Постанова № 65938034, 12.04.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 876/1502/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Кіх О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

У вересні 2016 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач 2), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про визнання неправомірними дій відповідача 1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію»; визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 від 22.08.2016 № 28383/7/99-99-04-02-02-17 щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію»; зобов'язання відповідача 1 та відповідача 2 здійснити нарахування і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» в сумі 206700 грн.; зобов'язання відповідача 1 надати позивачу довідку на 50 відсоткову знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії як працівнику податкової міліції звільненого зі служби.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача 1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію»; визнано протиправним та скасовано рішення відповідача 1 від 22.08.2016 № 28383/7/99-99-04-02-02-17 щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію»; зобов'язано відповідача 1 та відповідача 2 призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» в редакції Закону від 13.02.2015 № 208-VIII, в розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача 1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 3169 грн. 42 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та невстановлення всіх обставин справи, просять оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційних скаргах відповідачі зазначають, що на час звернення позивача із заявою про проведення виплати одноразової грошової допомоги втратив чинність Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII (далі - Закон № 565), а тому приймати заяви та готувати висновки про призначення одноразової грошової допомоги колишнім працівникам податкової міліції законні підстави відсутні. Крім того, Закон України від 23.12.2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей» (далі - Закон № 900) не поширюються на працівників та пенсіонерів податкової міліції.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року залишити без змін.

Представник відповідачів в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року скасу4вати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом від 29.01.2016 № 28-о позивача, підполковника податкової міліції, старшого оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління ДФС у Львівській області, звільнено з податкової міліції в запас за п. 64 "б" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через хворобу) (а.с. 7).

Згідно з довідкою Львівської обласної МСЕК № 1 серії 10 ААВ № 887337 від 01.03.2016 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.03.2017. Причиною інвалідності є захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України. Довідкою Львівської обласної МСЕК № 1 серії 12 ААА № 001324 від 01.03.2016 року позивачу встановлено 50-ти відсотковий ступінь втрати професійної працездатності (а.с. 8-9).

27.07.2016 позивач звернувся до відповідача 2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності пов'язаної з проходженням служби в податковій міліції, додавши необхідні підтверджуючі документи (а.с. 10).

Згідно з висновком відповідача 2 від 10.08.2016 позивачу призначено одноразову грошову допомогу відповідно до п. 1.2, 1.3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 (далі - Порядок № 707) в розмірі 35287,20 грн. (а.с. 45).

Відповідач 1 листом від 22.08.2016 № 28383/7/99-99-04-02-02-17 повідомив відповідача 2, що 07.11.2015 втратив чинність Закон № 565, тому приймати заяви та готувати висновки про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції після вказаної дати законні підстави відсутні та повернуто матеріали на призначення одноразової грошової допомоги позивачу.

Згідно із ч.6 ст. 23 Закону № 565 (з наступними змінами та доповненнями) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року затв. Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок), в п.2 якого зазначається, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Вищезазначеною постановою також встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України № 208-VIII від 13.02.2015 року «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку № 707.

Таким чином, призначення одноразової грошової допомоги позивачу відповідно до Порядку № 707 можливе лише за умови, що він мав право на отримання такої допомоги до 12.03.2015 року. Однак, згідно наданих позивачем документів, він набув таке право у березні 2016 року, тобто після 12.03.2015 року та у період чинності ст. 23 Закону № 565, тому розмір допомоги має бути визначений у відповідності із вказаним Законом, а саме у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Колегія суддів не приймає до уваги заперечення відповідачів про непоширення на позивача як на колишнього працівника податкової міліції Закону № 900 та зазначає наступне.

Закон № 565 втратив чинність 07.11.2015 року у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон № 580).

Законом № 900 внесено зміни, зокрема, в п.15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580, згідно яких право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580. За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

З аналізу наведених норм законодавства апеляційний суд приходить до висновку, що за колишніми працівниками міліції, а також податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом № 565.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем 1 взагалі не розглядались документи щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, так як такі документи були повернуті відповідачу 2, тобто відповідачем 1 допущена протиправна бездіяльність.

Відтак, рішення ДФС України, яке оформлене листом від 22.08.2016 року № 28383/7/99-99-04-02-02-17 «Про повернення матеріалів» є протиправним і підлягає скасуванню.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача 1 щодо не розгляду документів про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно зі ст. 23 Закону № 565, визнання протиправним та скасування рішення ДФС України від 22.08.2016 року № 28383/7/99-99-04-02-02-17 «Про повернення матеріалів», а також зобов'язання відповідача 1 за заявою позивача розглянути документи про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із ст. 23 Закону 565 та прийняти за наслідками розгляду вказаного питання відповідне рішення. В решті позову слід відмовити за передчасністю.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,207,254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року у справі № 813/3091/16 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо відмови у розгляді матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію».

Визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 22.08.2016 року № 28383/7/99-99-04-02-02-17 «Про повернення матеріалів».

Зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути заяву ОСОБА_3 щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» та за результатами розгляду прийняти мотивоване рішення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула

Повний текст постанови виготовлений 12 квітня 2017 року.