Ухвала суду № 65927098, 11.04.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5259/17

Провадження № 1-кс/234/1804/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про арешт майна

11 квітня 2017 року слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Пікалова Н.М., з участю секретаря судового засідання Романенко К.П., слідчого в ОВС слідчого відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_1, розглянув у судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_2, погодженого із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної діяльності ОСОБА_3, про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017051110000043 від 29.03.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_2, погодженого із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної діяльності ОСОБА_3, про арешт майна.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом військової прокуратури сил антитерористичної операції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017051110000043 від 29.03.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Так, у провадженні слідчого першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження № 42016130610000505 від 08.11.2016, за фактом можливого викрадення та незаконного позбавлення волі громадянина України ОСОБА_5, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

У ході досудового розслідування, 17.03.2017 слідчий у провадженні ОСОБА_4 викликав для проведення слідчих та процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні військовослужбовця військової частини А1965 капітана ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 колишнього військовослужбовця 2-ї роти спеціального призначення 2-го батальйону спеціального призначення (комплектується за рахунок резервістів) військової частини 3027 Національної гвардії України, з терміном прибуття до 27.03.2017.

Капітан ОСОБА_6 прибув до військової прокуратури Луганського гарнізону 27.03.2017 близько 18 год. та звернувся до військового прокурора Луганського гарнізону майора ОСОБА_7, який провів його у службовий кабінет слідчого першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_4, що розташований у приміщенні військової прокуратури Луганського гарнізону, за адресою: вул. Заводська, 1, м. Рубіжне, Луганської області.

При цьому, 27 березня 2017 року, приблизно о 18.00 год., у службовому кабінеті слідчого першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_4, що розташований у приміщенні військової прокуратури Луганського гарнізону, за адресою: вул. Заводська, 1, м. Рубіжне, Луганської області, очікуючи приходу слідчого, у ході спілкування ОСОБА_6, діючи умисно, на виконання єдиного злочинного наміру, оголосив ОСОБА_7, як службовій особі, яка займає відповідальне становище, пропозицію надати останньому неправомірну вигоду матеріального характеру у виді грошових коштів у невизначеному розмірі, за вчинення в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням наданої влади та службового становища, шляхом надання слідчому у провадженні письмової вказівки не притягувати останнього до кримінальної відповідальності у формі не повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 146 КК України у кримінальному провадженні №42016130610000505 від 08.11.2016 та закінчити досудове розслідування у формі закриття кримінального провадження.

Одразу після цього, ОСОБА_7, вийшовши з кабінету слідчого, на виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону, доповів про вказану подію безпосередньому керівництву військової прокуратури сил антитерористичної операції у формі рапорту, за результатами розгляду якого слідчим відділом військової прокуратури сил антитерористичної операції зареєстровано кримінальне провадження № 42017051110000043 від 29.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та розпочато досудове розслідування.

З цього часу, ОСОБА_7 діяв підконтрольно на викриття злочинної діяльності ОСОБА_6, спрямованої на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення та вчинення вищенаведених дій.

У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_6, 7 квітня 2017 року близько 18.15 години прибув у приміщення військової прокуратури Луганського гарнізону, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1, м. Рубіжне Луганської області до ОСОБА_7 для обговорення стану досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016130610000505 від 08.11.2016.

Водночас, ОСОБА_6 під час розмови з ОСОБА_7 7 квітня 2017 року, приблизно о 18.15 год., перебуваючи у коридорі приміщення військової прокуратури Луганського гарнізону, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1, м. Рубіжне Луганської області, діючи умисно, надав військовому прокурору Мрочко Р.М., як службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду матеріального характеру у виді грошових коштів у сумі 10200 грн., які були поміщені у сумку коричневого кольору, за вчинення дій з використанням наданої йому влади, шляхом надання слідчому у провадженні письмової вказівки не притягувати останнього до кримінальної відповідальності у формі не повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 146 КК України у кримінальному провадженні №42016130610000505 від 08.11.2016 та закінчити досудове розслідування у формі закриття кримінального провадження.

Одразу після цього був проведений огляд місця події, в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 10 200 грн.

По завершенню огляду місця події, ОСОБА_6 був затриманий працівниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

В ході затримання ОСОБА_6 був проведений його особистий обшук в ході якого окрім іншого було виявлено та вилучено наступне майно: грошові кошти у розмірі 386 грн. купюрами та 1 грн. 50 коп. монетами; мобільний телефон Sigma серійний № 0123456789АВСDEF, imei1: 4491 9171 9743 334, imei2: 4491 9171 9743 375, дві сім карти: мобільних операторів МТС-Україна № 050 708 48 69 та Київстар № 097 636 53 74; довідка військової частини А1965 від 04.04.2017 № 319; банківська картка Універсальна Приват Банку № 5168 7556 1400 0236; банківська картка Ощадбанку № 5167 4900 6588 0057.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Санкцією ч. 3 ст. 369 КК України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

На вказаних речах та документах, містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження у звязку із чим виникла необхідність в накладенні на них арешту.

Настання негативних наслідків за результатами накладення арешту на вказане майно для інших осіб не передбачається.

У звязку із вищевикладеним, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також враховуючи існування достатніх підстав вважати, що вказане тимчасово вилучене містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

У судовому засіданні слідчий та прокурор, клопотання підтримали, просили його задовольнити, зазначили , що вказане майно має важливу роль для визнання його речовими доказами. Захистник ОСОБА_8 заперечує проти задоволення клопотання, бо воно заявлено невчасно та необгрунтовано.

Заслухавши слідчого, прокурора, захисника, обєктивно, повно та всебічно дослідивши надані до клопотання матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подане клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.

Як вбачається з витягу з кримінального провадження за № 42017051110000043 від 29.03.2017 року в провадженні слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

В ході проведення особистого обшуку при затримання ОСОБА_6 07 квітня 2017 року, було виявлено та вилучено наступне майно: грошові кошти у розмірі 386 грн. купюрами та 1 грн. 50 коп. монетами; мобільний телефон Sigma серійний № 0123456789АВСDEF, imei1: 4491 9171 9743 334, imei2: 4491 9171 9743 375, дві сім карти: мобільних операторів МТС-Україна № 050 708 48 69 та Київстар № 097 636 53 74; довідка військової частини А1965 від 04.04.2017 № 319; банківська картка Універсальна Приват Банку № 5168 7556 1400 0236; банківська картка Ощадбанку № 5167 4900 6588 0057.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Судом встановлено та слідчим доведено, що є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що майно та документи, які були вилучені під час проведення особистого обшуку ОСОБА_6 при його затриманні 07 квітня 2017 року, є знаряддями і засобами вчинення злочину та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У даному випадку метою арешту є забезпечення кримінального провадження, встановлення обєктивної істини по кримінальному провадженню, оскільки органу досудового розслідування необхідно встановити всі обставини вчинення злочину по кримінальному провадженню за № 42017051110000043 від 29.03.2017 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Крім того, органом досудового розслідування 08 квітня 2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Разом з тим, санкцією ч. 3 ст. 369 КК України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме критеріям речових доказів.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням доведеності слідчим правової підстави для арешту майна, того, що арешт майна є тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, для забезпечення конфіскації майна, наявності ризиків щодо відчуження майна, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням у даному кримінального провадженні щодо захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень, з метою забезпечення проведення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання про арешт майна вилученого при проведенні особистого обшуку ОСОБА_6 07 квітня 2017 року.

Керуючись ст.ст. 40, 131, 132,167, ст.ст. 170-175, 309 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_2, погодженого із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної діяльності ОСОБА_3, про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017051110000043 від 29.03.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене 07.04.2017 року в ході затримання ОСОБА_6 під час проведення його особистого обшуку, а саме: грошові кошти у розмірі 386 грн. купюрами та 1 грн. 50 коп. монетами; мобільний телефон Sigma серійний № 0123456789АВСDEF, imei1: 4491 9171 9743 334, imei2: 4491 9171 9743 375, дві сім карти: мобільних операторів МТС-Україна № 050 708 48 69 та Київстар № 097 636 53 74; довідка військової частини А1965 від 04.04.2017 № 319; банківська картка Універсальна Приват Банку № 5168 7556 1400 0236; банківська картка Ощадбанку № 5167 4900 6588 0057.

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної діяльності ОСОБА_3

Зобовязати прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної діяльності ОСОБА_3, інформувати слідчого суддю та заінтересованих осіб про виконання цієї ухвали суду.

Копію ухвали суду надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Розяснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Донецької області.

Слідчий суддя Краматорського міського

суду Донецької області ОСОБА_9