Ухвала суду № 65939368, 05.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

05 квітня 2017 року м. Київ К/800/10179/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльськогол об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

встановив:

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 травня 2016 року, апеляційну скаргу відповідача на постанову суду першої інстанції залишено без руху та надано тридцятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків, а саме: надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням документально підтверджених поважних причин пропуску такого строку.

Судове рішення, мотивовано тим, що відповідач вперше звернувся з апеляційною скаргою у червні 2016 року, однак ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху через несплату судового збору, в подальшому, ухвалою цього ж суду від 12 серпня 2016 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, так як відповідач у встановлений строк недоліки не усунув. Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області 17 січня 2017 року повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 травня 2016 року. Апеляційний суд виходив з необґрунтованості заявленого відповідачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції (відсутність у 2016 році коштів для сплати судового збору), оскільки відповідачем не надано доказів в підтвердження неможливості здійснити оплату судового збору протягом 6 місяців з дня отримання копії оскаржуваної постанови, а також, що Управлінням вживались будь-які заходи з цією метою. Також, не взято до уваги посилання УПФУ на те, що з 01.01.2017р. органи Пенсійного фонду України звільнено від сплати судового збору, так як Закон України від 06.12.2016р. №1774-VІІІ набрав чинності з 01.01.2017р., однак апеляційну скаргу з посиланням на вказані обставини Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області подало 17.01.2017р., а не у десятиденний строк з дня настання обставин, якими відповідач обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала про залишення апеляційної скарги без руху отримана представником управління ПФУ 07 лютого 2017 року.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Судове рішення мотивовано тим, що на виконання вимог ухвали від 31.01.2017р. відповідач надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому посилається на ті ж обставини, яким судом надано правову оцінку у вказаній ухвалі і визнано їх неповажними. Інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які могли б бути враховані при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі, відповідачем не зазначено.

У касаційній скарзі Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції. Зазначає, що оскільки з 01.01.2017 р. органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору, то це дає можливість повторного звернення до суду та визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак