Ухвала суду № 65940370, 23.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.03.2017Справа № 910/1653/17

За позовом Національного університету фізичного виховання і спорту України

До відповідача публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

Про стягнення 2958,21 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Щербакова Л.П. (за дов.), Аліманська О.О. (за дов.)

від відповідача не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.02.2017 Національний університет фізичного виховання і спорту України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення 2958,21 грн..

Суд своєю ухвалою від 03.02.2017 порушив провадження у справі № 910/1653/17.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.09.2016 господарський суд міста Києва порушив справу № 910/9445/16 про банкрутство публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто».

Стаття 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)(далі - Закон) встановлює порядок виявлення кредиторів. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення.

Після офіційного оприлюднення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство всі кредитори мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку статті 23 Закону незалежно від настання строку виконання зобов'язань.

Згідно із ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Норми ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відносять до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, а саме: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника і дана норма кореспондується з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК (у редакції Закону) та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.

Враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними (дійсними) правочинів; визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», саме в межах справи про банкрутство підлягають розгляду спори про стягнення заборгованості, де боржник є стороною у справі.

Отже, даний спір підлягає розгляду виключно в межах провадження по справі про банкрутство публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», а не в позовному провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Отже, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, сплачені 1600,00 грн. судового збору підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 49, 80 ч. 1 п. 1, 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Припинити провадження у справі.

Повернути Національному університету фізичного виховання і спорту України (вул. Фізкультури, 1, м. Київ, 03680, код 02928433) з Державного бюджету України 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Суддя С. А. Ковтун