Ухвала суду № 65933088, 05.04.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1884/17 Справа № 176/2369/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 50

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Макарова М.О.

при секретарі - Черкас Є.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, щовід шлюбу з відповідачем мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. З липня 2013 року припинили сумісне проживання, діти проживають з нею, відповідач матеріальної допомоги на їх утримання не надає. У звязку з чим, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. на кожну дитину щомісячно.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дітей, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 жовтня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позову відмовлено. Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 551 гривня 20 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду змінити, зменшити розмір аліментів, стягнутих з нього на утримання дітей, з 1/3 до 1/5 частини заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.4,5)

З липня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинили сумісне проживання.

Відповідно до довідки територіального органу організації населення за місцем мешкання №37 від 07 жовтня 2016 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживають разом з ОСОБА_3 (а.с.6)

Матеріалами справи встановлено, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. При цьому, згідно довідки № 01 від 05 грудня 2016 року він працевлаштований у ТОВ «БК «Супра» на посаді муляра, його середньомісячний заробіток за останній рік складає 4549,13 грн., інших утримань з його доходів не проводиться та інших осіб на утриманні не має. В той час, як позивачка постійного доходу не має, будь-яку допомогу не отримує.

Врахувавши стан здоровя відповідача, який перебуває на обліку як ВІЛ-інфікований і забезпечується ліками державою, а також його матеріальний стан і відсутність інших осіб на утриманні, суд першої інстанції на підставі положень ст.182 СК України прийшов до правильного висновку, що в силу встановлених обставин та зазначених положень СК України відповідач зобов'язаний утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та обгрунтовано визначив аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу (заробітку).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони ґрунтуються на нормах закону та відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про неможливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі не можуть бути взяті до уваги, оскільки розмір аліментів суд визначив з урахуванням встановлених обставин, наявності у відповідача захворювання та положень діючого законодавства, що регулює зазначені правовідносини.

Посилання апелянта на необхідність надавати матеріальну допомогу батькам-пенсіонерам не можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів зазначених обставин.

Доказів в розумінні ст.ст.57,58 ЦПК України, які б спростовували висновок суду щодо визначеного розміру аліментів, ОСОБА_2 у передбаченому законом порядку не надав.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що, вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Суд оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, обґрунтовані висновки щодо яких виклав в мотивувальній частині судового рішення.

При ухваленні судового рішення також правильно застосовані норми матеріального права у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в оскарженій частині відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування в цій частині з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: М.Ю. Петешенкова

ОСОБА_6

ОСОБА_7