Рішення № 6591781, 23.10.2009, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2-2542/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2009 року                                             м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді  Воробйова А.В., при секретарі Політайко Я.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрет – 2» про розірвання договору, стягнення грошових коштів за договором позики та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ „Електрет-2” про розірвання договору, стягнення грошових коштів за договором позики та моральної шкоди, в якому вказала, що 22 лютого 2009 року  між нею та відповідачем було укладено договір безвідсоткової цільової позики № ДГ-0010713, відповідно до якого позивач надала відповідачу безвідсоткову цільову позику у розмірі 46 687 гривень 50 копійок.

Відповідач зобов’язався  повертати позику частинами, згідно графіку повернення, починаючи з 22.03.2009 року по 22.09.2009 року.

За вказаним графіком позивач кошти не отримувала. Відповідач не виконав свого зобов’язання  та не повернув у передбачені договором строки суму позики.

Позивач зверталася до відповідача із вимогою про повернення належних їй грошових коштів, яка відповідачем залишена без задоволення.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 46687  гривень 50 копійок. Позивач просить розірвати договір, та стягнути з відповідача суму заборгованості.

Також, позивач вважає, що їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 5 000 гривень, оскільки позивач є інвалідом 2-ї групи, потребує в коштах, але порушення відповідачем умов договору стало  причиною погіршення її здоров’я.

В судовому засіданні позивач  позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить розірвати договір, та стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 46 687 гривень 50 копійок.

Відповідач  з позовом згоден частково, не заперечує проти розірвання договору та стягнення суми заборгованості, в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди просить відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідач, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 лютого 2009 року  між  ОСОБА_1 та ТОВА « Електрет-2»  було укладено договір безвідсоткової цільової позики № ДГ-0010713, відповідно до якого позивач надала відповідачу безвідсоткову цільову позику у розмірі 46 687 гривень 50 копійок.

Відповідно до п. 5.1 договору позика була надана відповідачу строком на 7 місяців з моменту підписання договору та надходження грошей на розрахунковий рахунок відповідача.

Відповідно до п. 6.1 договору позичальник (відповідач) зобов’язався повернути суму позики згідно графіка повернень  починаючи з 22.03.2009 року по 22.09.2009 року.

За вказаним графіком позивач кошти не отримувала. Відповідач не виконав свого зобов’язання  та не повернув у передбачені договором строки суму позики.

        Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦП України позичальник зобов'язаний повернути  позикодавцеві позику - грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.

        У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виповнюватися належним чином відповідно до умов договору.

        Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України - якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася».

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Враховуюче викладене, суд знаходить позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3, 4 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення  рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.ст. 15, 16, 23, 611 ЦК України кожна особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в тому числі, шляхом відшкодування моральної шкоди.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 із змінами від 25.05.2001 року № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода заподіяна фізичній особі  неправомірними діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду. Одночасно суди повинні з’ясовувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних або фізичних страждань чи втрат немайнового характеру. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх з тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Проте, позивачем не надано конкретних фактів заподіяння йому моральних чи фізичних страждань та не надано належних доказів.

Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, в розмірі 5000 гривень, є необґрунтованими, оскільки між сторонами склалися договірні відносини, які регулюються зобов’язальним правом та не передбачають стягнення моральної шкоди. Отже позовні вимоги в цій частині, не підлягають задоволенню.

         Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, я кщо позивача, на користь якого ухвалено рішення,звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись  ст.ст. 526, 590, 610, 625, 629, 1046,1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрет – 2» про розірвання договору,  стягнення грошових коштів за договором позики та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Електрет-2” (69005, м. Запоріжжя,  проспект Леніна, № 166, оф. 229, ЄДРПОУ 32006197,р/р 26002319121241 в ЗОФ АКБ СР « Укрсоцбанк», МФО 313010) на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1  суму заборгованості за договором позики в розмірі 46 687 гривень 50 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Електрет-2” (69005, м. Запоріжжя,  проспект Леніна, № 166, оф. 229, ЄДРПОУ 32006197,р/р 26002319121241 в ЗОФ АКБ СР « Укрсоцбанк», МФО 313010) на користь держави судовий збір у розмірі 466 гривень 87 копійок та витрати на інформаційно – технічне забезпечення  у розмірі 30 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя                                                 А.В.Воробйов