Вирок № 65927212, 12.04.2017, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/684/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2017м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шаньшиної М.В.,

при секретарях Безорчук А.О., Журавльовій І.О.,

за участю:

прокурора Косогова Є.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника Савченка Є.О.,

представника органу

з питань пробації Секретар К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12017050420000168 від 18 лютого 2017 року, по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в м. Краматроськ Донецької області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, незаміжньої, має на утриманні неповнолітню доньку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимої:

- 05.03.2015 року Слов'янським міськрйонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1рік;

- 02.02.2017 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.

17 лютого 2017 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись в приміщені магазину «Ева» №270 розташованого по вул. Привокзальна, 19 «Н», м.Лиман Донецькій області, який належить ТОВ «Руш», де у неї виник злочинний намір, спрямований на крадіжку чужого майна, а саме засобів гігієни та косметики, що знаходились на прилавку вказаного магазину. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 підійшла до стелажу «креми для обличчя» в торгівельному залі магазину «Ева» №270, та впевнившись в тому, що за її діями продавці вказаного магазину не спостерігають, діючи умисно, повторно, із корисливих спонукань, шляхом вільного доступу викрала засіб для чищення обличчя «Loreal» бездоганне сяйво скраб відлущуючий, ємкістю 150 мл вартістю 70 гривень 84 копійки, після чого продовжуючи свій злочинний намір на викрадення чужого майна, зі стелажу «декоративна косметика», таємно викрала косметичний засіб для очей і брів туш «Patricia Ledo Deep Volume Black», вартістю 52 гривні 61 копійку, зі стелажу «засоби для чоловіків», викрала дезодорант «Gillette Power Beads Cool Wave» ємкістю 75 мл. вартістю 79 гривень 44 копійки, дезодорант гелієвий «Gillette Power Beads Cool Rush» ємкістю 75 мл. вартістю 91 гривня 67 копійок, та дві одиниці дезодоранту «Old Spice Danger Zone» ємкістю по 50 мл. вартістю 106 гривень 86 копійок, які поклала у кишеню свого одягу та належу їй сумку, після чого оминаючи касу, не оплативши вказаний товар, вийшла з приміщення магазину, тим самим розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдала ТОВ «Руш» матеріального збитку на загальну суму 401 гривня 42 копійки.

Умисні дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України - тобто таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винною себе визнала повністю, не заперечувала проти вчинення кримінального правопорушення за обставин, вказаних вище. Пояснила, що 17 лютого 2017 року вона приїхала з м. Слов'янськ Донецької області до м. Лиман Донецької області, та поки чекала електропоїзд, приблизно о 12:30 зайшла до магазину «Ева», що розташований неподалік залізничного вокзалу. З прилавку вказаного магазину викрала засіб для чищення обличчя, туш, та чотири дезодоранти, які поклала до сумки та вийшла з магазину, не розрахувавшись на касі. Вкрадені речі вона продала, оскільки мала скрутне матеріальне становище, 27.08.2016 року помер чоловік, потрібні були гроші, не було чим годувати дитину. У вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 щиро розкаялася. Цивільний позов визнала в повному обсязі, зазначивши, що на теперішній час не має можливості сплатити завдану матеріальну шкоду.

Представник потерпілого ТОВ «РУШ» ОСОБА_4 не прибув для участі в судовому засіданні, надав заяву про здійснення розгляду справи без його участі, заявив цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 401 грн. 42 коп., клопотань про необхідність відкладення розгляду справи від нього не надходило. Керуючись ст. 325 КПК України, суд здійснює розгляд справи без участі представника потерпілого.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Стороною обвинувачення запропоновано здійснювати розгляд справи за скороченого порядку дослідження доказів, обмежитись лише допитом в судовому засіданні обвинуваченої, дослідженням матеріалів, які характеризують особу ОСОБА_1

Обвинувачена не заперечувала проти розгляду справи за скороченого порядку дослідження доказів, їй було з достатньою повнотою роз'яснено суть та наслідки такого порядку розгляду кримінального провадження.

Захисник не заперечував проти скороченого порядку дослідження доказів.

З огляду на це, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім дослідження показань обвинуваченої ОСОБА_1 в судовому засіданні, даних про особу обвинуваченої.

Суд прийшов до висновку, що обвинувачена ОСОБА_1, своїми умисними діями скоїла кримінальне правопорушення - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, оскільки обвинувачена вже була засуджена за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, судимість у встановленому законом порядку не погашена та не знята.

Зокрема, ОСОБА_1 раніше притягувалася до кримінальної відповідальності:

- 05.03.2015 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1рік;

- 02.02.2017 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.

А отже, діяння обвинуваченої правильно кваліфіковане за ч.2 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 фізично здорова, не перебуває на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра, нейтрально характеризується за місцем мешкання, нарікань з боку сусідів не має, офіційно не працевлаштована, незаміжня, має неповнолітню доньку, неодноразово судима, на шлях виправлення не стала.

Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд вважає щире каяття обвинуваченої.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги досудову доповідь органу з питань пробації з інформацією про соціально - психологічну характеристику особи обвинуваченої, та висновком про неможливість виправлення обвинуваченої без позбавлення або обмеження волі, суд приходить до висновку, що відносно обвинуваченої ОСОБА_1 слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст. 185 КК України, оскільки вказаний вид покарання буде справедливим, необхідним і достатнім длявиправлення засудженої та попередження нових злочинів.

Водночас суд бере до уваги, що ОСОБА_1 за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02.02.2017 року покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі не відбула. На підставі ст. 71 КК України, суд вважає за необхідне до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком. При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Представником потерпілого ТОВ «РУШ», яке визнано ухвалою суду від 22.03.2017 року цивільним позивачем у справі, заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 401 грн. 42 коп. Цивільний позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення ТОВ «РУШ», яке є власником магазину «Ева» № 270, розташованого по вул. Привокзальна, 19 «Н», м. Лиман, Донецька область, завдано матеріальну шкоду у розмірі загальної вартості викраденого майна.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 яку визнано ухвалою суду від 22.03.2017 року цивільним відповідачем по справі, цивільний позов визнала у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Враховуючи, що визнання цивільного позову цивільним відповідачем не суперечить вимогам закону (ст. ст. 16, ст. 1166, ст. 1192 ЦК України), керуючись ч.4 ст.174 ЦПК України, суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відносно обвинуваченої ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 06.03.2017 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Підстави для заміни чи скасування запобіжного заходу до набрання цим вироком законної сили відсутні.

Даних про наявність документально підтверджених процесуальних витрат у кримінальному провадженні сторонами до суду не надано. Речові докази у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 128, 129, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного судом покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02.02.2017 року у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 9 (дев'ять) місяців.

Обчислювати ОСОБА_1 строк покарання у виді позбавлення волі з часу її фактичного затримання, тобто з 06.03.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» (адреса: пр. Кірова, 104а, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 32007740, ІПН 320077404634, р/р 339500 в АТ «ТАКСОМБАНК» МФО 339500), матеріальну шкоду в розмірі 401 грн. 42 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили залишити без змін.

Зарахувати строк попереднього ув'язнення з часу затримання ОСОБА_1 (з 06.03.2017 року) до набрання вироком законної сили в строк відбування призначеного судом покарання відповідно до ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням обмежень, встановлених ч. 2 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя -