Ухвала суду № 65938025, 06.04.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2017 року

справа № 804/772/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року по справі за позовом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області подало до суду позов до Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, в якому просило:

визнати протиправним дії відповідача в особі старшого державного виконавця Ярмоленко А.А.;

визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 27.12.2016 року»;

зобов’язати відповідача прийняти постанову від 22.07.2016 року № 245/4.7-05/79 до виконання.

При подачі адміністративного позову позивачем судовий збір сплачено не було.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року адміністративний позов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області було залишено без руху та встановлено десятиденний з моменту утримання ухвали для надання доказів сплати судового збору, а саме за вимоги немайнового характеру у розмірі 1600 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року позовну заяву Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії – повернуто позивачу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області подало на останню апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, оскільки вона постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу про направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивач є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та користується пільгами, визначеними п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи адміністративний позов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як територіальний орган Державний служби з питань праці не звільнений від сплати судового збору, згідно Закону України "Про судовий збір".

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правомірним з огляду на наступне.

Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину першу статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" доповнено пунктом 20, відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю є Державна служба України з питань праці.

Таким чином, пільги, передбачені Законом України "Про судовий збір", поширюються виключно на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, яким є Державна служба України з питань праці.

Отже, посилання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, яке є територіальним органом Державної служби України з питань праці, на положення п. 20 ч.1 ст. 5 статті 5 Закону України "Про судовий збір" є безпідставними, оскільки останній помилково тлумачить приписи вказаної норми права, стверджуючи, що встановлені нею пільги щодо сплати судового збору поширюються як на Держпраці, так на її територіальні органи.

Помилковість таких тверджень апелянта підтверджується системним аналізом положень статті 5 Закону України "Про судовий збір", якою встановлено пільги із сплати судового збору, де, зокрема, пункт 18 звільнено від сплати судового збору Пенсійний фонд України та його органи, а також органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України, тобто чітко визначено, що такі пільги поширюються як на центральний орган виконавчої влади, так і на його органи (територіальні підрозділи), на відміну від органів виконавчої влади, що реалізують державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, де відповідні пільги поширюються лише на центральний орган.

Крім того, позивачем ухвала про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з несплатою судового збору не оскаржувалась, що є додатковою підставою для відмови в задоволенні апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 24.03.2017 р. було відкрито провадження по справі з метою доступу заявника апеляційної скарги до правосуддя, колегія суддів апеляційного суду, керуючись приписами ст. 94 КАС України приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з позивача судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у розмірі 1600 грн. на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. 94, п. 1 ч.1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року – залишити без змін.

Стягнути до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко