матеріалів справи графік погашення заборгованості КЖЕП Глевахівської селищної ради, складений в односторонньому порядку та погоджений Глевахівським селищним головою, підтверджує розстрочення сторонами сплату основного боргу відповідача.

Так, у судовому засіданні 10.03.2017 р. представник відповідача посилався на пункт 17 постанови Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 р. «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)», згідно якого постачання природного газу НАК «Нафтогаз України» виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації. Обов'язок, передбачений підпунктом 4 пункту 3 цього Положення, покладається на НАК «Нафтогаз України» на період до 1 квітня 2017 р. за таких умов: укладення виробником теплової енергії з НАК «Нафтогаз України» договору постачання природного газу відповідно до законодавства; відсутність у виробника теплової енергії заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» за використаний природний газ, або відсутність у виробника теплової енергії заборгованості (без урахування штрафних санкцій) перед НАК «Нафтогаз України» за спожитий до 1 січня 2016 р. природний газ за всіма укладеними з НАК «Нафтогаз України» договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо), а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ, або рівень розрахунків виробника теплової енергії станом на 25 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу (без урахування штрафних санкцій), за всіма укладеними з НАК «Нафтогаз України» договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків, або надання НАК «Нафтогаз України» та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК «Нафтогаз України»), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК «Нафтогаз України», а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ.

Проте, судом враховано, що тим же пунктом 17 постанови КМУ № 758 від 01.10.2015 р. передбачено, що наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядок розрахунків, установлений між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити і те, що пунктом 10.3 укладеного сторонами договору № 2119/15-ТЕ-17 від 04.12.2014 р. передбачено, що усі зміни і доповнення до договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін.

Таким чином, будь-які зміни до порядку чи строків здійснення розрахунків між сторонами за договором мають бути оформлені письмово у двосторонньому порядку.

Поряд з цим, відповідач контррозрахунку суми заборгованості або доказів оплати отриманого за договором № 2119/15-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу від 04.12.2014 р. на суму 2003520,69 грн. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобовязань судом встановлений та по суті відповідачем на час вирішення спору не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2119/15-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу від 04.12.2014 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 2003520,69 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив суд стягнути з відповідача 627370,46 грн. пені, керуючись п. 7.2 договору.

Згідно з п. 7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, він зобовязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що заявлений до стягнення розмір пені було визначено позивачем в сумі 627370,46 грн., нарахованих на заборгованість відповідача з урахуванням часткових оплат щодо кожного акту приймання-передачі природного газу окремо за загальний період з 15.02.2015 р. до 14.07.2016 р., який є арифметично вірним та обґрунтованим, у звязку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 60782,09 грн. 3% річних та 285222,99 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено позивачем у сумі 60782,09 грн., нарахованих на заборгованість відповідача з урахуванням часткових оплат щодо кожного акту приймання-передачі природного газу окремо за загальний період з 15.02.2015 р. до 06.09.2016 р., який є арифметично вірним та обґрунтованим, у звязку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 285222,99 грн., нарахованих на заборгованість відповідача з урахуванням часткових оплат щодо кожного акту приймання-передачі природного газу окремо за загальний період з березня 2015 р. до квітня 2016 р., є обґрунтованим та арифметично вірним, у звязку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Щодо заперечень КЖЕП Глевахівської селищної ради проти позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Враховуючи зазначені вище норми Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, суд дійшов висновку, що для розгляду питання щодо списання неустойки, 3% річних та інфляційних втрат в порядку, передбаченому вищевказаним Законом, КЖЕП Глевахівської селищної ради мало набути статусу учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до відповідного реєстру.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради (08630, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, буд. 18-А, код 33018727) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 2003520 (два мільйони три тисячі пятсот двадцять) грн. 69 коп. основного боргу, 627370 (шістсот двадцять сім тисяч триста сімдесят) грн. 46 коп. пені, 60782 (шістдесят тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 09 коп. 3% річних, 285222 (двісті вісімдесят пять тисяч двісті двадцять дві) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 44653 (сорок чотири тисячі шістсот пятдесят три) грн. 44 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 21.03.2017 р.

Головуючий суддя В.М. Бабкіна

Суддя О.В. Щоткін

Суддя О.В. Конюх