Ухвала суду № 65938278, 06.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15949/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фаворит голд» до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Державна фіскальна служба України та Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, не погоджуючись із зазначеною постановою, подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві повернуто особі, яка її подала у зв'язку з невиконанням ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 про усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Фаворит-голд» є юридичною особою, яке зареєстроване 10.09.2014 під № 1 072 102 0000 030813 Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві.

З 11 вересня 2014 року Приватне підприємство «Фаворит-голд» прийнято на облік до державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків, про що зроблено відповідний запис під № 265714113815. Окрім того, позивач з 11.09.2014 перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник єдиного внеску, про що знову ж таки зроблено відповідний запис під № 10000000256778.

18 грудня 2014 року між ПП «Фаворит-голд» і ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві укладено Договір про визнання електронних документів № 181220141 (а.с. 29-31).

Предметом Договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Квитанція № 2 підтверджує, що Договір податковим органом прийнято.

Відповідно до умов вказаного Договору ПП «Фаворит-голд» засобами електронного зв'язку подано до Державної фіскальної служби України:

- податкову накладну № 57 від 05.03.2015 - яку було доставлено для реєстрації в ЄДРПН 13.03.2015 (а.с. 33);

- податкову накладну № 110 від 09.03.2015 - яку було доставлено для реєстрації в ЄДРПН 20.03.2015 (а.с. 35);

- податкову накладну № 111 від 09.03.2015 - яку було доставлено для реєстрації в ЄДРПН 20.03.2015 (а.с. 37);

- податкову накладну № 112 від 10.03.2015 - яку було доставлено для реєстрації в ЄДРПН 20.03.2015 (а.с. 39);

- податкову накладну № 300 від 27.02.2015 - яку було доставлено для реєстрації в ЄДРПН 27.02.2015 (а.с. 41);

Разом з тим, отримані квитанції № 1 свідчать про те, що вказані документи прийнято не було з підстав «можливо відсутній Договір з ДФСУ» (а.с. 34, 36, 38, 40, 42).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідачів та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.09.2015 по справі № 826/14402/15 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №181220141 від 18.12.2014, укладеного між Приватним підприємством «Фаворит-голд» та Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, відтак дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкових накладних № 57 від 05.03.2015, № 110 від 09.03.2015, № 111 від 09.03.2015, № 112 від 10.03.2015, № 300 від 27.02.2015, виписаних ПП «Фаворит-голд» є протиправними.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

За правилами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Отже, Податковим кодексом України визначено обов'язок з реєстрації податкових накладних та, в той же час, не визначено можливих підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість передбачено певні негативні наслідки для учасників господарських правовідносин у випадку невиконання такого обов'язку.

При цьому, встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних нормами Податкового кодексу України делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок №1246), внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній фіскальній службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, позивачем направлено до податкового органу в електронному вигляді податкові накладні: № 57 від 05.03.2015, № 110 від 09.03.2015, № 111 від 09.03.2015, № 112 від 10.03.2015, № 300 від 27.02.2015.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У п. 46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Як зазначено в п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 ПК України.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Так, підпунктом 49.11.1 п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі отримання податкової декларації, надісланої платником податків до контролюючого органу поштою або засобами електронного зв'язку, заповненої з порушенням вимог п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати цьому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

У відповідності до п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно з п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п.п. 48.3 і 48.4 ст. 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що контролюючим органом було надіслано письмову відмову у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.09.2015 у справі №826/14402/15, яка набрала законної сили, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №181220141 від 18.12.2014, укладеного між Приватним підприємством «Фаворит-голд» та Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти податкову декларацію Приватного підприємства «Фаворит-голд» з ПДВ за лютий 2015 року датою її фактичного направлення, а саме 17 березня 2015 року. В решті позову відмовлено.

Таким чином, судом встановлено, що правові підстави для розірвання договору про визнання електронних документів від 18.12.2014 № 181220141 в односторонньому порядку відсутні, а дії ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві є протиправними.

За правилами частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною першою ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з частиною першою ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.07.2015 місцезнаходженням позивача є: 03134, м.Київ, Святошинський район, проспект Корольова Академіка, буд. 1, офіс 505 (а.с. 21-26).

При цьому, з податкових накладних вбачається, що у графі «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» зазначено наступну адресу: 03134, м.Київ, Святошинський район, проспект Корольова Академіка, буд. 1, офіс 505, що відповідає інформації про місцезнаходження позивача, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, направлені позивачем до податкового органу податкові накладні складені у відповідності до вимог Податкового кодексу України та Порядку №1246.

Інших доказів та обґрунтувань на підтвердження наявності підстав для відмови у прийнятті вищезазначених податкових накладних, поданих позивачем, відповідач суду не надав.

При цьому, колегія суддів критично відноситься до Квитанцій №1 від 13.03.2015, від 20.03.2015, від 18.03.2015, відповідно до яких контролюючим органом не прийнято податкові декларації № 57 від 05.03.2015, № 110 від 09.03.2015, № 111 від 09.03.2015, № 112 від 10.03.2015, № 300 від 27.02.2015 з підстав «Можливо, відсутній Договір з ДФСУ», оскільки дії ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №181220141 від 18.12.2014 є протиправними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті поданих ПП «Фаворит-голд»: податкової накладної № 57 від 05.03.2015, яку було доставлено для реєстрації в ЄДРПН 13.03.2015; податкової накладної № 110 від 09.03.2015, яку було доставлено для реєстрації в ЄДРПН 20.03.2015; податкової накладної № 111 від 09.03.2015, яку було доставлено для реєстрації в ЄДРПН 20.03.2015; податкової накладної № 112 від 10.03.2015, яку було доставлено для реєстрації в ЄДРПН 20.03.2015; податкової накладної № 300 від 27.02.2015, яку було доставлено для реєстрації в ЄДРПН 27.02.2015 та вважати поданими та зареєстрованими датою їх подання.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.