Ухвала суду № 65936103, 05.04.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/1931/17 Головуючий 1 інст. Бондаренко В.В.

Справа № 642/9201/15-ц Доповідач Кружиліна О.А.

Категорія: спадкові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кружиліної О.А.

суддів Кіся П.В., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 10 січня 2017 року

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_4 державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

04 листопада 2015 року представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_5, звернулась у суд з позовом до ОСОБА_1 та з урахуванням уточнень просила суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, а саме встановити факт, що вони є двоюрідними сестрами. Визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно 23/100 частин домоволодіння № 40 по вул. Старо-Кримська в м. Харкові після смерті її двоюрідної сестри ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначала, що 09 грудня 2014 року померла її двоюрідна сестра ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина на 23/100 частини домоволодіння № 40 по вул. Старо-Кримська в м. Харкові. Найближчим родичем померлої, а також спадкоємцем цього майна є позивач, так як батьки спадкодавця померли, в шлюбі вона не перебувала, дітей не мала.Мати позивача, ОСОБА_7 (до шлюбу ОСОБА_6), та батько померлої, ОСОБА_8, були рідними сестрою та братом, а тому спадкодавець та позивачка між собою двоюрідні сестри. В звязку з чим позивач вважає себе спадкоємцем пятої черги.

У встановлений законом строк позивач звернулася до Другої ОСОБА_4 нотаріальної контори із заявою про відкриття спадщини. Також ОСОБА_3 стало відомо, що до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини звернувся ОСОБА_1, який є, як він стверджує,двоюрідним племінником спадкодавця. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом позивачу було відмовлено та надане розяснення стосовно необхідності підтвердження родинних відносин між померлою, ОСОБА_6 та нею, та визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку, так як між спадкоємцями виник спір щодо нього, в звязку з чим позивач звернулася до суду.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова 10 січня 2017 року позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_4 державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволена.

Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: визнано, що ОСОБА_6, яка померла 09 грудня 2014 року, доводиться ОСОБА_3 двоюрідною сестрою.

Визнано за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 23/100 частин домоволодіння № 40 по вул. Старо-Кримській в м. Харкові в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної сестри, ОСОБА_6, померлої 09 грудня 2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 користь держави судовий збір у розмірі 6090 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 6090 грн. сплата судового збору за подання позову матеріального характеру, та 487,20 грн. сплата судового збору за подання позову нематеріального характеру.

Не погодившись з вказаним рішенням суду представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подала апеляційну каргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 посилалася на те, що рішення від 10 січня 2017 року ухвалене з порушення норм матеріального та процесуального права, при цьому суд не повно зясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, обєктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Так, в апеляційній скарзі представник відповідача посилається на те, що позивач не надала суду жодних доказів, які б могли довести її родинні відносини з померлою ОСОБА_6, а суд першої інстанції, не прийняв до уваги той факт, що свідки зі сторони відповідача неодноразово вказували, що померла ОСОБА_6 не мала ніякої двоюрідної сестри, в неї були тільки племінники, одним із них є відповідач.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіряючи доводи сторін, суд першої інстанції забезпечив сторонам рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, сприяв всебічному і повному зясуванню обставин справи і вирішив справу на засадах змагальності.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з положень статей 3,4,5, частини 1 статті 11, статей 57-60, пункту 1 частини 1 статті 256 ЦПК України з врахуванням розяснень , які містяться у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», статей 16, 1220, 1221, 1258, 1259, 1265, 1269 ЦК України, вважав вимоги позивача щодо встановлення факту родинних відносин обґрунтованими, докази, надані позивачем та показання свідків достовірними і переконливими, які підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, як двоюрідною сестрою. Оскільки позивач є спадкоємцем найближчої лінії споріднення ніж відповідач, то вона має право на спадщину, яка відкрилася після смерті її двоюрідної сестри ОСОБА_6, померлої 09.12.2014 року.

З таким висновком суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим, та таким, що ґрунтується на достатньо повно встановлених обставинах справи, доказах, які містяться в матеріалах справи та відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 народилася 23 серпня 1947 року, що підтверджується свідоцтвом про народження ЯГ № 715711, актовий запис № 1179-7418 від 27 серпня 1947 року, де її батьками зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 86).

Батько ОСОБА_6, ОСОБА_8, помер 29 жовтня 1972 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть 1-ВЛ № 318987, виданого відділом ЗАГС м. Харкова, актовий запис № 8461 (т. 1 а.с. 87).

Мати ОСОБА_6, ОСОБА_9, померла 29 липня 2005 року, що підтверджується довідкою органу реєстрації актів цивільного стану (т. 1 а.с. 87).

В шлюбі ОСОБА_6 не перебувала, дітей не мала, що не оспорюється та визнається сторонами.

Згідно з копією актового запису про шлюб № 1859, зробленого Відділом актів громадянського стану Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР, 22 лютого 1937 року ОСОБА_10 уклав шлюб з ОСОБА_11, яка взяла прізвище «Гнезділова». (т. 2 а.с. 205).

Позивач, ОСОБА_10 (після шлюбу ОСОБА_3) ОСОБА_12, народилася 01 липня 1941 року, що підтверджується свідоцтвом про народження 1-ВЛ № 111155, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 8170 від 15 липня 1941 року, де її батьками зазначені ОСОБА_10 та ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про одруження № 489192, виданого Палацом одруження м. Харкова 23 квітня 1963 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_13 і змінила прізвище з «Гнезділова» на «Лабазова» (т. 1 а.с. 10).

З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 є двоюрідними сестрами, а їх батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_11 є рідними братом та сестрою, що підтверджується вищезазначеними копіями свідоцтв про народження ОСОБА_6 та ОСОБА_3, де в графі батьки відповідно зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_14, до шлюбу ОСОБА_8, відповідно до зазначеного актового запису про шлюб.

Таким чином, оскільки встановлено факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_6, як двоюрідних сестер, а тому є підстави для визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 у вигляді 23/100 частини домоволодіння № 40 по вул. Старо-Кримська в м. Харкові.

Відповідно до частини 1 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно спадкової справи № 8/2015, після смерті ОСОБА_6, яка померла 09 грудня 2014 року, на день смерті мешкала: м. Харків, вул. Старо-Кримська, б. 40 було заведено зазначену спадкову справу. 06 лютого 2015 року по книзі обліку та реєстрації спадкових справ № 126 зареєстровано заяву про прийняття спадщини від імені ОСОБА_1, а 09 квітня 2015 року по книзі обліку та реєстрації спадкових справ № 373 зареєстровано заяву про прийняття спадщини від імені ОСОБА_3.

Відповідно до вимог статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статей 1222, 1265 ЦК України позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем пятої черги.

Відповідач ОСОБА_1 підтверджує, що є двоюрідним племінником ОСОБА_6, а тому є більш дальнім родичем по лінії споріднення, ніж позивач.

За таких підстав, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач має право на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 у вигляді 23/100 частини домоволодіння № 40 по вул. Старо-Кримська в м. Харкові.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319, ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 10 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

ОСОБА_15