Постанова № 65936954, 05.04.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року Справа № 808/542/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача не зявився,

відповідач не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Токмаку Запорізької області

до ОСОБА_1

про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Токмаку Запорізької області (далі позивач, Фонд) до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму капіталізованих платежів в розмірі 212428,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було призначено страхові виплати по відшкодуванню шкоди, завданої здоровю потерпілому ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався з ним під час перебування у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. На даний час державним реєстратором внесено зміни щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, у звязку з чим сума належних до виплати потерпілому платежів підлягає капіталізації та становить 212428,80 грн. Враховуючи те, що відповідно до чинного законодавства у випадку ліквідації страхувальників фінансування витрат Фонду здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму капіталізованих платежів в розмірі 212428,80 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час місце і дату судового розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Від відповідача повернулося поштове відправлення з повісткою з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до п.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, відповідач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2,4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін. На підставі ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець 16.01.2004.

ОСОБА_1 є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, та перебуває на обліку у позивача.

На обліку у Фонді перебуває ОСОБА_2, який має право на страхові виплати внаслідок трудового каліцтва, отриманого під час роботи у ФОП ОСОБА_1, що підтверджується актом про нещасний випадок від 25.02.2005 №1.

Відповідно до постанови Фонду від 19.01.2017 №0828/562/562/20 «Про встановлення нового розміру щомісячної страхової виплати» ОСОБА_2 встановлено новий розмір щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 960,00 грн.

Позивачем наданий розрахунок потреби у капіталізації коштів відповідача для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 01 лютого 2017 року, відповідно до якого потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим ОСОБА_2Г становить 212428,80 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 24.01.2017 державним реєстратором внесено зміни щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням. Станом на час розгляду адміністративної справи у суді відповідач є фізичною особою.

Враховуючи те, що відповідачем до припинення здійснення підприємницької діяльності не було сплачено на користь Фонду суму капіталізованих платежів для подальшого розрахунку з потерпілим на виробництві в розмірі 212428,80 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105-ХІV (далі Закон №1105-ХІV) та Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №765 (далі Порядок № 765).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообовязкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у звязку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоровя, визначено Законом №1105-ХІV.

Основними принципами соціального страхування, зокрема, є: державна гарантія реалізації застрахованими особами своїх прав; обовязковість фінансування Фондом витрат, повязаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальність роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.11 Закону №1105-ХІV джерелами формування коштів Фонду, крім іншого, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.15 Закону №1105-ХІV, роботодавець зобовязаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Таким чином, наведеними нормами Закону №1105-ХІV передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства - банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №765.

Відповідно до абз.2 п.1 Постанови, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Постанови капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Таким чином, наведеними нормами законодавства передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем для визначення періоду, на який розраховувалася капіталізація платежів щодо осіб, яким безстроково встановлений відсоток втрати працездатності та призначені страхові виплати використано дані середньої очікуваної тривалості життя осіб, надані Державною службою статистики України від на 2015 рік.

Щомісячні страхові виплати щодо потерпілого розраховуються відповідно до Тимчасових рекомендацій щодо порядку розрахунку та сплати капіталізованих платежів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України за наступною формулою: ПКПРПвш(грн.)= РЩВвш(грн.)х 12 місяців х СОТЖ (років), де:

ПКПРПвш потреба в капіталізації платежів для розрахунку з потерпілим по відшкодуванню шкоди;

РЩВвш розмір щомісячної виплати по відшкодуванню шкоди;

СОТЖ середня очікувана тривалість життя, яка визначається за таблицею смертності та середньої очікуваної тривалості життя Держкомстату.

Щодо припинення відповідачем підприємницької діяльності суд зазначає, що здійснення підприємницької діяльності фізичною особою має відмінності у правоздатності, дієздатності та державній реєстрації, зокрема і особливості припинення підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що відповідно до ст.ст.51, 52, 598-609 ЦК України, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Виказаний висновок суду узгоджується з рішенням Верховного Суду України викладеної у постанові суду від 4 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає правомірним проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат особі ОСОБА_2, а також, на думку суду, позивачем обґрунтовано була розрахована сума капіталізації платежів страхових виплат в розмірі 212428,80 грн.

На момент розгляду справи в суді, сума капіталізованих платежів у розмірі 212428,80 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Токмаку Запорізької області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Токмаку Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення капіталізованих платежів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Токмаку Запорізької області суму капіталізованих платежів в розмірі 212428,80 грн. (двісті дванадцять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 80 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко