Постанова № 65936474, 10.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/107/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Металопром» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-88 від 10.11.2014 року,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Металопром» (далі - Позивач, або ПАТ «Металопром») з позовом (а.с. 4-5) до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Відповідач, або ДПІ у Суворовському районі м.Одеси), про скасування вимоги ДПІ у Суворовському районі м. Одеси № Ю-88 від 10.11.2014 року.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що 17.11.2014 року ПАТ «Металопром» було одержано вимогу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про сплату недоїмки № Ю-88 від 10.11.2014 року, згідно якої, станом на 10.11.2014 року, заборгованість ПАТ «Металопром» зі сплати єдиного соціального внеску становила 214806,31 грн., з яких недоїмка становить 177990, 50 грн., штрафи - 12 517, 92 грн., пеня - 24 297, 89 грн.

Не погоджуючись з вказаною вимогою, Позивач оскаржив її в адміністративному порядку до Головного управління ДФС в Одеській області, проте рішенням Головного управління ДФС в Одеській області № 10/15-32-10-0-06 від 11.12.2014 року в задоволенні скарги було відмовлено.

На думку Позивача, Відповідач при прийнятті оскаржуваної вимоги порушив вимоги наказу Міністерства доходів і зборів України № 455 від 09.09.2013 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин і який регламентував діяльність контролюючого органу щодо порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим така вимога підлягає скасуванню. Позивач додатково зазначив, що вимога № Ю-88 від 10.11.2014 року є протиправною і з тих підстав, що є аналогічною вимозі № Ю-817 від 05.08.2014 року.

В судове засідання 16.03.2017 року Позивач не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 175).

В судовому засіданні представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні з підстав зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 31-32) та письмових поясненнях (а.с.181). Крім того, представник Відповідача зазначив, що станом на 26.01.2017 року Позивачем в повному обсязі погашена заборгованість зі сплати єдиного страхового внеску та, відповідно, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-88 від 10.11.2014 року є відкликаною.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку представника Позивача в судове засідання та його клопотання про розгляд справи без участі представника, відсутність потреби витребування додаткових письмових доказів, заслухати свідка чи експерта, суд, за згодою сторін, керуючись приписами ч. 6 ст. 128 КАС України, ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

17.11.2014 року Позивачем було одержано вимогу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси № Ю-88 від 10.11.2014 року згідно якої, станом на 10.11.2014 року, заборгованість ПАТ «Металопром» зі сплати єдиного соціального внеску становила 214806,31 грн., з яких недоїмка - 177990,50 грн., штрафи - 12517,92 грн., пеня - 24297,89 грн. (а.с. 9, 33).

Позивач оскаржив її в адміністративному порядку до Головного управління ДФС в Одеській області, проте рішенням Головного управління ДФС в Одеській області № 10/15-32-10-0-06 від 11.12.2014 року скаргу Позивача було залишено без задоволення (а.с. 7-8).

Не погоджуючись із вказаною вимогою, вважаючи її такою, що підлягає скасуванню, 06.01.2015 року Позивач звернувся до суду з даним позовом (а.с. 4-5).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Металопром» до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування вимоги ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № Ю-88 від 10.11.2014 року було відмовлено (а.с. 69-74).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2016 року було скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року та прийнято у справі нову постанову, якою адміністративний позов ПАТ «Металопром» задоволено, скасовано вимогу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №Ю-88 від 10.11.2014 року (а.с. 111-116).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.11.2016 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2016 року скасовано з огляду на те, що ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не встановили, за які періоди контролюючим органом було складено вимоги Ю-817 від 05.08.2014 року та Ю-88 від 10.11.2014 року. Адміністративну справи направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 143-144).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 року адміністративну справу прийнято до провадження.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон №2464), а також наказом Міністерства доходів і зборів України № 455 від 09.09.2013 року «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Наказ №455).

Статтею 9 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або шляхом переказу готівки. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. В даному випадку базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску або борг зі сплати фінансових санкцій, то згідно з пунктом 6.3 Наказу № 455 орган доходів і зборів надсилає платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки.

Враховуючи зазначене, у разі наявності заборгованості зі сплати фінансових санкцій та недоїмки зі сплати єдиного внеску станом на 20 число місяця, що настає за базовим звітним періодом орган доходів і зборів надсилає платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки. Тобто, основною ідентифікаційною ознакою для формування вимоги є період за який не сплачено відповідні внески.

У зв'язку із набранням чинності Законів України № 404-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» та № 406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 року, Пенсійним фондом України Міністерству доходів і зборів України в електронному вигляді передані облікові дані карток особових рахунків страхувальників про суми боргів та переплат по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 01.10.2013 року. Враховуючи зазначене, облікові дані щодо заборгованості Позивача зі сплати єдиного соціального внеску були передані з Пенсійного фонду до ДПІ у Суворовському районі.

Судом встановлено, що Одеським окружним адміністративним судом розглядалась справа №815/5795/14 за позовом ПАТ «Металопром» до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, в якому ПАТ «Металопром» просив суд скасувати вимогу про сплату недоїмки №Ю-817 від 05.08.2014 року. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2015 року в задоволенні адміністративного позову ПАТ «Металопром» було відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 17.06.2015 року.

Так, судом першої інстанції у справі № 815/5795/14 встановлено, що заборгованість Позивача зі сплати єдиного соціального внеску передана з Пенсійного фонду до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси, станом на 01.10.2013 року, становила 104541,54 грн.

05.08.2014 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси винесено щодо ПАТ «Металопром» вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-817 на загальну суму 217600,85 грн., з яких 180785,04 грн. становить сума недоїмки, 12517,92 грн. - сума штрафу та 24927,89 грн. - сума пені.

Згідно постанови суду від 27.01.2015 року по справі № 815/5795/14, судом також встановлено, що Позивач подавав до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2014 року, в яких Позивачем самостійно визначались суми єдиного внеску, що підлягали сплаті. Загальна сума єдиного внеску, що підлягала сплаті, за період з 01.01.2014 по 31.07.2014 року згідно поданих звітів визначена позивачем у розмірі 162660,51 грн. На підтвердження обґрунтованості надсилання Позивачу оскаржуваної вимоги, Відповідачем надано до суду облікову картку даних з особового рахунку платника, згідно якої заборгованість ПАТ «Металопром» зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становила 234600,85 грн. Судом вказано на те, що з наданих облікових карток, з 01.01.2014 року по 31.07.2014 року ПАТ «Металопром» сплачено 100360,15 грн. (що підтверджується також і наданими позивачем виписками АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві по рахунку ПАТ «Металопром» №2604843318 в період з 01.01.2014 року по 05.08.2014 року Однак здійснені Позивачем перерахування не в повній мірі покривають борги зі сплати єдиного соціального внеску, а тому станом на 31.07.2014 року у ПАТ «Металопром» утворилася недоїмка зі сплати зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 210302,96 грн. Також суд вказує, що з наданих Позивачем виписок з банківських рахунків вбачається, що частина суми, сплаченого позивачем ЄСВ за період з 01.01.2014 року по 31.07.2014 року, стосується сплати ЄСВ за минулі періоди (2012 та 2013 роки).

Надалі, впродовж серпня-листопада 2014 року Позивачем у повному обсязі не було сплачено як попередню заборгованість так і ту, що утворилась після серпня 2014 року, проте підприємство частково здійснювало погашення заборгованості.

Разом з тим, станом на 10.11.2014 року, заборгованість Позивача по сплаті єдиного внеску становила 214806, 31 грн. та саме на зазначену суму Позивачу була виставлена оскаржувана вимога від 10.11.2014 року № Ю-88, яка містить суму консолідованого боргу.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки у Позивача на кінець календарного місяця (листопада) була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси, цілком обґрунтовано та у відповідності до п. п. 6.3, 6.4 Порядку № 455, сформувала та направила на адресу Позивача, як боржника, вимогу за № Ю-88 від 10.11.2014 року на суму боргу у розмірі 214896,85 грн.

Окрім того, суд бере до уваги той факт, що Позивач, звертаючись з вказаним позовом до суду фактично не заперечує факт виникнення заборгованості зі сплати єдиного внеску та її розміру, а лише оскаржує правову підставу для прийняття оскаржуваного рішення. Разом з тим, на момент розгляду адміністративної справи, станом на 26.01.2017 року Позивачем повністю погашена заборгованість по сплаті єдиного страхового внеску, визначена у вимозі № Ю-88 від 10.11.2014 року. У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно Порядку № 455 та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затвердженої наказом МФУ 20.04.2015 року № 449) вимога вважається відкликаною, в тому числі, якщо сума боргу самостійно погашається платником.

За вказаних підстав, судом встановлено, що фактично станом на день розгляду справи відсутнє порушене право Позивача, що підлягає судовому захисту шляхом скасування вимоги ДПІ у Суворовському районі м. Одеси № Ю-88 від 10.11.2014 року, що є окремою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що Відповідач довів законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Металопром» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-88 від 10.11.2014 року - відмовити в повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду чезрез Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.