Рішення № 65928143, 05.04.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1934/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 квітня 2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі- Струтинська Н.Ю.

за участі:

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» подану в особі представника позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі представника ОСОБА_3 звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 03 травня 2006 року між Банком «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є позивач та гр. ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір №02Uz/А06-4.4 згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 3980,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 15% відсотків річних, на строк до 06.05.2011 року . З метою забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором 06 травня 2006 року між Банком «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є позивач та гр. ОСОБА_5 укладено договір застави автотранспортного засобу (далі Договір застави), за умовами якого ОСОБА_5 (заставодавець) надав банку (заставодержателю) у заставу автомобіль марки ЗАЗ, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) №Y6D11020760417204, реєстраційний номер А00123АЕ. 18 квітня 2013 року позичальник ОСОБА_5 помер. Спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті позичальника, є відповідач по справі - син померлого позичальника ОСОБА_4.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 08.12.2015 року стягнуто з ОСОБА_4 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, на користь банку заборгованість за кредитним договором №02Uz/А06-4.4 від 03.05.2006 року в сумі 1625.60 доларів США, що відповідно курсу НБУ станом на 20.05.2015 року становило 34570.75 грн.

Оскільки ОСОБА_4 вимоги АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в сумі 1625.60 доларів США, що відповідно курсу НБУ станом на 20.05.2015 року становило 34570.75 грн. до цього часу не задовольнив, заборгованість не погасив, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в сумі 1625.60 доларів США, що відповідно курсу НБУ станом на 20.05.2012 року становило 34570,75 грн. звернути стягнення на майно, а саме - автомобіль марки ЗАЗ, модель 110207, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) №Y6D11020760417204, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований в Ужгородському МРЕВ 05.05.2006 року та стягнути з ОСОБА_4 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» витрати на оплату судового збору в розмірі 1378,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові . Надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Зокрема вказав, що автомобіль перебуває у Банку, однак реалізувати автомобіль неможливо, так як відповідач свідоцтво про право на спадщину не одержав. Не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання повторно не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи та письмових заперечень до суду не надходило, тому суд згідно ч.4ст.169 ЦПК Україниухвалив провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, з'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, надавши їм правову оцінку, суд приходитьдо наступних висновків.

Згідно зі ст. ст.11,60 ЦПК Українисуд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом встановлено, що 03 травня 2006 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит», (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір №02Uz/А06-4.4 згідно якого банк надав, а позичальник отримав кредит в сумі 3980,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% річних, строком до 06.05.2011 року, вказані факти доведені судовим рішенням від 08.12.2015 року і в силу ст. 61 ЦПК України доведення не потребують. ( а.с.4-9)

З метою забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором 06 травня 2006 року між Банком «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є позивач та гр. ОСОБА_5 укладено договір застави автотранспортного засобу (далі Договір застави), за умовами якого ОСОБА_5 (заставодавець) надав банку (заставодержателю) у заставу автомобіль марки ЗАЗ, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) №Y6D11020760417204, реєстраційний номер А00123АЕ. (а.с.10-12)

Предмет застави на час укладення договору застави належав ОСОБА_5 (а.с.13)

18 квітня 2013 року позичальник ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ФМ № 145306, виданим 20.04.2013 року виконкомом Великогеєвецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті позичальника, є відповідач по справі - син померлого позичальника ОСОБА_4 і вказані факти доведені судовим рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 08.12.2015 року і в силу ст. 61 ЦПК України доведення не потребують.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 08.12.2015 року стягнуто з ОСОБА_4 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, на користь банку заборгованість за кредитним договором №02Uz/А06-4.4 від 03.05.2006 року в сумі 1625.60 доларів США, що відповідно курсу НБУ станом на 20.05.2015 року становило 34570.75 грн. ( а.с. 4- 9)

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Згіднозіст.1282ЦКУкраїниспадкоємці зобовязані задовольнити вимогикредитораповністю, але в межахвартостімайна,одержаногоу спадщину. Коженіз спадкоємцівзобовязанийзадовольнити вимоги кредитораособисто,урозмірі,якийвідповідаєйогочастціуспадщині.

Вимогикредиторавонизобовязанізадовольнити шляхомодноразовогоплатежу,якщо домовленістю міжспадкоємцемікредиторомневстановленоінше.

Уразівідмовивідодноразовогоплатежусудзапозовом кредиторанакладаєстягненнянамайно,яке булопереданоспадкоємцямунатурі.

Положеннязазначеноїнормизастосовуютьсяувипадкудотримання кредиторомнормстатті1281ЦК Українищодостроківпредявленнянимвимогдоспадкоємців.

Завимогамич.ч.2-4ст.1281ЦКУкраїникредиторовіспадкодавця належитьпротягом шести місяців віддня,коливіндізнавсяабомігдізнатисяпровідкриттяспадщини,предявитисвоївимогидоспадкоємців,якіприйнялиспадщину,незалежновіднастаннястрокувимоги.

Якщокредиторспадкодавцянезнавінемігзнатипровідкриттяспадщини,вінмаєправопредявитисвоївимогидоспадкоємців,якіприйнялиспадщину,протягомодногорокувіднастаннястрокувимоги.

Кредиторспадкодавця,якийнепредявиввимогидоспадкоємців,щоприйнялиспадщину,у строки, встановленічастинамидругоюітретьоюцієїстатті,позбавляєтьсяправавимоги.

Отжевстановленіст.1281ЦКУкраїнистроки-цестроки,умежахякихкредитор, здійснюючи власні активнідії,можереалізуватисвоєсубєктивнеправовимогидоспадкоємців.

Лишенедотриманняцихстроків,якієприсічними(преклюзивними),позбавляєкредитораправавимогидоспадкоємців.

Якпередбаченоп.189Інструкціїпро порядоквчиненнянотаріальнихдій нотаріусамиУкраїни, затвердженоїнаказомМіністерстваюстиціїУкраїни№20/5від03.03.2004рокуіяка булачинною начас виникненняспірнихправовідносин,нотаріусзамісцемвідкриттяспадщинивстрок,установленийст.1281ЦКУкраїни,приймаєпретензіївідкредиторівспадкодавця.Претензіїмаютьбути заявленіуписьмовій форміі прийнятінезалежновідстрокунастанняправавимоги.

Пропретензію,щонадійшла,нотаріусдоводитьдовідомаспадкоємців,якіприйнялиспадщину, або виконавцязаповіту.

Як встановлено судом, ПАТБанк «Фінанси та Кредит» дотримався передбаченого законом порядкутастрокупред'явленнясвоїхвимогдовідповідача-спадкоємця і вказані факти доведені судовим рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 08.12.2015 року і в силу ст. 61 ЦПК України доведення не потребують.

Положеннямистатей526,527,530ЦивільногокодексуУкраїнипередбачено,щозобов'язанняповинні виконуватисьсторонаминалежнимчиномівустановленийстрокзгідноумовдоговорутавимогзакону.

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно дост. 1 Закону України "Про заставу"таст. 572 ЦК Українизастава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 ЦК Українирегламентовано право заставодержателя на звернення стягнення на предмет застави, що набувається ним у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою. При цьому, згідно зіст. 590 ЦК України, що кореспондується з нормоюст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з умовами заставного договору заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у разі порушення позичальником зобов'язань за договором.

Звернення стягнення на предмет застави відповідно достатті 590 ЦК Україниздійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставіст. 19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.

Відповідно до ч. 2ст. 575 ЦК України,ст. 44 Закону України «Про заставу»закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

Тобто, застава та заклад, як її різновид, відрізняються між собою тим, хто із учасників правовідношення (боржник або кредитор) має право володіння нерухомим майном, яке передано в заставу.

Як вбачається з доданих до позовної заяви копій кредитного договору забезпеченням зобов'язань за кредитом є застава транспортного засобу, який залишається у володінні заставодавця.

Згідно зі ч. 6ст. 20 Закону України «Про заставу»звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави.

За нормами ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна,зарахунокякогопідлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, яка регламентує і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно достатті 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що актами цивільного законодавства України надано право сторонам договору самим обирати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору, зокрема заставодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі і продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Саме до викладеного вище , зводяться правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України у справі № 6-10цс13 від 06.03.2013 року.

Правовийрежимрегулюванняобтяженьрухомогомайна,встановленихзметоюзабезпечення виконання зобов`язань,атакожправовийрежимвиникнення,оприлюдненнятареалізації іншихправ юридичних іфізичнихосібстосовнорухомогомайнавизначений ЗакономУкраїни «Прозабезпечення вимог кредиторівтареєстраціюобтяжень».

Згідноіз ч.1ст.23ЗаконуУкраїни«Прозабезпеченнявимогкредиторівтареєстраціюобтяжень», відповідно дозабезпечувальногообтяженняобтяжувачмаєправоу разіпорушення боржником забезпеченого обтяженнямзобов`язання абодоговору,напідставі якоговиникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволеннясвоєївимогизарахунокпредмета обтяженнявчерговостізгідно із встановленим пріоритетом.

Відповіднодо вимог ч.1ст.24ЗаконуУкраїни«Прозабезпеченнявимогкредиторівтареєстрацію обтяжень»зверненнястягненнянапредметзабезпечувальногообтяження здійснюєтьсянапідставі рішення суду,виконавчогонаписунотаріусавпорядку,встановленомузаконом, абовпозасудовому порядку згідноіз цимЗаконом.

Договоромзаставипередбачено,щозверненнястягненнятареалізаціяпредметазастави може здійснюватися відповіднодочинного законодавства тацьогодоговору,утомучислішляхом безпосереднього продажуконкретному покупцюзправомукладання заставодержателем договорукупівлі-продажу предметузаставивідіменізаставодавця.

Згідноіз ст.25ЗаконуУкраїни«Прозабезпеченнявимогкредиторівтареєстраціюобтяжень», у разізадоволеннясудомпозовупрозверненнястягненнянапредметзаставиурішеннісуду зазначається спосібреалізаціїпредметазаставиіззастосуваннямоднієїізпроцедур,передбачених ст.26цьогоЗакону, яка передбачаєіпродажпредметазаставишляхомукладеннядоговорукупівлі-продажузіншоюособою-покупцем.

Відповіднодо п.2ч.1ст.26ЗаконуУкраїни«Прозабезпеченнявимогкредиторівтареєстрацію обтяжень» обтяжувачмаєправонавласнийрозсудобратиодин ізтаких позасудовихспособів звернення стягнення напредметзабезпечувальногообтяження,зокрема,продажобтяжувачем предмета забезпечу вального обтяженняшляхомукладеннядоговору купівлі-продажузіншоюособою-покупцем абона публічнихторгах.

Такимчином, ЗакономУкраїни«Прозаставу» і ЗакономУкраїни«Про забезпеченнявимог кредиторів тареєстраціюобтяжень» позивачунадаєтьсяправонавласний розсудобрати спосіб звернення стягненнянапредметзастави.

Відповідно дост. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі, що полягає в зобов'язанні здійснити дію або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

У відповідності дост. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст. 214 ЦПК України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.

З огляду на вищезазначені положення чинного законодавства, виходячи з характеру спору, враховуючи вимогист. 60 ЦПК України- кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись рівними правами, на засадах змагальності згідно вимогст. 10 ЦПК України, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачем непредставленосудужоднихдоказівщодобезпідставностівимогпозивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги як обгрунтовані підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1ст.88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

КеруючисьКонституцією України, ст.ст.10,11,60,88,209,212-218,224-226ЦПК України, ст. ст.16,526,530,575,589,590,1050,1054 ЦК України, ст.19,20,25,44 Закону України «Про заставу»,ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень», суд ,-

в и р і ш и в :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» подану в особі представника позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в сумі 1625.60 доларів США, що відповідно курсу НБУ станом на 20.05.2012 року становило 34570,75 грн. звернути стягнення на майно, а саме - автомобіль марки ЗАЗ, модель 110207, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) №Y6D11020760417204, реєстраційний номер А00123АЕ, який зареєстрований в Ужгородському МРЕВ 05.05.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» витрати на оплату судового збору в розмірі 1378,00 грн. з перерахуванням на рахунок № 32073104401026, отримувач АТ «Банк «Фінанси та Кредит», код отримувача 09807856, банк отримувача Національний банк України, код банку (МФО) 300001.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дняпроголошення рішення. Особи,які бралиучастьу справі,аленебулиприсутніусудовомузасіданніпідчас проголошення судового рішення,можутьподатиапеляційнускаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.04.2017 року із урахуванням вихідних днів.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1