Рішення № 65921907, 11.04.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/969/2017

Справа №359/339/17

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з зазначеним позовом до суду, який обґрунтовує тим, що позивач є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, яку успадкував після смерті свого діда ОСОБА_2, який помер 26.05.2000 року. Власником іншої 1/2 частини вищезазначеної квартири являється тітка позивача по батьковій лінії ОСОБА_3, яка після смерті ОСОБА_2 віддала позивачу ключі від квартири та повідомила, що має намір виписатися з квартири та виїхати з міста назавжди. В подальшому на звязок ОСОБА_3 не виходила, будь-яких відносин з ОСОБА_1 не підтримувала, її місце перебування йому невідоме. Тому, в квітні 2016 року позивач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом про визнання права власності на ? частину квартири за набувальною давністю. Проте, при розгляді справи йому стало відомо, що 01.04.2002 року ОСОБА_3 померла, у звязку з цим в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено та розяснено, що він може оформити право власності на спадкове майно в установленому законом порядку. Крім того, у звязку з тим, що позивач тісних стосунків з тіткою не підтримував, тому документів, які б підтвердили те, що ОСОБА_3 була рідною сестрою його батька ОСОБА_4 та його тіткою в позивача немає. У звязку з вказаними причинами ОСОБА_1 не подав вчасно заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Тому ОСОБА_1 просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини три місяці; встановити факт, що ОСОБА_3 була рідною сестрою його батька ОСОБА_4 та тіткою ОСОБА_1

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що незнання позивача про смерть тітки ОСОБА_3 не є поважною причиною для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_3 була психічно хворою людиною, проживала з батьком ОСОБА_2, а після його смерті була направлена в смт. Глеваха Київської області. Пізніше стало відомо, що вона була перевезена в інтернат для психічно-хворих в м. Радомишль Житомирської області, де і померла в 2002 році.

Свідок ОСОБА_7 показала суду, що ОСОБА_3 не бачила з 2000 року, їй відомо, що вона померла в 2002 році в м. Радомишль Житомирської області.

Заслухавши думку сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що діду позивача ОСОБА_2 та тітці позивача ОСОБА_3 в рівних долях по ? частці належала квартира АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 11.09.1995 року за № 2262, виданого Бориспільським міськвиконкомом (а.с. 12-13).

Після смерті діда ОСОБА_2 26.05.2000 року, ? частину вищезазначеної квартири успадкував позивач ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.01.2001 року (а.с. 8).

В квітні 2016 року позивач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом про визнання права власності на ? частку в квартирі за набувальною давністю, оскільки ОСОБА_3 з 2001 року в квартирі АДРЕСА_1 не проживала. Місце її перебування позивачу було невідоме.

Проте, під час розгляду справи позивачу стало відомо, що 01.04.2002 року його тітка ОСОБА_3 померла в м. Радомишль Житомирської області, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 46756628 від 14.02.2002 року (а.с. 35). Спадкова справа після її смерті не заводилась (а.с. 45,46).

У відповідності до п.1 ч.1 ст.256 Цивільного процесуального України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з ч.1 ст.259 Цивільного процесуального України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також, на підставі яких суд установив цей факт.

Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та тіткою ОСОБА_3, яка померла 01 квітня 2002 року підтверджується показами свідків.

У зв'язку з відсутністю підтверджуючого родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 документу існують труднощі в оформленні права власності на спадкове майно.

Тому, для усунення перешкод у оформленні спадщини суд вважає допустимим встановити факт, що ОСОБА_3, яка померла 01 квітня 2002 року була рідною сестрою ОСОБА_4, який помер 19 червня 1992 року та тіткою ОСОБА_1.

Згідно з ч.1 ст.1269 цього Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1272 цього Кодексу за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Встановлено, що протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини позивач не звернувся до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.

У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Як поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути визнані : хвороба; відїзд, відрядження; необізнаність особи з порядком прийняття спадщини та оформлення прав на спадкове майно; необізнаність особи про наявність спадкового майна; юридичне не освідчення.

Встановлено, що позивач у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_1 не знав про смерть тітки ОСОБА_3

Враховуючи зазначене, суд вважає, що ОСОБА_1 пропустила строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини у звязку з тим, що був необізнаний про наявність спадкового майна.

На підставі викладеного та керуючись п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.392, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270, ч.3 ст.1272 ЦК України п.2 ч.1, ч.3 ст.208, ч.1-ч.3 ст.209, ст.ст.213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт, що ОСОБА_3, яка померла 01 квітня 2002 року була рідною сестрою ОСОБА_4, який помер 19 червня 1992 року та тіткою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк в 3 (три) місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла 01 квітня 2002 року.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення, на протязі десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.В. Журавський