Ухвала суду № 65939086, 11.04.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Семенцова Л.М.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"11" квітня 2017 р. Справа № 295/14683/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Франовської К.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "29" грудня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив: визнати протиправними і скасувати п. 83 протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08.07.2016 року № 53 рішення Міністерства оборони України про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності II групи з 03.08.2015 року, внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІ групи внаслідок поранення і захворювань, пов'язаних із виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16-16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 03.08.2015 року, в сумі 243600,00 грн; зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання прийнятої на його користь постанови суду протягом десяти діб з дня набрання постановою законної сили.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в період з 01.03.1980 року по 23.07.1982 року проходив військову службу на території Республіки Афганістан та приймав участь у бойових діях. Рішенням центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 12.06.2012 року № 1150 встановлено, що отримані ним поранення, контузія, захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 02.10.2012 року Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 йому встановлено ІІІ групу інвалідності з 19.09.2012 року, а 26.08.2015 року Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 йому встановлено ІІ групу інвалідності з 03.08.2015 року. Разом із тим, відповідач безпідставно відмовив йому у призначенні та виплати одноразової грошової допомоги.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 29.12.2016 позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_3 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому 03.08.2015 року інвалідності ІІ групи внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформленого витягом з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, № 53 від 08 липня 2016 року.

Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок поранення і захворювань, пов'язаних з виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення ІІ групи інвалідності, а саме 03.08.2015 року, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Зобов'язано Міністерство оборони України подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначив про безпідставний розгляд справи в порядку скороченого провадження та про втручання суду в діяльність МО України при наданні вказівки про застосування конкретного розміру допомоги.

В судове засідання позивач, представники відповідача та третьої особи не з'явилися. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 із 07.02.1979 року по 13.11.1992 року проходив військову службу у Збройних Силах, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1.

Відповідно до довідки, виданої виконуючим обов'язки військового комісара Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату № 92 від 09.09.2016 року, ОСОБА_3 в період із 01.03.1980 року по 23.07.1982 року проходив військову службу на території Республіки Афганістан, де в той час велися бойові дії.

Під час проходження служби позивач отримав множинні вогнепальні осколкові поранення обличчя (контузія 1981 року), обох кінцівок їх наслідки та захворювання: інфекційний гепатит (1981 року), які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, що підтверджується витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 1150 від 12.06.2012 року, а також довідкою медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААБ № 239893 від 02.10.2012 року, відповідно до якої позивачу встановлена ІІІ група інвалідності з 19.09.2012 року, а в подальшому довідкою медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 206693 від 26.08.2015 року, відповідно до якої позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 03.08.2015 року.

24.03.2016 року позивач звернувся до Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату із заявою та усіма належними додатками стосовно призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

08.07.2016 року відповідно до п. 83 протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженим виконуючим обов'язки Міністра оборони України, йому відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, як особі, звільненій з військової служби до набуття чинності Законом України від 04.04.2006 року № 33597-IV «Про внесення змін до ЗУ «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, та інвалідність яким встановлено до 01.01.2014 року, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975, оскільки відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Не погоджуючись із відмовою відповідача у призначенні та виплати йому одноразової грошової допомоги, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

Колегія погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 3 ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим законом мають право на її отримання.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується зокрема у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Згідно п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі - Порядок ), яка набрала чинності 24.01.2014., днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п.п. 1 п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975) одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Судом встановлено, що позивач вперше отримав 3 групу інвалідності з 19.09.2012. Одноразову грошову допомогу він не отримував. Друга група інвалідності встановлена позивачу з 03.08.2015.

Матеріалами справи підтверджено, що поранення, контузія та захворювання позивача пов'язані із виконанням ним обов'язків військової служби.

Також встановлено, що позивачем дотримано вимоги п. 11 вказаного Порядку щодо направлення відповідачу заяви та відповідних документів для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач як військовослужбовець отримав поранення, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, і має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013.

Що стосується доводів відповідача, що позивачем пропущено, визначений законодавством строк для отримання інвалідності та виплати одноразової грошової допомоги після звільнення з військової служби, то частиною другою статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведеної норми Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Виходячи з буквального тлумачення статті 16 даного Закону, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії вже був висловлений Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 справа № 21-446а14 та від 21.04.2015 справа № 21-135а15.

Таким чином, незважаючи на те, що позивач проходив військову службу у період 1979-1992 років він має право на одноразову грошову допомогу і після спливу трьох місяців з дня його звільнення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби є протиправними.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Щодо розгляду судом першої інстанції справи в порядку скороченого провадження, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про порушення судом норм процесуального права.

Разом із тим переглянувши судове рішення по суті та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що порушення судом норм процесуального права не вплинуло на правильність вирішення справи судом першої інстанції.

За таких обставин судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерство оборони України залишити без задоволення, постанову Богунського районного суду м. Житомира від "29" грудня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

К.С. Франовська

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10004

3- відповідачу/відповідачам: Міністерство оборони України проспект Повітрофлотський , 6, м.Київ,03168

4-третій особі: Житомирський обласний військовий комісаріат - вул. С.Параджанова,4, м.Житомир,10000,