Постанова № 65936427, 03.04.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2017 р. Справа № 814/275/17

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, до за участю: позивача:ОСОБА_1 представника відповідача: Мавродій І.А., Бабенко В.П.Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор", простягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди в сумі 50000,00 грн., В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення з Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.12.2016 року до моменту фактичного поновлення на службі 31.01.2017 року, а також стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 гривень.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем своєчасно не виконано рішення суду від 08.12.2016 про поновлення його на посаді психолога відділу по роботі з персоналом Миколаївського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області, а тому відповідно до ст. 236 КЗпП України повинен виплати йому середній заробіток або різницю в заробітку за час затримки.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 17 вересня 2015 року був прийнятий на службу Управлінням державної пенітенціарної служби України на посаду молодшого інспектора 2ї категорії відділу режиму та охорони Миколаївського слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби в Миколаївській області.

З 30.05.2016 року позивача призначено на посаду психологом відділу по роботі з персоналом Миколаївського слідчого ізолятору.

Наказом Управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області від 22.08.2016 року №120/ОС-16 ОСОБА_1, лейтенанта внутрішньої служби, звільнено у запас ЗСУ за ст. 77 п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби).

Не погоджуючись з наведеним вище наказом про звільнення, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про його скасування.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 року по справі № 814/2127/16 наказ Управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області від 22.08.2016 року №120/ОС-16 визнано протиправним та скасувано, ОСОБА_1 поновлено на посаді психолога відділу по роботі з персоналом Миколаївського слідчого ізолятору управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області з 28.07.2016 року та стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу.

20.12.2016 на виконання постанови по справі № 814/2127/16 в частині, що підлягає негайному виконанню, судом видані виконавчі листі щодо поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, відповідач повинен був поновити ОСОБА_1 на посаді психолога відділу по роботі з персоналом Миколаївського слідчого ізолятору управлінн Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області з 09.12.2016 року.

Але, виходячи з матеріалів справи, ОСОБА_1 поновлено на посаді лише 31.01.2017 згідно наказу №4/06-17 від 30.01.17.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Враховуючи те, що відповідачем протягом періоду з 09.12.16 по 30.01.17 не виконувалось рішення суду про поновлення на роботі позивача та фактично не допускалось його до виконання службових обов'язків, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі у період з 09.12.2016 року по 22.06.2012 року обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Розрахунок суми заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" № 100 від 08.02.1995 року (далі-Порядку).

Згідно п. 2 зазначеного Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Згідно п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Загальна тривалість затримки виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 склала 53 дні. Відповідно до довідки про грошове утримання та розрахунків, викладених у постанові від 08.12.2016 по спарві №814/2127/16 середньоденне грошове забезпечення позивача складало 111,22 грн., а середньомісячне - 3225,38 грн. Відтак, сума середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення складає 5894,66 гривень (53 * 111,22 грн.).

Разом з цим, суд зазначає, що, як зазначалось вище, за ст. 236 КЗпП України питання щодо виплати середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, вирішується ухвалою. Однак, позивач звернувся до суду в даному випадку саме в позовному провадженні, тому суд вважає можливим поновлення порушених прав позивача шляхом розгляду даного питання в позовному провадженні з прийняттям постанови.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то в цій частині позовних вимог слід відмовити, з огляду на таке.

За приписами ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Жодних доказів, на підтвердження зазначених обставин, позивачем не надано, тому й підстав для відшкодування моральної шкоди суд не вбачає.

Більш того, в даному випадку, стягнення суми середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення і є передбаченим законодавством відшкодуванням шкоди, заподіяної позивачу внаслідок не поновлення на роботі.

Позов задовольнити частково.

Враховуючи часткове задоволення позову, а саме позовної вимоги про стягнення середньої плати, за яку не сплачується судовий збір, судові витрати в розмірі 1600,00 покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" (код ЄДРПОУ 08564067) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 року по справі № 814/2127/16 з 09.12.16 по 30.01.2017 року у сумі 5894,66 гривень (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто чотири грн. шістдесят шість коп.).

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 07.04.17

Суддя В.В. Біоносенко