Ухвала суду № 65938502, 11.04.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 р. Справа № 876/274/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс» до Луцької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2016 року позивач ТзОВ «Теплолюкс» звернулося в суд з позовом до Луцької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі Луцька ОДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 листопада 2016 року №0061131304 та №0061161304.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що Луцькою ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 липня 2013 року по 30 червня 2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 03 серпня 2014 року по 30 червня 2016 року, про що складено акт від 24 жовтня 2016 року за № 5074/13-04/31824361. Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого не перераховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 175 794,69 грн. та військовий збір в сумі 10 545,14 грн. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 07 листопада 2016 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0061131304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов»язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 118 799,23 грн., та №0061161304 яким товариству збільшено суму грошового зобов»язання за платежем військовий збір в сумі 7 490,93 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 07 листопада 2016 року №0061131304 та №0061161304.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, Луцька ОДПІ оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних мотивів.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ «Теплолюкс» зареєстровано, як юридична особа 21 грудня 2001 року, код ЄДРПОУ 31824361, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24 березня 2015 року за №20317145 (а.с. 21-22).

З 26 вересня 2016 року по 07 жовтня 2016 року, фахівцями Луцької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ «Теплолюкс» з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 липня 2013 року по 30 червня 2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 03 серпня 2014 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт від 24 жовтня 2016 року за № 5074/13-04/31824361 (а.с. 7-20).

Перевіркою встановлено, що товариством в порушення підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, нараховано, але не перераховано або невчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб, а саме: за ІІ півріччя 2013 року в сумі 21 188,07 грн.; за 2014 рік в сумі 55 287,90 грн.; за 2015 рік в сумі 53 939,00 грн.; за 2016 рік в сумі 45 379,72 грн. (а.с. 15).

Перевіркою також встановлено, що за період з вересня 2014 року по червень 2016 року позивачем нараховано, але не перераховано або невчасно перераховано військовий збір, а саме: за 2014 рік в сумі 1 630,46 грн.; за 2015 рік в сумі 5 146,16 грн.; за період 01 січня 2016 року по 30 червня 2016 року в сумі 3 768,52 грн. (а.с. 19)

За результатами розгляду матеріалів перевірки Луцькою ОДПІ, податковим повідомленням-рішенням від 07 листопада 2016 року №0061131304 ТзОВ «Теплолюкс» збільшено суму грошового зобов»язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій 118 799,23 грн., відповідно до абз. 2 п. 127.1 ст. 127 ПК України та податковим повідомленням-рішенням від 07 листопада 2016 року №0061161304 товариству збільшено суму грошового зобов»язання по військовому податку в сумі штрафних санкцій 7 490,93 грн., відповідно до абз. 2 п. 127.1 ст. 127 ПК України (а.с. 23-24).

Позивачем не оскаржується факт встановлення податковим органом порушення позивачем норм Податкового кодексу України щодо своєчасності сплати податків, однак позивач наголошує, що при обчисленні суми штрафних санкцій відповідачем помилково застосовано приписи ст.ст. 126, 127 ПК України.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган безпідставно застосував штраф у розмірі 50 та 75 відсотків суми податку, оскільки не застосовував до позивача штрафних санкції по абзацу 1 пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, що виключає по собі наявність вчинення порушення повторно та втретє або більше і підстав для застосування розміру штрафу у вигляді 50 та 75 відсотків суми податку.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов»язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов»язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За змістом підпункту 168.1.2 статті 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов»язаний самостійно сплатити суму податкового зобов»язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз наведених положень ПК України дає підстави для висновку, що податковий агент зобов»язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 126.1 статті 126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов»язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов»язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов»язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас пунктом 127.1 статті 127 ПК передбачено, що ненарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення статті 126 ПК щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов»язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов»язання протягом строків, передбачених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК.

Статтею 127 ПК встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 ПК), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Така правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України №21-3694а15 від 22 березня 2016 року, що у відповідності до частини 1 статті 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З матеріалів справи видно, що згідно із розрахунку штрафних санкцій по оскарженому податковому повідомленні-рішенні №0061131304 від 07 листопада 2016 року, відповідач при визначенні штрафних санкцій виходив з того, що за листопад 2013 року сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб платником податків становить 3 429,80 грн. та є першою подією та тягне з собою накладення штрафу у розмірі 25% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, а саме: 857,45 грн.; за грудень 2013 року сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб платником податків становить 3 973,63 грн. та є подією, вчиненою повторно, та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, а саме: 1 986,82 грн.; сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб платником податків станом на 30 червня 2016 року за період з січня 2014 року по червень 2016 року становить 154 606,62 грн. та є подіями, вчиненими втретє і більше та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, а саме: 115 954,96 грн.

Також, як видно із розрахунку штрафних санкцій по оскарженому податковому повідомленні-рішенні №0061161304 від 07 листопада 2016 року, відповідач при визначенні штрафних санкцій виходив з того, що за вересень 2014 року сума несплаченого військового збору становить 563,80 грн. та є першою подією та тягне з собою накладення штрафу у розмірі 25% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, а саме: 140,95 грн.; за жовтень 2014 року сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб платником податків становить 544,11 грн. та є подією, вчиненою повторно, та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, а саме: 272,06 грн.; сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб платником податків станом на 30 червня 2016 року за період з листопада 2014 року по червень 2016 року становить 9 437,23 грн. та є подіями, вчиненими втретє і більше та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, а саме: 7 077,92 грн.

Однак, матеріалами справи не підтверджується, що до позивача застосовувались штрафні санкції за порушення абзацу 1 пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України відтак контролюючий орган безпідставно застосовано штраф у розмірі 50 та 75 відсотків суми податку, що виключає по собі наявність вчинення порушення повторно та втретє або більше і підстав для застосування розміру штрафу у вигляді 50 та 75 відсотків суми податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року у справі №803/1672/16 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

ОСОБА_1

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11.04.2017 року.