Постанова № 65936854, 03.04.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 року м. Житомир справа № 806/1710/16

категорія 8.3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Господарчук І.В.,

за участю: представника позивача та представників відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області, в якому просив:

- скасувати рішення Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області від 29.08.2016 № 00055440 про застосування санкцій у розмірі 17000,00грн.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем було проведено фактичну перевірку з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, нафтопродуктами, паливом моторним альтернативним, скрапленим газом. Під час перевірки перевіряючим встановлено факт продажу алкоголю за відсутності ліцензії на право такого продажу, про що складено акт №277/40/НОМЕР_1 від 15.08.2016. У звязку з встановленим порушенням податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі сімнадцяти тисяч грн. Позивач не погоджується з зазначеним в акті перевірки порушенням та застосуванням до нього штрафної (фінансової) санкції. Вважає, що реалізація алкоголю здійснювалась на підставі діючої ліцензії. Відтак, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідач щодо задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмовому запереченні. Пояснив, що перевірку субєкта господарювання було проведено у відповідності до вимог законодавства України. Під час проведення фактичної перевірки ревізорами - інспекторами відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС встановлено факт продажу алкоголю у безліцензійний період. Так, у відповідності до норм законодавства перевіряючими складено акт фактичної перевірки та винесено податкове повідомлення - рішення щодо застосування штрафної (фінансової) санкції.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, зясувавши всі фактичні обставини, що мають юридичне значення у розгляді справи, дослідивши докази, суд встановив наступне.

Спірні правовідносини регулюються Податковим Кодексом України, Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/85-ВР від 19.12.1995 далі - Закон №481/95-ВР. Судом застосовано законодавство в редакції, що діяла на момент вчинення спірних правовідносин.

Судом встановлено, що з 24.12.1993 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області (а.с. 9 - 10).

09 серпня 2016 року Державною фіскальною службою України видано наказ №№741 щодо проведення фактичної перевірки за місцем фактичного провадження діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (а.с. 44-45). На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДФС у Житомирській області видано направлення на перевірку №117, 118 від 09.08.2016 (а.с. 42 - 43).

За результатами проведеної перевірки складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, нафтопродуктами, паливом моторним альтернативним, скрапленим газом №277/40/НОМЕР_1 від 15.08.2016 (а.с. 40). На підставі зазначеного акта відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення, яким застосовано суму (штрафних) фінансових санкцій - сімнадцять тисяч грн (а.с.12).

Крім того, в ході судового розгляду представник відповідача пояснив, що позивачу було помилково надіслано податкове повідомлення - рішення без зазначення дати та номеру. Так, представником відповідача було надано суду копію паспорта перевірки та копію реєстру податкових повідомлень - рішень (вручених) платникам податків - фізичних осіб за 2016 рік (а.с. 102-107), з яких вбачається, що податкове повідомлення - рішення форми "С" прийняте від 29.08.2016 за № 00055440.

Так, пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Разом з тим, відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Приписами пунктів 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: зокрема, підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального

Відповідно до абзацу 1,2 пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Згідно пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Крім того, судом безспірно встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями на суму 174,00 грн. Проте, представник позивача у своїх поясненнях зазначив, що реалізація алкогольних напоїв здійснювалась на підставі ліцензії. Однак, суд не погоджується з такою правовою позицією позивача з огляду на наступне.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АЕ № 634495, видана Головним управлінням ДФС у Житомирській області, дійсна з 08.05.2015 до 08.05.2016 (а.с. 46 - 47). У звязку з закінченням ліцензійного періоду, позивач 06.05.2017 звернувся до Головного управлінням ДФС у Житомирській області з заявою на отримання ліцензії на наступний період (а.с.38). Ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 606242701181 зареєстрована 11.05.2016 та дійсна з 12.05.2016 до 12.05.2017 (а.с. 35-36). Таким чином, судом встановлено, що термін дії попередньої ліцензії серії АЕ № 634495 закінчився 08.05.2016, а термін дії ліцензії №606242701181 розпочався з 12.05.2016. Отже, реалізація алкогольних напоїв 09.05.2016 здійснювалась без ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

В ході судового розгляду в якості свідка були допитані: ОСОБА_2 - дружина позивача, та ОСОБА_3 - уповноважена особа контролюючого органу.

З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями видана на імя ФОП ОСОБА_1. Однак, заяву на наступний період дії ліцензії ОСОБА_2 здавала особисто вперше. В своїх поясненнях свідок зазначає, що вважала, що дата дії ліцензії починається з дати подання заяви до контролюючого органу, тобто з 06.05.2016 . Відтак, на думку свідка, дата 12.05.2016 - це дата передачі нової ліцензії на підприємство, а не дата, з якої розпочинається право на реалізацію алкоголю.

В свою чергу ОСОБА_3 пояснила, що тимчасово працювала на даній дільниці інспектором. Зазначила, що заява на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту), алкогольними напоями - пивом та тютюновими виробами зареєстрована канцелярією та передана інспектору на виконання. Вказану заяву з доданими до неї документами було перевірено на правильність заповнення, наявність всіх необхідних документів і надходження коштів. Однак, хто саме подав заяву, свідок не памятає. ОСОБА_3 пояснила, що ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання документів. Крім того, в заяві вказано термін, з якого починається та закінчується дія ліцензії, а саме: з 12.05.2016 по 11.05.2017. Отже вважала, що позивачу відомо, з якої дати закінчується попередній період та починається наступний період дії ліцензії.

Щодо тверджень позивача про його необізнаність та неповідомлення його про призупинення дії ліцензії, слід зазначити, що позивачем власноруч оформлено та подано заяву до Головного управління ДФС у Житомирській області на одержання вищезазначеної ліцензії та зазначено у відповідній графі: "прошу видати ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 12.05.2016 по 11.05.2017 р." Тобто, суд приходить до висновку, що позивач цілком усвідомлював період дії нової ліцензії.

Приписами частини 12 статті 15 розділу IV Закону № 481/95 - ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Частиною 17 статті 15 розділу IV Закону № 481/95 - ВР плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини 18 статті 15 розділу IV Закону № 481/95 - ВР, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Згідно до частин 20, 22 статті 15 розділу IV Закону № 481/95 - ВР, ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

Частиною 26 статті 15 розділу IV Закону № 481/95 - ВР передбачено, що ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

Приписами частини 1 статті 16 розділу V Закону 481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до частини 1 статті 17 розділу V Закону №481-95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Положеннями абзацу 4 частини 2 статті 17 розділу V Закону №481-95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

З огляду на обставини справи та нормативно - правове регулювання, судом встановлено, що 09.05.2016 позивачем було здійснено продаж алкоголю у відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено порядок реалізація алкогольних напоїв. А тому прийняте, контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення та застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 17 000 грн відповідають вимогам закону. Відтак, у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції від 29.08.2016 № 00055440 - відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.Е.Черняхович

Повний текст постанови виготовлено: 07 квітня 2017 р.