Постанова № 65936445, 11.04.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2017 р. Справа № 814/239/17

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, прозобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області з позовними вимогами про зобов'язання відповідача здійснити йому перерахунок та виплату суддівської винагороди за січень-лютий 2017 року, виходячи з посадового окладу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, визначених ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що в зазначений період відповідачем виплачувалась суддівська винагорода з обрахунку посадового окладу в 16000 гривень, хоча Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачений розмір мінімальної заробітної плати 3200 гривень.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, свою позицію обґрунтував тим, що п.2 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України визначено принцип збалансованості Державного бюджету України. Конституційний Суд України в Рішенні від 25.01.12 №3-рп/2012 зазначив, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язанна справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадянами та прагнути до збалансованості бюджету України. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26.12.11 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічної безпеки України, що згідно з ч.1 ст.17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Відповідно до ст.149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затверджених відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Згідно ч.1 ст.51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Пунктом 23 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.16 №1402-VIII визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 2010 р. Частиною 3 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 2010 р. визначено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини, вона застосовується у розмірі 1600 гривень. Крім того, ДСА України листом №11-1025/17 від 09.02.17 роз'яснено територіальним управлінням та місцевим загальним судам порядок виплати посадових окладів суддям. Таким чином, у січні та лютому 2017 року суддям місцевих загальних судів Миколаївської області, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, відповідно до штатних розписів встановлено посадові оклади у розмірі 16000 гривень. Відтак, відповідач при виплаті позивачеві суддівської винагороди діяв в межах і в спосіб, передбачені Конституцією України та законами України і жодним чином не порушував прав позивача.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

Указом Президента України «Про призначення суддів» №302/2013 від 23.05.13 ОСОБА_1 призначено суддею Свердловського міського суду Луганської області.

Указом Президента України «Про переведення суддів» № 81/2015 від 14.02.15 ОСОБА_1 переведено на посаду судді Ленінського районного суду м. Миколаєва.

В січні та лютому 2017 ОСОБА_1 отримував суддівську винагороду, обраховану з розміру посадового окладу в 16000 гривень.

Станом на 01.03.17 ОСОБА_1 кваліфікаційне оцінювання не проходив.

Відповідно до п.23 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.16 №1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.10 №2453.

Відповідно до ч.3 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.10 №2453-VI посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 3200 гривень.

Таким чином, враховуючи, що 10 мінімальних заробітних плат в січні та лютому 2017 року дорівнювали 3200 гривень, посадових оклад ОСОБА_1 в зазначені періоди повинен був дорівнювати 32000 гривень (10*3200).

Щодо посилання відповідача на те, що п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.06 №1774 передбачена інша розрахункова величина у розмірі 1600 гривень для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, а мінімальна заробітна плата не застосовується, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до ч.1 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.16 №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.10 №2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, як Конституцією України так і Законами «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.16 №1402-VIII та від 07.07.10 №2453-VI, передбачено, що розмір суддівської винагороди регулюється виключно законом про судоустрій і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.06 №1774-VIII не є законом про судоустрій, а тому відповідно до ст.130 Конституції України, ч.1 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.16 №1402-VIII вони не можуть регулювати питання розміру суддівської винагороди.

Також, не можливо погодитись, що розрахункова величина в 1600 гривень, встановлена зазначеним Законом, є якимось іншим розміром мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням вироблених шляхом переговорів пропозицій спільного представницького органу об'єднань профспілок і спільного представницького органу об'єднань організацій роботодавців на національному рівні.

Зміни розміру мінімальної заробітної плати іншими законами України та нормативно-правовими актами є чинними виключно після внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Враховуючи, що в Законі України «Про Державний бюджет на 2017 рік» відсутній будь-який інший місячний розмір мінімальної заробітної плати ніж 3200 гривень, суд дійшов висновку, що з 01.01.17 1600 гривень є розміром іншої спеціальної тимчасової розрахункової величини, але не іншим розміром мінімальної заробітної плати на 2017 рік.

В один і той же період часу не може існувати одночасно два відмінних один від одного розміру мінімальної заробітної плати.

Натомість, як вже було зазначено вище, ч.1 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.10 №2453-VI розмір посадового окладу судді місцевого суду обраховується саме з розміру мінімальної заробітної плати, а не якоїсь іншої розрахункової величини.

Встановлення розміру суддівської винагороди судді безпосередньо законом про судоустрій, є вимогою, конституційною гарантією (ст.130 Конституції України), а не рекомендацією до органів влади.

Право законодавця на визначення розміру суддівської винагороди іншими законами, обмежено, як Конституцією так і відповідними законами про судоустрій.

Разом з тим, суд погоджується з позицією відповідача, щодо того, що соціально-економічні права не є абсолютними, і у разі неможливості їх фінансово забезпечити, Держава має право на прийняття рішень пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства, у тому числі, щодо розміру суддівської винагороди.

Виходячи з фінансових можливостей державного бюджету, законодавець має право на встановлення будь-якого розміру суддівської винагороди, більшого чи меншого, але враховуючи вимоги ст.130 Конституції України, ч.1 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.16 №1402-VIII, ч.1 ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.10 №2453-VI, це повинно бути передбачено виключено у законі про судоустрій, а не в інших нормативно-правових актах.

Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.06 №1774-VIII щодо не застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при визначенні посадових окладів та заробітної плати працівників та встановлення для цих цілей нової розрахункової величини в 1600 гривень, враховуючи вимоги ст.130 Конституції України, можуть застосовуватися до будь-яких інших посадових окладів та заробітних плат працівників, окрім посадових окладів судді.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що права ОСОБА_1 на передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» розмір суддівської винагороди, виходячи з посадового окладу в 10 мінімальних заробітних плат, визначених ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», за період січень та лютий 2017 року, були порушені, а тому позов належить задовольнити у повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату суддівської винагороди за січень-лютий 2017 року, виходячи із посадового окладу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, визначених ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік".

3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 12.04.17

Суддя В.В. Біоносенко