Вирок № 65924670, 12.04.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/293/17 Справа № 709/2418/15-к Категорія: ч.2 ст. 185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого Гончарука І.М.,

суддів Іваненка І.В., Соломки І.А.,

за участю прокурора Пашковської Ю.П.,

за участю секретаря Бєлан О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора та обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 січня 2017 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Алтайського краю, Російська Федерація, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше судимого:

25.09.1995 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області за ч.2 ст. 140 КК України (редакції 1960 року) до 2-х років позбавлення волі, 19.03.1996 року Глобинським районним судом Полтавської області за ч.4 ст.81, 44, ч. 3 ст. 42 КК України (редакції 1960 року) до 2-х років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 10.02.1999 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 215-3 КК України (редакції 1960 року) до 2-х років 6 місяців позбавлення волі; 30.01.2001 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 215-3, 42 КК України (редакції 1960 року) до 3-х років позбавлення волі; 16.11.2005 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2-х років позбавлення волі; 21.08.2008 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1-го року обмеження волі; 10.12.2008 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 186, 69 КК України до 2-х років позбавлення волі; 25.02.2013 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Черкаської області вирок змінено та засуджено за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 6-и років позбавлення волі, звільнений 24.12.2014 р. Олександрійським районним судом Кіровоградської області умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 7 місяців 28 днів, в силу ст. 89 КК України судимості у встановленому законом порядку не погашені, інвалідом, депутатом, учасником ліквідації аварії на ЧАЕС не являється,

визнано винним у предявленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного за новим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.02.2013 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі та невідбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20.04.2016 року у вигляді 8 місяців позбавлення волі і остаточно призначено ОСОБА_3 до відбуття покарання у вигляді 3 (трьох) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишено попередній тримання під вартою.

Строк відбуття покарання зараховано з моменту взяття під варту 08 липня 2015 року, зарахувавши відповідно до положення ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього увязнення ОСОБА_3 з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 08.07.2015 р. по день набрання вироком законної сили.

Вирішено стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 2800 грн. та 200 грн. моральної шкоди.

Вирішено стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 800 грн.

Вирішено стягнути з ОСОБА_3 306 грн. 90 коп. процесуальних витрат на користь держави.

Вирішено долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення, так він, 11.02.2015 року біля 20 год. 30 хв., знаходячись в с. Придніпровське, Чорнобаївського району, Черкаської області, та перебуваючи в житловому будинку по вул. Шевченка, 5, власником якого є ОСОБА_7, переслідуючи мету на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи умисно, таємно з метою незаконного, безкоштовного обернення на свою користь чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю власника домоволодіння, вчинив крадіжку планшета марки «Jeka 701» в корпусі чорного кольору з зарядним пристроєм, власником якого є ОСОБА_6, вартістю з урахуванням відсотків зносу 940 грн. 50 коп. і з місця вчинення кримінального правопорушення разом з викраденими речами зник, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 940 грн. 50 коп..

Він же, 19.04.2015 року біля 16 год. 50 хв., знаходячись в с. Придніпровське, Чорнобаївського району, Черкаської області, та перебуваючи в по вул. Кірова, переслідуючи мету на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи умисно, таємно з метою незаконного, безкоштовного обернення на свою користь чужого майна, повторно, шляхом відкривання передніх правих дверцят легкового автомобіля марки ВАЗ 21043, власником якого є ОСОБА_5, скориставшись відсутністю останнього, вчинив з салону автомобіля крадіжку шкіряної чоловічої барсетки вартістю з урахуванням відсотку зносу 180 грн. 00 коп., в середині якої знаходився шкіряний чоловічий гаманець вартістю з урахуванням відсотку зносу 225 грн. 00 коп. та гроші в сумі 2600 грн. 00 коп. і з місця вчинення кримінального правопорушення разом з викраденими речами зник та в подальшому розпорядився на свій власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_5, матеріальної шкоди на загальну суму 3005 грн. 00коп.

Він же, 27.06.2015 року біля 14 год. 30 хв., знаходячись в с. Васютинці, Чорнобаївського району, Черкаської області, та перебуваючи на території домоволодіння по вул. Богдана Хмельницького, 31, переслідуючи мету на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою незаконного, безкоштовного обернення на свою користь чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав електровелосипед марки «Sky Moto Happy», червоного кольору, власником якого є ОСОБА_8, залишковою вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 6/319 від 23.07.2015 року - 9933 грн. 91 коп. і з місця вчинення кримінального правопорушення зник, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Не погоджуючись з вказаним вироком прокурор подав апеляцію, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи, які суд визнав доведеними і кваліфікації дій обвинуваченого вважає, що вирок суду є незаконним і підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого. Просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити по справі новий вирок, яким ОСОБА_3 визнати винним та засудити за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71, 81 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання, призначене за вироком Золотоніського міськрайонного суду від 25.02.2013 р., з урахуванням змін, внесених ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 25.06.2013 р. у вигляді 6 місяців позбавлення волі та частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчук від 20.04.2016 р. у вигляді 6 місяців позбавлення волі, та остаточно визначити ОСОБА_3 до відбуття 4 роки позбавлення волі.

Прокурором 11 квітня 2017 року подано доповнення до апеляційної скарги, відповідно до яких звернуто увагу апеляційного суду на те, що окрім підстав, наведених ним у апеляційній скарзі, вважає, що вирок стосовно ОСОБА_3 підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки судом при призначенні покарання не застосовано положення ч. 4 ст. 70 КК України. Просить вирок суду першої інстанції скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Ухвалити новий обвинувальний вирок, яким ОСОБА_3 визнати винуватим та засудити за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.04.2016 р. призначити покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.02.2013 року та остаточно визначити до відбуття 4 роки позбавлення волі.

Не погоджуючись з вказаним вироком обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій вказує, що судом першої інстанції не повністю досліджені всі обставини справи, та безпідставно не застосовано відносно нього вимоги ст. 69 КК України. Просить змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного йому покарання, та застосувати відносно нього вимоги ст. 69 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, відповідно до яких вважає, що апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою, та просить залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала подану прокурором апеляцію з доповненнями, та просила її задоволити з наведених в ній підстав, а апеляцію обвинуваченого ОСОБА_3 просила залишити без задоволення, думку обвинуваченого ОСОБА_3, та його захисника які підтримали подану ОСОБА_3 апеляцію та вважають, що вона підлягає до задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, з урахуванням обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора з доповненнями підлягає до часткового задоволення, а апеляція обвинуваченого ОСОБА_3 не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Вказаних вимог суд першої інстанції дотримався не в повному обсязі.

Висновок суду, щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено при обставинах наведених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про його винність у вчинені кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються.

Всі обставини справи були детально розглянуті та досліджені судом першої інстанції, що підтверджується наведеними та належно оціненими у вироку доказами про вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та обґрунтовано постановив обвинувальний вирок, а посилання прокурора на мякість призначеного покарання, а обвинуваченого ОСОБА_3 на суворість призначеного покарання є необґрунтованими.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання судом першої інстанції повністю враховано вимоги ст. 65, 66, 67 КК України, але не в повній мірі враховано особу обвинуваченого при приєднанні йому покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.02.2013 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора в частині мякості призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 та апеляція обвинуваченого ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, оскільки при призначенні покарання суд першої інстанції, вірно врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, вартість та цінність для потерпілих викраденого майна, особу винного, який негативно характеризується за місцем проживання, є неодноразово судимим за умисні, корисливі злочини та в період умовно-дострокового звільнення від покарання, знову вчинив ряд умисних тяжких злочинів. Крім того, судом першої інстанції вірно враховано обставини, які помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, а саме повне визнання вини та щире каяття, а також обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого рецидив злочинів.

Таким чином, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч.2, 3 ст. 50 КК України, може бути досягнута виключно при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 міри покарання у виді позбавлення волі. А тому доводи наведені в апеляціях прокурора щодо мякості призначеного покарання та обвинуваченого ОСОБА_3 щодо суворості призначеного покарання непереконливими та такими, що не підлягають задоволенню.

Призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів і призначено в межах санкцій ч.2 ст. 185 КК України.

В свою чергу колегія суддів погоджується з доводами прокурора в частині неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а саме при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 місцевим судом помилково не застосовано положення ч.4 ст. 70 КК України.

Так відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими встатті 72цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Однак судом першої інстанції, в порушення вказаних вимог закону ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного за новим вироком покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду від 25.02.2013 р. у виді 6 місяців позбавлення волі та не відбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20.04.2016 р. у виді 8 місяців позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в т.3 а.с. 49-50 міститься вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20.04.2016 р. відносно ОСОБА_3, згідно оскаржуваного вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 січня 2017 р.обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст. 185 КК України 11.02.2015 року, 19.04.2015 року та 27.06.2015 року, тобто до постановлення вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука.

За таких обставин, на думку колегії суддів, вирок суду першої інстанції підлягає до скасування в частині призначеного покарання з постановленням в цій частині нового вироку, яким ОСОБА_3 необхідно визнати винуватим і засудити за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, та у відповідності до вимог ч.4 ст. 70 КК України обвинуваченому ОСОБА_3 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.04.2016 р. необхідно призначити покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі. А також на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.02.2013 року у виді 7 місяців позбавлення волі та остаточно визначити до відбуття 3 роки 9 місяців позбавлення волі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 січня 2017 року- залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора з доповненнями на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 січня 2017 року задоволити частково.

Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 січня 2017 рокувідносно ОСОБА_3 скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому показання за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.04.2016 року призначити покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.02.2013 року у виді 7 місяців позбавлення волі та остаточно визначити до відбуття покарання у виді 3 років 9 місяців позбавлення волі.

Виключити з мотивувальної частини вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 січня 2017 рокувідносно ОСОБА_3 посилання на часткове приєднання не відбутої частини покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.04.2016 року на підставі ст. 71 КК України.

В решті вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 січня 2017 рокувідносно ОСОБА_3- залишити без змін.

На вирок може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, з часу отримання копії вироку.

Головуючий :

Судді :